Марія Щур. Радіо Свобода
Після понад двох десятиліть безуспішних спроб вирішити напряму з українською владою цілий комплекс проблем, пов’язаних зі своїм поверненням до Криму кримські татари звернулися по допомогу до міжнародної спільноти. Меджліс кримськотатарського народу закликає до проведення міжнародного форуму з цього питання, який визначить, що Україна має зробити самостійно, а в чому може розраховувати на допомогу від країн, що належать до Організації з безпеки і співпраці в Європі. Першим вагомим кроком до проведення цього форму стала публікація ґрунтовного звіту на замовлення ОБСЄ, який містить конкретні рекомендації щодо того, що має бути зроблено для відновлення політичних, економічних та соціальних прав депортованих народів Криму, більшість з яких складають кримські татари. Нині Україна, яка головує в ОБСЄ і опікується багатьма питаннями прав людини в регіоні, має сама відповісти, чи готова вона розв’язувати проблеми прав людини на власній території, вважає автор дослідження британський експерт Ендрю Вілсон.
Почати вирішувати проблеми кримських татар та інших депортованих народів Криму Ендрю Вілсон пропонує у правовій сфері.
«В українському законодавстві немає визначення «депортованої особи», і, відповідно, невідомо, які права і обов’язки вони мають. Багатьом досі важко повернутися до Криму, бо не працюють міжурядові угоди, які закінчили термін своєї дії. Тепер повернення знову надзвичайно забюрократизоване, і це дорога справа. Закон про відновлення прав депортованих був ухвалений у першому читанні, але зараз він заблокований», – говорить автор звіту і наголошує, що інші проблеми, найпекучішою з яких є житлова, є похідними від неврегульованих питань зі статусом депортованих народів.
Українська держава, звичайно, не має стосунку до депортації кримських татар, і на її плечі були покладені основні фінансові витрати з їхнього облаштування, що склали до 300 мільйонів доларів за 20 років. Але, на думку Ендрю Вілсона, звіт містить багато критичних зауважень щодо влади у Києві та Сімферополі, які могли зробити набагато більше для того, щоб кримські татари почувалися вдома на рідній землі. Разом з тим, британський політолог говорить, що поради експертів, які містяться у звіті, є доброзичливими і практичними щодо Києва.
«Усвідомлюємо, що це – не лише проблеми України»
«Гадаю, що там багато практичних рекомендацій, які будь-який добромисний розсудливий український уряд був би щасливий здійснити. Ми знаємо, що викликає суперечки, наприклад, визнання Курултаю офіційним парламентом (кримських татар) чи вимога проведення міжнародного форуму. Українська влада не каже ані так, ані ні. Тобто ми можемо далі вести переговори про це. І ми усвідомлюємо, що це – не лише проблеми України. Кримських татар відправили до Центральної Азії, а витрати щодо облаштування депортованих понесла тільки Україна, то це могло б бути питанням, яке можна було б обговорити на міжнародному форумі», – вважає експерт. На його думку, логічно було б провести цей форум наступного року, в 70-у річницю депортацій 1944 року.
На думку Ендрю Вілсона, сама Україна і українське громадянське суспільство мали б бути більше зацікавлені у тому, щоб проблеми кримських татар були вирішені якомога швидше.
«Питання територіальної цілісності та державності є дуже важливими для України. Кримські татари часто наголошують, що вони є проукраїнською силою на півострові. Інколи мені здається, що вони є єдиною проукраїнською силою в Криму. Вони також є чи не єдиною прозахідною та продемократичною силою, що пояснює багато їхніх проблем із владною Партією регіонів. А крім того, українці добре знають, що порушення прав людини не є проблемою одного регіону, що це є загальною проблемою для країни. Всі говорять про Європу, про європейські цінності, про те, чи Україна дотримується цінностей Європейського союзу, однією з яких є повага до прав меншин. І якщо Україна хоче відповідати цим критеріям, то лакмусовим папірцем у визначенні, чи вона їх дотримується, є її членство, а нині і головування, в ОБСЄ», – вважає автор звіту про інтеграцію колишніх депортованих народів у Криму.