17 жовтня, в день св. Франциска, покровителя всіх захисників природи, Бюро УГКЦ з питань екології символічно відзначило 5 річницю з часу свого заснування. Архієрейську літургію у храмі Івано-Франківської Духовної Семінарії в наміренні всіх тих, хто виконує в Українській Греко-Католицькій Церкві служіння для збереження Божого створіння, очолив владика Михаїл (Колтун), єпископ-ординарій Сокальсько-Жовквівський, голова Комітету з питань екології Синоду єпископів УГКЦ, у співслужінні з єпархіальними (екзархальними) референтами з питань екології, робоча зустріч яких відбулась у Івано-Франківську 16-17 жовтня.
У проповіді під час літургії, владика Михаїл відзначив вагомість служіння Богу всіх, хто творить спільноту Церкви. Кожен має свої автентичні завдання у цьому служінні: єпископ, священик, але також і всі миряни покликані до послушного служіння Господу у різних вимірах свого особистого та професійного життя за прикладом пресвятої Богородиці.
На початку академічної програми після святої літургії до присутніх звернувся проф. д-р Володимир Шеремета, керівник Бюро УГКЦ з питань екології. Привітавши присутніх церковних і державних природоохоронців із святом св. Франциска, їх небесного покровителя, а рівно ж і покровителя всього створіння, очільник Екобюро УГКЦ наголосив на важливості служіння Церкви для охорони і збереження всього створеного Богом світу – природи, а також підкреслив, що це служіння є невід’ємною складовою місії Церкви для прослави Бога, спасіння людей та освячення всього світу. В особливий спосіб п. Володимир Шеремета подякував за служіння для збереження створіння переможцям Всеукраїнського конкурсу «Відповідальність за створіння», який Бюро з питань екології щорічно проводить з метою плекання почуття відповідальності за створіння та формування християнської екологічної культури.
Пан Ігор Яківчук, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, привітавши Бюро УГКЦ з питань екології з ювілеєм, відзначив вагомість Церкви для формування «екології душі», яка є запорукою «екології довкілля», а також передав подячну грамоту для Бюро УГКЦ з питань екології: «За вагомий внесок у підвищення екологічної свідомості громадськості, пропаганду екологічних знань, плідну та наполегливу працю у справі захисту навколишнього середовища шляхом формування відповідального ставлення за природне довкілля».
Пан Петро Кульба, заступник директора Облдепартаменту екології та природних ресурсів, у своєму вітанні позитивно відзначив спільну еколого-просвітницьку діяльність з Бюро УГКЦ з питань екології в рамках Міжнародного екологічного форуму «Довкілля України 2013», а також відповідні екологічні видання та ініціативи Української Греко-Католицької Церкви для охорони та збереження створіння.
В рамках академічної програми відбулось вручення нагород переможцям Всеукраїнського конкурсу «Відповідальність за створіння», а також продекламовані кращі роботи в номінаціях «Вірш» та «Молитва». Прикрасою програми став виступ семирічної дівчинки Софійки Фанок зі Скали Подільської, переможця конкурсу дитячої духовної творчості УГКЦ 2012 р.
Після архієрейського благословення владики Михаїла (Колтуна) всі продовжили дружнє спілкування за закускою в рефектарі Духовної семінарії.
Бюро УГКЦ висловлює подяку ректору Івано-Франківської Духовної семінарії, о. проф. д-ру Олександру Левицькому, за організаційну підтримку у проведенні заходу.
Просто таки зворушливо чути, як церква (буцім то) піклується про екологію. Головне для них – відсвяткувати – молитвами, виступами (особливо маленьких дітей), віршиками, а також (цитата) – “Після архієрейського благословення владики Михаїла (Колтуна) всі продовжили дружнє спілкування за закускою в рефектарі Духовної семінарії.” А, може, треба засукати рукави та й почасти щось конкретне робити?? От хоч би почати з того, що енергія (вугілля, атомна, електрика і т.д., і т.п.) – то дар Божий. Другий дар Божий – то здоров’я. А хто першим мав би захищати Божі дари, як не священики та їх ієрархи??
Те ж стосується і екології. То ж замість славословій – чи не краще було б якнайчастіше нагадувати людям про те, що взимку попросту треба зачиняти двері у т.зв. під’їздах, вікна на сходових “клітках”? Так само – щодо здоров’я – що татуювання, куріння, алкоголь… (далі можете продовжити самі). Але чомусь про те нічого не чуємо від священиків. На те вони не мають часу, а, може, і ще чогось…
Чи, може, то все роблять – просто внизу не чути???
Слава Ісусу Христу!
Цілком солідарний із зауваженням про те, що до компетенції Церкви належить і «конкретика», зокрема у справі збереження Божих дарів, в тому числі і енергетичних. Однак чисто передусім не там, де прибирають, але там, де смітять… І завданням Церкви є плекати належну культуру відповідального ставлення до природи як до Божого храму і місця Божої присутності. Згаданий екологічний конкурс «Відповідальність за створіння» і є одним із засобів формування цієї культури. А перед тим як робити різкі судження, варто було б ознайомитися і з іншими механізмами та системною працею Бюро УГКЦ з питань екології у цій царині: починаючи від екологічної освіти на засадах християнської віри та етики і аж до конкретних діл екологічної дияконії.
Не можу відповідати за всіх священиків, однак, те, що Ви не чули чи не бачили, ще не дає підстави стверджувати, що вони чогось не навчають чи не роблять. Не можна слідувати за псевдо-логікою, якщо я не бачив якось континенту, місця чи істоти, то відповідно цього не існує… Дякувати Богу, все більше священників практикують цілісний підхід у формуванні християнської віри, до якого зокрема належить і церковна екоосвіта та практика.
Володимир Шеремета,
Керівник Бюро УГКЦ з питань екології