Сьогодні стане відомо, чи ліквідує Національна академія наук України Інститут української археографії та джерелознавства та Інститут сходознавства. «День» дізнався, чим це загрожує вітчизняній науці.Буквально позавчора співробітники Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського, що займається вивченням мов, історії та культури народів країн Азії та Африки, а також східних народів, що населяють Україну, отримали неочікувану звістку: вже сьогодні, 30 жовтня, може бути прийняте рішення про злиття їхнього інституту з Інститутом всесвітньої історії НАНУ… як відділення. Питання про ліквідацію цього інституту, а також Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського було поставлено ще минулої п’ятниці на засіданні президії НАН України. З чим це пов’язано, представники наукових установ сказати не можуть. Серед можливих причин називають лише економічну — їх закривають заради економії. Але на питання, чому саме їх, відповіді не знають.
«На сьогодні заплановано проведення Президії НАН України, на яку виноситься пропозиція про реорганізацію нашого Інституту, тобто злиття його з Інститутом історії України НАНУ. Зрозуміло, там не звучить слово ліквідація чи щось подібне, а йдеться про реорганізацію в межах оптимізації мережі наукових установ, що передбачено основними положеннями концепції розвитку НАН України на 2014 — 2023 роки. Але ці основні положення ще не затверджені, вони не діють. Там, наприклад, зазначено, що в завданнях оптимізації — запровадити рейтингову порівняльну систему оцінки діяльності наукових установ та їх наукових підрозділів з метою оптимізації мережі й ліквідації таких, які не відповідають сучасному рівню науки чи мають стабільно низький рейтинг своєї діяльності порівняно з етнопрофільними установами, не мають сучасної наукової інфраструктури, є малочисельними і неефективними. Жодного з критеріїв і жодної з ознак неефективності ми не маємо», — говорить «Дню» Олександр МАВРІН, заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, кандидат історичних наук. За його словами, в Інституті працює 40 кандидатів наук, середній вік яких 42,4 років, і 14 докторів наук, середній вік яких — 57,1. «Тобто це дуже добрі показники по Академії з урахуванням сьогоднішньої ситуації з поповненням Академії молодими кадрами… Тому зиск від цієї акції злиття — вельми сумнівний», — упевнений науковець.
Така ж ситуація склалася і з Інститутом сходознавства, до якого так само не надходило ніякої інформації щодо його неефективності. «Нам ніхто не говорив, що ми є неефективною інституцією. У нас працюють дві спеціалізовані вчені ради, в нас захищаються філологи, що спеціалізуються на країнах Азії, Африки, Латинської Америки і всесвітній історії в напрямку «сходознавство». У нас є аспірантура, видаються книжки і монографії, працює п’ять відділів, є три ВАКівські журнали, планується четвертий, постійно проходять міжнародні конференції. Як і в Інституті археографії, в нас також 2010 року проходила комплексна перевірка, і діяльність Інституту була оцінена «добре». Інститут працює досить ефективно, — говорить у розмові з «Днем» Ольга МАВРІНА, вчений секретар Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, старший науковий співробітник, кандидат історичних наук.
Крім того, представники інститутів говорять, що, можливо, серед причин, чому саме їх реорганізують, є й той факт, що ці дві установи не мають директорів. «Нас немає кому захищати, але це не означає, що якщо немає директора, то треба ліквідувати цей напрям», — говорить пані Мавріна. А за словами Олександра Мавріна, першою ознакою грядущих змін стало якраз те, що після смерті засновника і незмінного директора Інституту археографії Павла Степановича Соханя в червні цього року не було призначено в.о. директора, «що вже викликало занепокоєння колективу». За його словами, рішення закрити інститути приймається «раптово, кулуарно, без обговорень із колективом і науковою громадськістю», тому вони вже звернулися до президента НАНУ академіка Бориса Патона з проханням «об’єктивно розібратися в ситуації». Якщо сьогодні все ж таки буде ухвалено рішення про реорганізацію інститутів, то, говорять науковці, це буде відчутною втратою для науки.
«Ліквідується інститут — ліквідується напрям, започаткований ще Агатангелом Кримським… Напрям сходознавства в Україні буде просто знищений, буде знищено все те, що збиралося 20 років по крихтах, тому що у нас, як відомо, ні університети, ні якісь спеціалізовані інститути не готують спеціалістів-сходознавців», — говорить Ольга Мавріна.
«Шляхом такої реорганізації відбувається ліквідація самодостатньої, ефективно працюючої установи. Розчинившись у іншому полі, ми втрачаємо цілий напрямок науки. Поки інститут існує в конкурентному полі, він активний і ефективний гравець. Як тільки нас кудись приєднають, ми — висококваліфіковані фахівці — станемо коліщатам більшого механізму, який працює в іншому режимі й з іншими завданнями», — міркує Олександр Маврін.
Те, що НАН України змушена шукати шляхи економії — не новина. В бюджеті на 2013 рік на потреби вітчизняної науки було виділено 2,59 мільярда гривень (Академія просила мінімум 3,792 млрд), чого, за словами голови профспілки НАНУ Анатолія Широкова, недостатньо навіть для виплати заробітної плати працівникам та для оплати комунальних послуг, не кажучи вже про фінансування досліджень та наукових проектів… Цього року, схоже, ситуація лише погіршиться. Коментуючи «Дню» участь українців у світових наукових дослідженнях, Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук, президент Українського фізичного товариства, зазначив, що поки що, за контрольними цифрами попереднього проекту бюджету на 2014 рік, українська наука отримає ще на 170 мільйонів гривень менше. «Це вже просто закручування гайок і задушення науки у прямому сенсі. Це фактично означає необхідність масових звільнень і закриття деяких установ», — сказав науковець. Схоже, НАН обрала саме варіант економії через реорганізацію і ліквідацію деяких наукових установ. Втім, ані в Інституті археографії, ані в Інституті сходознавства не вважають реорганізацію виходом із ситуації.
«В основі аргументації реорганізації — економічна доцільність. Не наукові претензії, не концептуальні питання, проблеми, тематика, дослідження тощо — ні. На меті — економія коштів. Однозначному скороченню підлягають технічні підрозділи, бухгалтерія, відділ кадрів та деякі інші. Але рівень зарплат цих працівників досить низький, і економічний ефект від такого вивільнення грошей — досить сумнівний і одноразовий», — вважає Олександр Маврін. Такої ж думки дотримується й Ольга Мавріна: «Я не думаю, що НАН дуже скоротить витрати, може, виграє «три копійки», не більше. Ну, скоротять канцелярію й бухгалтерію — і все. Усі інші відділи лишаться, на них все одно треба буде виділяти фінансування».
Якщо ж прямої економічної вигоди така реорганізація не принесе НАН України, то навіщо тоді, обравши курс на євроінтеграцію, демонструвати, що Україна — це держава, якій наука не потрібна? «День» слідкуватиме за подальшим розвитком подій, пов’язаних із цими двома науковими установами.