Україна є великою та самодостатньою державою у центрі Європи. Проте через недолуге керування економікою країни останні роки, фінансово наша держава не виживе, не утримає цілісність та самостійність.
Відтак зрозумілим є обраний керівництвом країни орієнтир на участь в економічних союзах. Звісно, обираючи з-поміж такого союзу з Європою чи з Росією Україна має орієнтуватися на Європейський Союз, який сповідує спільні з Україною цінності: захист прав та свобод громадян, верховенство закону, незалежність судової гілки влади. З економічного плану це – кредитування модернізації української економіки та встановлення нормальних ринкових умов для реального сектору економіки. Навіть нинішня влада, яка вміє виключно дерибанити та розпилювати бюджет, наповнений громадянами України, не зможе традиційно для неї розкрасти гроші, які мусить виділити Україні Європа, яка пообіцяла захистити економіку України від збитків через торгівельну війну з Кремлем. Натомість всі оборудки що пропонує сьогодні Януковичу Путін стосуються виключно особистих кишень поки що президента України та його близького оточення.
На сьогодні зведено нанівець майже рік потужної роботи з метою забезпечення євроінтеграційних процесів: ухвалено більшість потрібних законів, адаптовано велику кількість законодавчих та підзаконних актів, амністовано Юрія Луценка.
Натомість Міністерство закордонних справ та переважна більшість вітчизняних спецслужб продемонстрували повну байдужість до процесу. Маємо підстави говорити, що свідомо не відпрацьовано питання гарантій фінансової допомоги Україні, у тому числі компенсації через торгівельну війну з Росією. Не велось належне інформування керівництва держави. Не проводилося виявлення та знешкодження агентів впливу із закордону. Не велася належна робота на дипломатичному рівні.
УНА-УНСО вимагає та закликає всіх побратимів зробити все для негайної відставки усіх винних у провалі переговорного процесу:
– уряду України в цілому та усіх очільників, що відповідали за переговорний процес у Міністерстві закордонних справ;
– силових структур, які не забезпечили належної роботи в напрямі зовнішньої розвідки та напрацювання потрібної аналітики для ключових фігур переговорного процесу;
– всього складу Верховної Ради – як парламентської більшості, так і парламентської опозиції, які не виконували обов’язки, покладені на них мандатами народної довіри, а обстоювали власні політичні та бізнесові інтереси;
– президента України, який призначив некомпетентні: уряд, керівництво силових структур та не розігнав через корумпованість та бездіяльність Верховну Раду Україну.