Українські терористи

У зв’язку з початком (принаймні, погрозою) проведення в Україні антитерористичної операції виникає питання: а хто вони – ці українські терористи?  Згідно  з “Вікіпедією” існує 100 визначень тероризму. Можете подивитись:

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC

На погляд автора, в Україні з’явилось особливе, сто перше, визначення. Розглянемо два сюжети з останніх подій в Києві – за 18 та 19 лютого. Для спрощення введемо дві категорії діючих осіб: “правоохоронці” та “терористи”.

Станція метро “Арсенальна” через 1 годину після “зачистки” “правоохоронцями” і за 20 хвилин до зупинки метро в Києві. Сліди погрому, вже звичайні для центра столиці. Жінка-“терористка” (до речі, “донецького” походження) збирає гільзи, патрони, чеки та інші наслідки дій “правоохоронців”. Хоче передати в “міжнародний трибунал”. “Правоохоронці” на даху сусіднього будинку когось захопили. Напевно, “терористів”. З Маріїнського парку виводяться групи підтримки влади, більшість з людей ховають обличчя. Але деякі огризаються на “общепонятном языке”. Діди та бабці – “терористи” кричать їм “ганьба!” та намагаються вдарити жіночими сумочками.

На наступний день 19 лютого Майдан переповнений “терористами”. І вони все прибувають. Снують туди-сюди. Горить Будинок профспілок. “Терористи” масово заготовляють “зброю пролетаріату” – каміння. Дівчата-“терористки” підносять на “передову” канапки та апельсини. Групи підтримки “терористів” по Хрещатику тягнуть кульки, коробки та шини.

“Правоохоронці” намагаються підпалити “терористів” (а також консерваторію) пляшками із “сумішшю Молотова” (див. 7:50). Їм це поки що не вдається. Напевно, жаль консерваторію – хай люди консервами запасаються!

Дивлячись на це не можу позбутись однієї думки: такими  діями влада дуже скоро призведе до появлення справжніх терористів. А от чи з’являться справжні правоохоронці?