Катерина Бабкіна
5 міжнародний ярмарок «Книжковий Арсенал» відбудеться в Мистецькому Арсеналі з 22 по 26 квітня 2015 року. За дуже короткий, як для проекту такого масштабу, час подія вийшла в топ культурних івентів країни, стала не лише демонстрацією потужностей, а тим чек-пойнтом, завдяки якому формується середовище, ринок, пропозиція, співпраці, ідеї та довготривалі концепти і нові напрямки роботи в книговидавничій та суміжних галузях.
Пряма мова для Cultprostir – перший суб’єктивний, проте комплексний анонс «Книжкового Арсеналу-2015» від кураторів Ольги Жук, Ірини Славінської (українська програма) та Юлії Козловець (дитяча програма).
Тренди
Ольга Жук:
Якщо раніше у режимі «встигнути до «Книжкового Арсеналу» працювали лише найактивніші, великі видавництва, то на п’ятий рік пропозицій представити зовсім свіжі книжкові новинки стало в рази більше. Для нас це цінний знак довіри і високих очікувань з боку видавців. Рука не піднімається з десяти хороших книг одного видавництва залишити у програмі лише дві-три, але ми вимушені це робити. Наразі в мене виникло бажання зробити спеціальну вітрину-гід нових книжок, яка допомогла б читачам, що прийшли саме за новинками, зорієнтуватися на ярмарку, обрати щось на свій смак, а видавцям – зробити акцент на тому, що не увійде в програму, але також варте уваги.
Автори, перекладачі на видавці стали дуже глибоко, креативно підходити до представлення своєї роботи, виходячи за межі суто літературного чи професійного кола. Цьогоріч вони підготували для читачів на «Книжковий Арсенал» багато інтриг – власне саме заради цього досвіду занурення у літературу, несподіваного, ширшого погляду на текст, живого спілкування й варто йти на фестиваль.
Також хочу відзначити, що загалом посилилася тенденція видання якісного non-fiction, науково-популярної, історичної, публіцистичної книги. В Україні дуже бракувало цього.
Ірина Славінська:
Один із цьогорічних трендів «Книжкового Арсеналу» − це участь письменників-переселенців. Вони пишуть різними мовами, в різних стилях, жанрах. Їх єднає одне – ми тут в Києві їх не помічали. Дуже прикро, що знадобилася війна та хвиля внутрішньої міграції, аби я для себе відкрила цих авторів.
Ще один тренд – поява книжок, написаних журналістами. Наприклад, книжка про АТО Катерини Сергацкової та Артема Чапая «Війна на три букви», інтерв’ю Мустафи Найєма з Юрієм Луценком про досвід ув’язнення, книжка розслідування про Межигір’я Сергія Лещенка, проект «Єлюди» Крістіни Бердинських, розслідування закулісної історії Євромайдану від Соні Кошкіної, книжка Наталки Гуменюк «Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції». І це мене дуже тішить.
Юлія Козловець:
Один з фокусів цьогорічної програми – практична складова. Це заходи, які мають практичний зміст – тренінги, воркшопи, зустрічі із спеціалістами різних сфер, майстер-класи і художні читання. Нам здається, що минув час розмов, треба переходити до діла. Люди шукають нових знань, потребують порад, з різних питань. Це співзвучне з трендом на «технічні книги», котрий теж не оминув цього року «Книжковому Арсеналі».
Видання
Ольга Жук:
Дуже важливим є перший переклад українською Вацлава Гавела «Листи до Ольги» (видавництво Laurus). Його на запрошення Чеського центру у Києві приїдуть презентувати яскраві, непересічні персоналії: Карел Шварценберг – «лісник і шинкар» але водночас князь і відомий чеський політик, близький друг Гавела, разом з визначним режисером-документалістом Бржетіславом Рихліком. Або, скажімо, роман «Сатурн» Яцека Денеля (видавництво «Комора») – оригінальний погляд на маловідому родинну історію Франсіско Гойї, його «Чорні картини». Оскільки видання здійснене у співпраці з Національним музеєм мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків та проілюстроване офортами Гойї, то до презентації книги буде ще й інтелектуальний «бонус» − лекція кураторки Олени Шостак «Жахи війни: погляд крізь століття. Серії офортів Жака Калло та Франсіско Гойї». Або, наприклад, ще один перший переклад, зроблений Нелею Ваховською, збірка дуже важливого у німецькій літературі автора Арно Шмідта (видавництво «Книги ХХІ») – «історії людей, глибоко уражених війною, які шукають себе через кохання, еротику, літературу» − буде розкрита перед публікою у форматі театралізованого читання.
Анонсую й багато мистецьких видань: «Мистецтво українських шістдесятників» (видавництво «Основи»), упорядковане Ольгою Балашовою та Лізаветою Герман, каталог-дослідження Наталії Чермалих «Мінливий краєвид: Українське мистецтво між революцією та війною», цікава книга Олени Кашуби-Вольвач про історію створення Української академії мистецтв, в якій багато сторінок присвячено Георгію Нарбуту, «Інсценізація українського авангарду 1910-1920 р.р.»(видавництво «Родовід»), «Paper. World. Art» (Щербенко Арт-центр і ArtHuss) − каталог великої групової виставки творів художників на папері та з паперу, яка відбудеться на «Книжковому Арсеналі», каталоги Тіберія Сільваші, Анатолія Криволапа та ін.
Ірина Славінська:
Окрім книг, котрі я вже перелічила, розповідаючи тобі про тренди, для мене особисто зі зрозумілих причин важливими є книги, до появи котрих я долучилася: це і друга книжка «Історій талановитих людей» (видавництво «Брайт Стар»), і впорядкована Іреною Карпою збірка «Волонтери» (Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»), і переклад діалогу Умберто Еко та Жана-Клода Кар’єра «Не сподівайтеся позбутися книжок» («Видавництво Старого Лева»).
Юлія Козловець:
Я назву такі: «Мій дідусь був черешнею», Анджела Нанетті («Видавництво Старого Лева») – неочевидна книжка з точки зору успішності продажів у нас, тому сміливий крок видавництва. Це зворушлива історія про сімейні цінності, наше коріння, втрати та здобутки. «Дуже голодна гусениця», Ерік Карл (молоде видавництво «Читаріум») – нарешті українською мовою вийшов бестселер відомого на весь світ американського художника. «Як змайструвати автомобільчик?», Мартін Содомка («Видавництво Старого Лева») – незвичний для нашого книжкового ринку жанр «технічної казки», дуже і дуже очікуваний дитячий нон-фікшн. «Мишачий дім Сема і Джулії», Каріна Схапман («Видавництво Старого Лева») – дуже відомий в світі книжковий проект, тішить, що українські маленькі читачі теж матимуть змогу долучитись до найкращого. «Монетка/A Coin» Анни Хромової та Анни Сарвіри (видавництво «Братське») – цікавий і оригінальний проект книжки-білінгви.
Події, проекти, співпраці
Ольга Жук:
Поетична програма цього року надзвичайно активна, якщо треба ковток свіжого повітря в усіх сенсах – то вам у двір на поетичну сцену, якщо хочеться особливої, невимушеної атмосфери − на поетичний майданчик Meridian Czernowitz. Також я ходила б майже на всі вечірні події на міжнародній сцені «Кафе Європа»: презентації Світлани Алексієвич, Лідії Осталовської, Яцека Денеля, Ірени Доускової та інших. Уважно слухала би лекцію видатного німецького історика Карла Шльогеля про війну в Україні та її сприйняття у Європі (за підтримки Goethe-Institut в Україні), дискусію українських істориків і Хіроакі Куромія, автора книги «Свобода i терор у Донбасi. Українськo-росiйське прикордоння 1870-1990-тi роки».
В рамках «Книжкового Арсеналу» цього року відбуватиметься низка корисних подій для малих видавців, авторкою якої є Оксана Хмельовська, редакторка порталу Читомо і координаторка фестивалю. Ще один наш партнер – Центр Сучасного Мистецтва, проведе низку заходів, присвячених креативним індустріям і цензурі. Також вперше у нас активно братиме участь фонд «Ізоляція», їх донбаські студії, «Жива бібліотека Донбасу». Крім того, з нового: ми вирішили модернізувати, розширити події, пов’язані зі шрифтом, каліграфією і друком, залучити туди більше молоді, і об’єднати у проект майстерень текстового дизайну «Літери». Куратором цього спецпроекту є Микола Ковальчук, партнером – Школа візуальних комунікацій.
Ірина Славінська:
І дуже хочеться почути діалоги авторського проекту Юрія Володарського «Контрасти. Нічого спільного». Для нього заплановано три дискусії-читання дуетом, між двома авторами. Це Олексій Чупа та Маріанна Гончарова, Любко Дереш і Володимир Рафєєнко, Ірена Карпа та Еліна Свенцицька. Цей проект важливий, тому що він встановлює діалог − у прямому сенсі − між російськомовними та україномовними, відомими та невідомими, місцевими та переселенцями тощо.
Юлія Козловець:
Не можна пропустити зустріч із Франсуазою Барб-Ґаль та презентацію її книги «Як розмовляти з дітьми про мистецтво?» . Слід звернути увагу й на презентацію книги в формі дискусії «З дітьми можна говорити про все: «Війна, що змінила Рондо» і нас (творча майстерня «Аґрафка» − Романа Романишин, Андрій Лесів; модератор − письменниця Лариса Денисенко).
«Технічні казки: у світі й в Україні. «Як змайструвати автомобіль», Мартін Содомка – я уже говорила про це, розповідаючи про тренди. Зустріч з автором, презентація книги – для українського книжкового ринку такі видання, як книжка Мартіна Содомки «Як змайструвати автомобіль» (переклад якої здійснено за підтримки Міністерства культури Чеської Республіки), − дивина. Натомість технічна література для дітей, до прикладу у Чехії, дуже популярна. Про такий тип літератури за кордоном і в Україні та про те, як розповідати дітям про те, як працює автомобіль, літак, вертоліт говоритимемо з автором.
Також на відвідувачів чекає дуже цікавий тренінг для батьків «Як не помилитися, купуючи дитині книжку». Це практичні поради для батьків, які купують книжки своїм дітям, від фахівців, що знаються на якості книжкового продукту.
Спеціальна тема Дитячої програми цього року: «Дім». Наша домівка, сім’я, батьки та друзі, рідні, сімейні традиції, в тому числі читання, рідний двір та село чи місто, рідна країна – наш спільний дім, де ми всі свої, разом, вдома. Ми хочемо присвятити її дітям, які вимушені були залишити свої домівки, допомогти їм знайти нових друзів, показати, що вони не самотні та не забуті. Кожного дня в програмі є заходи, присвячені спеціальній темі.
5 років любові
Ольга Жук:
У нас попереду ще дуже багато роботи, є що вдосконалювати, але й прогрес відчутний. Вкрай важливим для мене було усвідомлення сили нетворкінгу, взаємної підтримки експертів, які керують подібними проектами чи близькими за своєю сферою інтересів культурними інституціями. Для мене слово «конкуренція» завжди здавалося якимсь беззмістовним словом з «пташиної» мови. Пишаюся, наприклад, що у «Книжковому Арсеналі» беруть участь, презентують себе різні літературні фестивалі, книжкові проекти і мистецькі інституції. Гадаю, нам вдалося також змінити багато локальних стереотипів про те, що таке книжковий ярмарок.
Для мене особисто «Книжковий Арсенал» є чимось більшим за фестиваль і п’ять років його існування. Тут важить не час, а щось інше, але цього я поки сформулювати не можу.
Але я дуже пишаюся роботою над «Книжковим Арсеналом» усієї великої команди Арсеналу.
Юлія Козловець:
Діти – люди розумні. Вони долучаються до того що цікаво, сучасно, виглядає привабливо, до того, що їм радять люди, до яких вони мають довіру. Вони відчувають, коли до них ставляться з повагою, коли їх розуміють, коли до них прислухаються. «Книжковий Арсенал» – це фестиваль, який проходить у супер локації, на самому сучасному рівні організації, і де Дитяча програма − одна з пріоритетних. І тут же є Арсенал ідей! Я питала в дітей – це те, що їм треба!