Армійський щоденник бережанського добровольця Володимира Якиміва
День 34й
Після вечірньої грози цілу ніч падав дощ. Температура впала до +7°С. В наметі залишились 10 чол. – хворі й ті, які ще голі-босі. Та після ранкового шикування їх покликали на склад – довидавати форму та “берці”. Найнижчому ростом досі нема нічого, крім кашкета, ще 3 – без бушлатів (а зараз би здалося), та половина – без футболок…
P.S. Зате тепер нам видають на кожного по 1,5 літра води (бутель на 3 дні) та щодня – пачку “армійської валюти” (експортер – Україна).
ЧАС
Пройшов 21 день, як я звертався у Службу Тилового Забезпечення, та 14 днів, як звертався на “гарячу” Урядову Лінію. Оце сьогодні (!) телефонували з Центру у Старичах, щоб вияснити, чи мене одягнули та взули…
P.S. Хлопці, які ще не все отримали, просили згадати про них, коли писатиму рапорт щодо своєї скарги…
Спершу нам повідомили, що завтра приїдуть журналісти…
А надвечір ми отримали зарплату! За квітень (в сер. за тиждень). В середньому – 1000 грн. кожному. Кажуть, що в т.ч. “підйомних” 500 грн. Отримаєм за травень – тоді точно знатимемо ставки…
P.S. А ще сьогодні нам сказали розподіл нашої 1041-ї групи топогеодезистів: #30-9 чол., #24-6, #19-5, #14-2, і по 1 чол. в ## 10, 53, 57 і 58 “бригади”. Ще 3 чол. залишають тут інструкторами…
P.P.S. А Сергій мабуть таки в “снайпери” піде
Ніч 34та
На вечерю на польовій кухні закінчився макарон; самої підливи брати не захотів, тож пішов у їдальню. А там – те саме, поварі доварюють макарони…
Добре, що є родина і “Нова Пошта” – отримав передачу з усілякими смаколиками та вітамінами. Але хлопці найбільш раділи електрочайнику – тепер у нас цивилізація
Не знаю, чи співпадіння, чи армійські “жарти”, але якраз в переддень приїзду журналістів усім перевели зарплату на картки. І “аватари” срочно передислокувалися в смт. Немирів – пропивати свої гроші, а протягом ночі – стягувались в наметове містечко, горланячи та співаючи…
P.S. Військові “жарти” – це коли солдати скаржаться, що автомата не бачили, то тепер заставляють носити їх щодня; коли скаржаться на відсутність амуніції, то видають протигази і теж заставляють щодня носити…
День 35й
Сьогодні з обіда мав гостей: доброволець батальйону #Харків-1 (з дочкою) та волонтер їхнього батальйону – американець Девід.
Пригостив у наметі кавою/чаєм та смаколиками, зробив екскурсію по частині. Дорогою нарвалися на начальство нашого дивізіону та Академії – їх здивувала “неуставна” форма нас усіх. З ними обійшлося (причому вищий начальник – адекватніший нашого), а от за фотки смуги перешкод, де тренувалася 3тя батарея, довелось одному з інструкторів показувати своє журналістське посвідчення та пообіцяти видалити фотки де їх видно. До речі, це не перший випадок, коли інструктори категорично забороняють їх фоткати…
Провів гостей у Немирів. Поки чекали маршрутку, до американця вчепився “аватар”: Так ти волонтер? А можеш нам нову форму дістати? Бо бушлата, якого отримав, я вже продав і пропив”…
*Тепер можна матюкатися
P.S. Гості доповнили мені аптечку, яку зладувала Алла Соколовська, засобом від обезводнення та українським аналогом “Целоксу”:
Свято!
Сьогодні – День миротворчих сил, а значить, і наше – ми вчимося і тренуємось на “Міжнародному Центрі Миротворчості і Безпеки”.
Щоправда, в нас лише неділя – святковий день, а в зоні #АТО й того не буде. Тому сьогодні артилеристи стріляють з усіх видів гармат (кожних 2-10 хв чути постріли і вибухи), а наш дивізіон поїхав стріляти з кулемета 11го калібру…
P.S. Не люблю чергувань, але такий порядок, тож сьогодні знову “пильную” намет…
У нас сьогодні ще одне свято – знову прийшли гроші на картки! Цього разу перекинули в середньому по 1350 грн. За який термін – невідомо. Зате разом уже майже 2,5 тис.грн.
P.S. Знову “аватари” групуватимуться…
Найбільша САУ нашого полігону..
Кажуть навіть в армійських частинах буває лише 2 шикування: ранкове і вечірня. А у нас, крім постійного обіднього, вчора ще й 4те зробили! Спершу було звичайне о 20:30, а потім ще й о 21:30 зігнали всіх в обмундируванні, аби… “насяльніка” знову побачило, що не у всіх є форма, та дало чергову вказівку старшинам скласти списки, що кому ще потрібно! Що вони й зробили десь за годину – якраз в наметах можна було “причаститися”
P.S. Я все більше переконуюсь, що наша “насяльніка” не вміє читати і лічити…
День 37й
З приходом перевірки, у нас – нововведення: тепер ми підіймаємось і лягаємо спати… під звуки Гімну України, який вмикають о 6:00 ранку та о 22:00 увечері. Просто вмикають, без будь-яких шикувань…
P.S. Ще одне фото найбільшої самохідної гармати нашого полігону ПІОН:
Нарешті!
Пройшли найхолодніші дні і ночі травня, вийшло сонечко і нарешті починатиметься ЛІТО – чому б не довидати бушлати тим, у кого їх нема?..
Отож, станом на 37й день мобілізації, я і 50% групи нарешті отримали ВСЕ обіцяне. Решта ще очікують футболки…
P.S. Бушлат – це куртка утеплена польова з тканини змішаної вибивної (камуфльованої), виготовлено ТОВ “Олтекс”, м. Київ.
P.P.S. Матеріал трохи кращий, ніж форма – менше пластмаси…
День 38й
Цивільні традиції мобілізовані приносять із собою в Армію. Наприклад, озеленення своїх “осель”. Та найкраща традиція – це приїзд до нашого замкомвзводу Михайла (з Хмельниччини) його батьків і сусідів, які привезли… цілий багажник харчів! Тож хоч вихідний у нас – лише в неділю, зате в їдальню усі Зелені свята ходити не будемо!
P.S. А ще сьогодні нам культурну програму готують, з приїзджими артистами…
В Бережанах сьогодні – серйозний фестиваль у замку, а у нас – виступ ВІА “Високий Замок” зі Львова!
P.S. Треба буде якось Видишів з їх зразковою студією “Крок” запросити…
День 39й
Саме так. У нас – всього лиш черговий день тижня, а не другий день свят, день захисту дітей чи фестиваль у замку. Це Армія, Карл
Сьогодні вчимо “нову” (радянську) апаратуру – гірокомпас.
Була спроба показати нам роботу топогеодезичного обладнання “на ходу”. Та спершу колесо спустило, потім насос вийшов з ладу, а на завершення – двигун заглючило. “Скільки казав собі: нема чого працювати у свято, так знову забув. Не будемо більше долю спокушати” – сказав наш інструктор і ми повернулися до класу…
