12 квітня у їхній бліндаж з боєкомплектом, влучив російський снаряд.
П”ять хлопців
…..їхні тіла горіли три дні!.
Чотири місяці кропіткої роботи експертів, і сьогодні ідентифікований прах українського солдата Гури Дмитра Івановича прибув додому
….у моє місто Узин
Коли звучали промови, то жінки звичайно що плакали…..
але коли над площею де відбувалося прощання пролетів винищувач із військової частини в якій служив рядовий Дмитро Гура, тричі зробив почесне коло і за останнім заходом, відстрілами викинув пучок салюту
……навіть чоловіки вже не ховали сліз.
Чуєте ви!
Скажені російські собаки!
Ви вже ніколи не переможете українців!
Ви потайки загрібаєте у землю тіла своїх воїнів, не віддаючи почесті навіть офіцерам.
А ми , навіть у селах, своїх рядових ховаємо так як як жодна армія світу не ховає генералів!
Упокойся з Господом, братіку.
Господи, ВОЗЗДАЙ!
З.І. Я зазвичай не лайкаю подібні пости
….як можна поставити “подобається” під інформацією про чиюсь смерть?
але ЛАЙКАЙТЕ І ПОШИРЮЙТЕ.
Наш народ має знати всіх героїв поіменно.