Армійський щоденник бережанського добровольця Володимира Якиміва
#Мобілізація #АТО день 201й, вт.
Зранку дістав паролі для комбата – поїхав Уралом+причіп та 2м джипом з хлопцями – привезти залишки боєприпасів зі старих позицій (завтра стрільби плануються). А решта нас на шикуванні слухали “статті кримінальної відповідальності солдат і офіцерів”…
Сьогодні я возив мінометників іншого бату в місто – відділення ПБ і НП, магазини (кожної поїздки хтось купує собі смартфона, також теплі речі та “вітаміни”…), а одного відпускника на вокзал завіз. Заодно забрав передачу від Vitalii Ovcharenko: тактичний ремінь, журнал #Миротворець(#1) та прапор України!
Дорогою назад щось застукало в двигуні – то зупинився на БП і подзвонив до Бережанців. Віктор Лазар відразу приїхав своїм джипом, відвіз нас і речі на базу, а джипа затягнуть на сервіс – завтра знатимем причину.
Увечері почався дощ…
Та відпочити не вдалося – хлопці з іншого бату прийшли консультуватися, що робити з їхнім комбатом, який побив 1 аватара, а заодно 2х тверезих адекватних солдат. Їх так взлостило, що готові були гранатами кидатися та звільнитися (один точно прийшов добровольцем)… Поки пив у них каву, поспілкувався з потрібними людьми з бригади та інших служб, а також попередньо з журналістами Сєвєродонецька, Києва та Львова… В результаті переписок, дзвінків та розмов на високих тонах, хлопцям запропонували переведення в іншу частину або “замняти” через полегшення служби тут (їх реально як самих адекватних навантажили відповідальною роботою). Обіцяли до ранку визначитись…
P.S. Ремінь, який сам купив, віддав колезі з іншого бату, а його ремінь – Бережанцю Петру… Отака “ротація” різноширинних ременів.
P.P.S. Якась проблема з Полігоном, тож стрільби відміняються.
#Мобілізація #АТО день 202й, #війна
Війна триває всюди. Найважча – внутрішня. Та якщо за Справедливість…
Перед обідом постраждалі бійці, не дочекавшись вибачень чи взагалі якоїсь згадки від свого ком.батальйону, написали рапорт про залишення частини для зняття побоїв, на ім’я свого ком.батареї. Той телефоном доповів комбату (тому самому), який заборонив їх випускати. Тож була повідомлена Комендатура, представники якої приїхали самі на місце. А там вже замкомбрига і замкомбата “розбирались в ситуації”…
Хлопців відвезли в лікарню на обстеження і зняття побоїв, де їх вже чекали для опитування представники військової прокуратури. Після процедур, хлопців забрали на ніч в комендатуру…
Але й там їх знайшов комбриг, який намагався тиснути на них. Та хлопці не зламались, то потім приїхала волонтерка: “Подумайте про його жінку і дітей – його ж можуть посадити на кілька років”…
Дзвонили журналісти: з Сєвєра до того комбата – сказав, що вперше чує про цей інцидент; та з Києва до замкомбрига – сказав, що сам ще не в курсі, і тільки їде розбиратися; продовж. завтра…
Комбриг вернувся в частину і “наїхав” на всю мінометку того бату, та хлопці замість образитись на постраждалих, телефонують їм про підтримку!..
P.S. Спілкувався з хлопцями. Повідомив, що й на нас намагались тиснути, а вони нехай попередять своїх родичів про можливий тиск – Система ще працює потужно, та Зміни почалися!!!
#Мобілізація #АТО ранок 203й, #війна внутрішня.
По питанню неуставного і незаконного побиття комбатом 2х солдат-патріотів (3го комбриг залякав, той відмовився від показів) вже вийшли на рівні генералів та нардепів. Хлопці обдзвонили “тил” – інші бійці готові приїхати і теж свідчити проти того комбата. А хлопці цікавляться, коли ж нарешті почнуть взятки пропонувати?
P.S. Комбриг: “Слабаки! Не могли дати здачі?” Бійці: “Тоді б нас посадили”…
#Мобілізація #АТО день 203й, чт.
Очікування – основний стан солдат у гібридній війні…
Зранку поїхали до нашого “розбірного” джипа. Паливного насоса вже не було (на другий джип потрібно), тож зняли до мого клапанний вал, заодно про всяк випадок і розподільчий вал. Завезли на сервіс та переключились в режим “очікування”. Надвечір вирішили не забирати, а зранку ще підняти задні пружини – щоб вище сидів…
P.S. Хлопці з обіда повернулися з комендатури в частину – а тут все спокійно, бо все начальство поїхало ще зранку в Штаб бригади…
P.P.S. Десь пропав третій солдат – мабуть “обробляють” його, щоб свідчив проти них…
#Мобілізація #АТО день 204й, пт.
Зранку мав зустріч з Бережанцями, обговорили питання ГО і виборчий процес…
Потім заїхали на сервіс, уточнили що доробити. Коли все було готове, завели… та ненадовго – тріс ремінь ГРМ. Тож ми поїхали шукати майстра-“дизельника” і домовлятися про ремонт. В пригороді знайшовся, та записалися лише на вівторок…
Хлопці підвезли мене на базу, я передав їм ремінь і підшипник (котрі досі чекали “свого” часу), пригостив кавою та печивом від волонтерів (приїздили до іншого бату – то нашим навіть пачки кави не хотіли дати)…
Чергуючи на посту, влаштували з іншим черговим “лавочки” біля будівель (з порожніх ящиків з-під мін) – вночі чергові зможуть перепочити, а вдень будь-хто посидіти може…
P.S. Казали хлопці, що їх лякають “стройовою підготовкою”. Це мабуть “важка артилерія” – задовбати солдат, щоб здалися. Тому проконсультував, що згідро Статутних норм, після фізичного навантаження (навіть зарядки), потрібно прийняти душ (але нормальний, а не ту пародію, що є); переодягтися у випрану і висушену білизну (є 1 пралка на 2 бати і нема сушки) та сертифіковану форму, якою мали забезпечити всіх (згідно звітів МО – телефони маємо)… А ще є норми здорового харчування; та й навіть готувати їжу мають не будь-хто із солдат, а сертифіковані поварі… А ще техніка та зброя у нас має бути надійна – відремортована, з відповідними сертифікатами і термінами придатності… Одним словом, якщо #війна – так повоюємо!..
P.P.S. Це ми ще не підключали “важкої артилерії” чи “авіації”…
#Мобілізація #АТО день 205й, сб.
Зранку поїхав штурманом з хлопцями в місто – з нашої батереї, крім мене, там поки ніхто не орієнтується. Тож повів водія тою самою дорогою туди і назад – щоб запам’ятав…
Поки хлопці скуплялися харчами і приправами та забирали передачі, ми з водієм завезли харчі на іншу базу, та заїхали на авторинок – командир цілий список запчастин для свого мотоцикла замовив… Що приємно – майже усі продавці для солдат роблять приємні знижки!..
Дорогою купили 2 маленьких тортика нашим іменинникам, а замість свічок – мабуть патрони повтикаємо.
Повернулись швидше, бо інший бат попросив поїхати за відпускниками на вокзал, заодно забрати звідси аватарів і завезти на іншу базу… Поїхав їхній знаючий дороги, тож з обіда я відпочив…
Увечері болільники дивились футбол в холі на 2му поверсі, а звуки забитих голів доносились по всьому 1 му.
P.S. Сусідній бат сьогодні “символічно” повечеряв… Петром Петровичем – гусака, якого годували з серпня, назвали “на честь” свого комбата.
P.P.S. Про всяк випадок документую вирізку лісу цивільними – щоб потім на солдат не сперли…
#Мобілізація #АТО день 206й, НД.
День виборів…
На ранковому шикуванні повідомили, що вчора привезли дрова, тож сьогодні – банний день (якщо точніше – душовий)…
Приїздили земляки-розвідники, то разом сходили на каву до земляка-танкіста (нарешті віддав йому шеврон #Бережанець). Та через залишену машину біля нашої бази ледь проблем не мали…
Інтернет (від Інтертелекому) тугий навіть з антеною – цілий день намагався завантажити відеоредактор (для бійця зі старою Нокією)…
На вечірньому шикуванні повідомили, що з понеділка в нас почнуться інтенсивні навчання з мінометами, а також ми тепер нестимемо варту не лише вночі, а й вдень…
P.S. Це не Львів чи Київ, а зона АТО – Сєпародонецьк!
#Мобілізація #АТО день 207й, пн.
Після ранкового шикування ми тренувалися по наведенню на цілі “Васильків”…
Дочекавшись повернення командира, поїхав з водієм в сусіднє село – туди бережанці затягли мого джипа до майстра. Дорогою встрілило колесо в другому джипі – не дочекалось 2 дні (старшина передав зі Львова 2 колеса – він ще у відпустці)… Запаска була спущена, а в проїзджаючих мимо не було насосів, лише у місцевого на ровері побачили, то накачали і поїхали далі...
На місці майстер розповів, що бугеля, що ми зняли з розбірного джипа, до мого не підійдуть, тож потрібно знайти інші… Оскільки це займе трохи часу, ми зняли запаску з мого джипа, та компресора…
На вечірньому шикуванні хлопці вирішили скинутись і купити кабана (свійського у селі) на батарею, тож завтра зранку в подорож.
P.S. Цього тижня нарешті матимемо тренування зі стрілецькою зброєю, бо деякі від навчальних полігонів й досі так і не стріляли з автоматів…
#Мобілізація #АТО день 208й, вт.
Зранку розбудили – хлопці їхали в село (де наші старі позиції) за свіжиною, тож потрібен був штурман. Зайшов на КП, взяв паролі на день, і ми (всього 6ро) поїхали…
В селі залишили 3х (кабанчика заколоти), а ми поїхали по відділеннях Нової Пошти у 2х містах посилки забирати, та гроші з банкоматів знімати – зарптата увечері прийшла!
Повернувшись та прикрутивши захист двигуна (відкрутився в дорозі, то причепили дротом), знову поїхали, але вже зворотнім колом. Та оскільки завозили одного відпускника на потяг, знову мусів я їхати за штурмана…
В селі погрузили свіжину та бійців, повернулись майже вчасно – якраз моє патрулювання було (один з поварів підстрахував)…
P.S. За оці 50 кг свинини хлопці заплатили 2.500 грн. – завтра розділимо оплату на всіх (+ дорогу).
#Мобілізація #АТО день 209й, ср.
Відчергував (08-10) якраз до шикування. Паралельно допомагав водієві другого джипа; телефон кілька разів упав на металеві салазки, тож трохи побив екран. Добре, що це PadFone – вставив у планшет, і вже на 10″ працюю.
Після шикування знову розпочалися тренування з мінометами. Тільки приніс бусоль, як водій знову затребував мене за штурмана – командир трохи завдань надавав, а він щн досі в місті не орієнтується, тож мусів поїхати…
Хлопці відправляли-отримували передачі, оформляли картки і знімали кошти, закупляли техніку і харчі (все основне є, та інколи “марципанів” хочеться. ) Мені прийшла нова батарея до мого Асуса – лише вчора замовив у Харкові…
Повернулися вчасно – до вечірнього шикування. Нам повідомили, що частина завтра їде постріляти (стрілецька, мухи, тощо) – хлопці зраділи, бо вже кілька місяців курка не спускали!..
P.S. У відділенні банку: “Да когда же ви убєрьотєсь отсюда? Бєрітє бушлати і катітєсь! Із-за вас нє можєм пєнсію получіть!..” Хто казав, що це не #Сєпаро…?
P.P.S. Знову прийшли кошти на ПНБ (прилад нічного бачення). Постараюсь на днях запостити підрахунок…
#Мобілізація #АТО день 210й, чт.
Вночі випав сніжок! Та потім плавно перейшов у дощ.
Я зранку “відмазався” від чергової поїздки в місто, та водій вже й без мене нормально справився.
На шикуванні були не всі – частина поїхала на полігон постріляти. Ми, що залишилися, продовжили практикуватися з мінометами. А я нарешті з бусоллю попрактикувався – навіть блокнот з учебки витягнув.
Та з обіду (для мене – це час доби, бо стараюсь не зловживати їжею) таки мусів поїхати штурманом – треба було заїхати в інше місто на залізничний вокзал і забрати бійця (з прикомандированих). Заодно купив масло для двигуна (8 л = 420 грн.) – завезли майстрам, щоб поміняли після ремонту. Завтра ще фільтр довезу…
Відведення затягується, хлопці потрохи “розслабляються”, тож для “підняття тонусу” то риють свіжі “номера”, то в готових “бдять”…
P.S. Ще досі не всі отримали зимову (утеплену) форму та берці, тож зранку поїдемо в Штаб “вирвати” своїм…
P.P.S. Шикуються всі!
