5-8 грудня на Школі Миротворчої Журналістики тренери Української Миротворчої Школи Тетяна Коханівська та Світлана Філонова часто згадували поняття “критичне мислення”. І от сьогодні, 10 грудня 2015 року на Вільному Університеті Інформаційного Центру “Майдан Моніторинг” у місті Харків Костянтин Задорожній – кандидат біологічних наук читає лекцію – діалог “Біологічна практика критичного мислення. Пастки сучасного світу“(Совпадєніє – не думаю!).
Розмовляємо про критичне мислення і його біологічні особливості.
Для чого людям критичне мислення? Як дурять людей?
Журнали, телебачення, газети і все інше несуть нам вал інформації, проте в ньому корисного окремо для кожного є дуже мало. Критичне мислення – це мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.
Критичне мислення дозволяє сприймати обман, зменшує можливості маніпулювання людиною, зберігає здоров’я та життя, зменшує фінансові витрати.
Нам нав’язують міфи як от “шкідливість ГМО”. Але після аналізу критичне мислення нам видасть результат: “Не все штучне погане, не все природнє – хороше, як от бліда поганка чи грибки”.
Наскільки кожен проект є шкідливим для людини, залежить від кожної людини.
Критичне мислення максимально стимулює нас рахувати. Є ситуації, коли єдиного вірного рішення не існує, тому треба знаходити компромісні рішення.
Як протидіяти маніпуляціям людей? Міркуємо:
Що тут не так? Харчування за групами крові: Перша група крові найдавніша, була у мисливців (Їм треба вживати переважно м’ясо) , друга – виникла у перших землеробів (їм треба вживати переважно овочі, третя – у кочівників – скротарів (їм треба вживати молочні продукти). Ця та інша інформація – просто міф. Відповідь: Система груп АВО є у всіх людиноподібних мавп, але ж серед них немає шимпанзе – землеробів чи горил – скотарів.
Ознаки псевдовчених:
– дивні регалії
– застосування висловів “Офіційна наука”, “офіційна біологія”, тощо…
– надмірна узагальненість та безапеляційність суджень,
– сумнівний список використаних джерел,
– некоректність цитувань
– надто спрощена логіка обгрунтування тверджень та апеляцій до “зрозумілості”,
– використання аргументів “від політики” або “від релігії”
– відсутність конкретики
Люди, що мислять часто – не страждають в старості шизофренією та іншими розумовими недугами.
P.S. Проект “Вільний університет” діє більше півтора року на ініціативі членів ІЦ “Майдан Монітиронг”, без жодного фінансування та щочетверга збирає дуже багато бажаючих на цікаві наукові лекції в клуб “Інді”. Вхід – вільний.
Алла Соколовська, організатор проектних заходів, журналіст, ІЦ “Майдан Моніторинг”
Повний запис лекції
——