Армійський щоденник бережанського добровольця Володимира Якиміва
#Мобілізація #АТО #подорожнє
Повертаючись в зону #АТО з відпустки…
1. Потяг Трускавець-Дніпропетровськ
2. Автобус Дніпропетровськ-Сєвєродоне
3. І ось я повернувся у #сєпародонецьк…
Один наш взвод їздив “шишариком” на іншу базу займатися з мінометами. Командир наказав їм забрати мене дорогою. Тож вони заїхали в місто і чекали біля “Воєнторгу”, скупляючись кому чого бракувало. Я прибув і ми виїхали… Відразу догнало авто #ВАІ з сиреною, перегородило шлях. У водія не було відповідної категорії (бо досі нема в Армії потрібної кількості професійних водіїв) і маршр.лист був прострочений. Тож ВАІшник забрав документи водія і старшого офіцера та наказав їхати за ним…
Заїхали на територію ВСП, там наказали хлопцям вилазити з кузова і забирати всі свої речі. Всі так і зробили (крім мене). Пошикувалися. ВСПшник подивився “в ясні очі” – всі були тверезі. Наш старший при ньому перевірив усі сумки – спиртного не виявили. Тож придертись до особового складу не було причин. То водій з офіцером пішли в будівлю на оформлення протоколів, а нас попросили вийти за браму…
Пішли слухи про те, що нам машини НЕ віддадуть! Знудившись очікувати, я взяв крейду і написав на бетонному блоці #сєпари. За деякий час вибігли всі – ВАІшники, ВСПшники і ще якісь майстри – дивитись на розборки… Нас вишикували:
– Хто написав? Вийти зі строю!
– Я написав!
– Чому ти так вважаєш?
– Тому що кожен, хто перешкоджає бойовим розрахункам Української Армії, є сепаратистом!
– Негайно стерти!
– Лише після того, як віддасте нашу бойову машину!
– Тут не лише ВАІ, тут є інші служби!
– То можна дописати “Сєпари – ВАІ” чи з прізвищем того офіцера ВАІ?
– Ні, треба стерти!
– Тільки коли наша машина виїде звідти!..
Мене запросили “на розмову” всередину. Близько півгодинного спілкування з головними ВСПшником і ВАІшником (який спілкувався виключно #московською), ми не дійшли консенсусу: “Та я викличу поліцію і влаштую тобі маски-шоу! – А я запрошу журналістів та представників влади!.. – Я старший по званню, можу тобі приказати! – А я ще у відпустці і Вам не підчиняюся!.. – Військова техніка не має право їздити містом! – А як відпускників забирати? Ви ж і джипам забороняєте їздити!.. – Та в минулі роки ми супроводжували військову техніку! – То чому зараз ви її конфісковуєте, знижуючи боєготовність підрозділу?..”, тож я повернувся до хлопців. Там ВСПшник попросив нашого старшого. Наш офіцер розповів, що сьогодні нам так і НЕ віддадуть нашого “шишарика”, то лише на його прохання я стер напис #сєпари і ми пішли чекати іншого “шишарика”…
P.S. А мені вдома кожен другий казав: “Скоріше повертайся – в Бережанах є з ким воювати”, та ми ще на сході #війни (зовнішньої та внутрішньої) не завершили.
P.S. А там, попереду – ворог зовнішній…
#Мобілізація #АТО дні 338й, 339й, вікенд.
Так, вихідні – це вдома, а тут – служба…
Та з поверненням на базу довідався про приємні “новинки”: кільком нашим воїнам вручили Грамоти і шеврони (мабуть, медальки закінчилися), а четверта хвиля нарешті дочекалася Наказу про демобілізацію…
А ще нам дали підписатися під Зарплатною відомістю (за січень). З усієї батареї лише 5 підписалися після повного ознайомлення, а не лише звіривши суму до видачі. І лише я розібрався в різниці отриманих коштів за минулі місяці – виявилось, що за #січень з нас вирахували… #військовийЗбір! Цікаво, це у всіх військових підрозділах таке?..
P.S. А ще нам #вітамінки почали видавати!
P.P.S. Шишарика ще не забрали з #ВАІ
#Мобілізація #АТО день 340й, пн.
Весна на сході, як і ситуація – щоденні опади. Та й температура вночі трохи вище “нуля” підіймається.
Тож якраз стали у пригоді речі, придбані у військових магазинах під час відпустки: рукавиці тактичні (-720 грн. за 2 пари) і термошкарпетки, а невдовзі ще й кросівки тактичні (виробництва #Харків) протестую (-1420 грн. за все зі знижкою для АТОшників)…
P.S. Повернув на даху будівлі антену до роутера на місце – бо навіть новини не міг нормально почитати…
P.P.S. 4 хвиля бунтується – хочуть ВЖЕ на дембель…
#Мобілізація #АТО день 341й, вт.
Таки вчора повернули нашого “шишарика”. Щоправда, наказали дозаправити баки до повних і… нікуди не виїздити з бази.
Сьогодні пішов у наряд на кухню – якраз черга нашого взводу підійшла… Дивно, що є деякі командири розрахунків, які ще жодного разу самі в наряд не ходили. Я вважаю, що командир має бути прикладом, а не начальником. Але то таке.
“Закрили” сьогодні один вуличний туалет – тепер користуватимемось залишеним “подарунком” від іншого бату, які гостювали місяць на нашій базі…
Замполіт збирав 4ту хвилю і розповів їм про порядок демобілізації. 1го з них відпустять ще до кінця березня! Не все так погано у 24ці (с)
P.S. Водій “Урала” почепив фару на машину для “нічника” – щоправда, ще радянського…
P.P.S. Я продовжую збирати кошти для нормального ПНБ, але про це пізніше…
#Мобілізація #АТО дні 342й-344й, ср-пт.
Поламався конектор до (кабеля) антени і роутера, тож були кілька днів без інтернету.
За ці дні погода дивує – то сонечко, на яке змії починають вилазити, то шалений вітер, а то й дощ та холод…
Та це не заважає дембелям бути в чудовому настрої. Тож вони здають майно (згідно списку – зброю (з набоями), бронежилети (з усіма комплектуючими і сумкою), каски (з сумкою), спальники і каремати (кому видавали), казанки і фляги… та роздаровують (тобто передають іншим хвилям) “набуте” (придбане за власні кошти чи отримане від волонтерів) чи “здобуте” (в боях) майно. Мені, наприклад, передали нашоломник – тепер я DED.
І ось в останній день березня поїхала перша партія дембелів!..
Тепер нам частіше в наряди заступати. Бо “це ж армія” – спершу потрібно звільнити солдата, спророжнити штатку, а вже потім прийняти іншого на його місце і вписати в порожні клітинки… Цікаво, чи буде колись так, щоб “наступники” зустрічалися із своїми “попередниками” і переймали досвід, хоч на кілька годин?..
P.S. А ще наш лікар доукомплектував аптечки медичними пластирами – дякуємо волонтерам з Хмельниччини!
#Мобілізація #АТО дні 345й-347й, сб-пн.
Зранку в сусідів розпочинався футбольний турнір, на небі збиралися хмари на дощ, а ми поїхали по справах – командир на Склад бригади (уточняти якісь дані), а я з іншим ком.відділення – в Сєвєр за покупками: я придбав новий конектор (-90 грн.) до роутера та овочі, а побратим – тактичного ременя. Чекаючи повернення авто, пообідали в кафе – заодно перечекали бурю (співчуваємо футболістам! Хоча в лісі вітер набагато менший, ніж у місті, але дощ таки падає всюди однаково)…
І ото чи через несвіжий салат “під шубою”, чи немиті огірки-редиску, а може через злегка підбродивший березовий сік – надвечір мене “вхопив живіт”. Промучившись усю ніч (звільнивши організм різними шляхами від залишків їжі), а над ранок побратими побачили мій стан і почали “рятувати”. Важко хворому пручатися, та дозволив впихнути в себе лише активоване вугілля та якийсь порошок для “відновлення бактеріального стану” шлунка. І хоч шлунок попустило, та організм почав боротися з лікарствами (якими не користуюся з дитинства) – від порошку підняло температуру до 39°С, а вугілля має побічний ефект закупорення.
P.S. Та до кінця понеділка температура спала, тож на завтра вже зможу і в наряди ходити.
P.P.S. Я ж писав, що люблю відчуття болю?
#Мобілізація #АТО день 348й, вт.
Сьогодні було тепло – таки весна наступає! Причому настільки, що я відчув полегшення, пішов прийняв душ та повернувся у стрій.Відразу й у наряд поставили – пропустив трохи.
Оскільки зараз демобілізується багато офіцерів, командир запропонував мені виконувати обов’язки… свого заступника по роботі з особовим складом (замполіта). Я відмовився не тому, що цього не внесуть у штатку і не збільшать зарплату (так, в Армії зараз багааато солдат не на тій посаді, яка у штатці, а роблять те, що реально стягують, хоч і отримують іншу суму, ніж заслуговують), і не тому, що боюся відповідальності (це не про мене), а тому, що для цього є “спеціально обучені люди” (с) дєда Толя.
І точно – сьогодні до нас прибув “спеціально обучений” старшина батареї! Як сказав командир: “Він справжній навіть на вигляд. Я й досі думаю, що таких дебелих хлопців на старшин – спеціально вирощують”.
P.S. Надвечір похолодало – остання холодна ніч…
#Мобілізація #АТО день 349й, ср.
Нарешті в стрій повернулася наша #Настя – пригнав джипа з “укриття”.
Дорогою записався на СТО – треба трохи доробити (натяжний ролик зняти, розвал-сходження зробити, кондиціонер перевірити…) до хорошого стану. Та й раму з другої сторони треба підварити (дякую землякам за допомогу з цього питання, та за акумулятор!) – але то вже на базі зробимо…
Одні дембеля виїхали, інші бігають з питаннями “що точно здавати, коли у військкомат чи на роботу…”, тож постійно додруковую інфо з ГенШтабу чи ІнфоСотні…
P.S. Виходить, що краще записатися до оперативного резерву – їх призвуть лише при особливій потребі, а хто звільняється в запас – можуть призвати знову після 6ти місяців відпочинку…
P.P.S. Хлопці рекомендують дембелям відразу йти у відпустку на роботі (пора картоплю садити!), та ніхто не знає протям якого терміну треба на роботі з’явитися…
#Мобілізація #АТО день 350й, чт.
Оскільки сьогодні (велике) християнське свято, ремонт джипа відклався…
Та сидіти склавши руки ми зі старшиною не звикли, тож почали готувати деруни (тертюхи, мацегони…), а я ще зробив грибну підливу і овочевий салат – свято все-таки.
Інший водій за той час з’їздив з командиром до Штабу…
Пізніше я сперечався з ним (командиром) щодо речового мішка:
– Згідно списку ГенШтабу, рюкзак НЕ потрібно здавати!
– У нас є наказ Штабу #бригади – сказали здавати!..
Така вона, 24-ка.
P.S. Забув написати, що нещодавно ми таки отримали #АТОшні за лютий!..
