З нагоди Міжнародного дня боротьби за права інвалідів у Полтаві відбулась акція “Дві години на колесах”, яка пройшла під гаслом “Не робіть без нас для нас”. Люди з інвалідністю вирішили продемонструвати ті проблеми, з якими вони зіштовхуються щоденно при користуванні громадським простором, чиновникам, депутатам місцевих рад, архітекторам, громадським активістам та журналістам.
Для цього вони запропонували присутнім на вибір: пересуватись на інвалідному візку, пересуватись з зав’язаними очима, спробувати щось запитати не промовляючи слів. Хтось погодився спробувати пересуватись на візку, а хтось з зав’язаними очима. Вирішили пересуватись двома групами різними шляхами від монументу Слави до театру ім. М. В. Гоголя. Це самий центр Полтави!
Вже перша перешкода – підземні переходи – виявилась нездоланною. Пандуси, якими вони обладнані, абсолютно виконують свого призначення. Спуститись чи піднятись ними неможливо. Стан одного з пандусів підземного переходу в центрі Полтави на фото нижче. Наявність внизу людини, що просить милостиню прямо навпроти пандусу, говорить про те, що ним ніхто не користується. Не користується з простої причини: це небезпечно.
Як абсолютно здорові, фізично сильні люди на інвалідних візках намагались скористатись пандусом і потрапити в приміщення Полтавської міської ради в сюжеті Полтавського громадського телебачення.
Чомусь дзвіночок в міськраді поламався саме сьогодні. Що ж повіримо, але незабаром перевіримо.
Інша група продемонструвала поліції, чому люди, що пересуваються на візках, змушені порушувати Правила дорожнього руху. Інакше вони просто не можуть пересуватись!
Людині на візку проблематично скористуватись навіть банальним банкоматом, тому що розташований він зависоко, дістатись до клавіш і щілини для картки складно і сонце засвічує екран.
Власники магазинів, банків, закладів харчування, готелів, керівники навчальних закладів повинні усвідомити, що сходинки біля входу без пандусу чи ліфту автоматично зменшують кількість відвідувачів, бо для людей на візку навіть одна відносно не висока сходинка стає нездоланною перешкодою. Перешкодою не лише для людей з інвалідністю, а й для мам з дитячими колясками, людей з валізами і т. п.
Здолавши декілька сотень метрів ми виявили лише ОДИН доступний магазин з декількох десятків та один готель, які доступні для людей з інвалідністю.
На прикладі Полтавського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя ми дізнались, що зробити пандус, встановити підйомник це ще не все. Розповідає регіональний представник Національної Асамблеї інвалідів України Ірина Твердохліб:
Наприкінці акції учасники поділились своїми відчуттями та враженнями. Зійшлися на тому, що громадський простір навіть в центрі міста практично не пристосований для людей з особливими потребами, що активно й дієво проблемами людей з інвалідністю переймається лише Управління містобудування та архітектури Полтавської ОДА.
“Не робіть без нас для нас!” – вимагають люди з інвалідністю, зауважуючи, що більшість пандусів зроблені так для “галочки”, користуватись ними не можливо. Домовились на громадських засадах проводити регулярний, більш докладний моніторинг доступності громадських місць. Адже люди з інвалідністю мають право жити а не існувати!
Ігор Кіянчук, ІЦ Майдан Моніторинг
Фото автора.
В статті використані матеріали Полтавського громадського телебачення.
