Метрополітарний розвиток великих міст України разом зі стратегіями сталого розвитку відповідних прилеглих територій (метрополітарні простори) – це засадничі питання та виклики, що стоять перед українським суспільством на шляху сучасних трансформаційних процесів. Особливим чином ця проблематика актуалізується на тлі серйозних безпекових завдань, які стоять перед Україною.
Ці питання полягають у необхідності реінтеграції та ревіталізації звільнених територій (Луганська, Донецька область), стабілізації, інтеграції та зміцнення інших прикордонних територій (Чернігівщина, Харківщина, Сумщина, Одещина, Херсонщина, Приазов’я).
Також тема метрополітарного розвитку має безпосередньо відноситися до сфери впливу реформи місцевого самоврядування, що уже відбувається. Інша справа, що аспект метрополітарного розвитку є не дуже укорінений у загальний дискурс щодо регіонального розвитку України, оскільки дана тема не є надто розвинутою в Україні теоретично, тим паче й практично.
Для діячів Української Миротворчої Школи та членів ГО ІЦ “Майдан Моніторинг” липень 2015 року розпочався моніторинговим проектом «Місія Донбас». Більш детально про саму місію та про її підсумковий звіт можна дізнатися тут: Місія «Донбас 2015» – моніторинг низки міст сходу України
Пункти №7 та №8 звіту «Місії Донбас» стосуються саме проблем сіл і малих міст та ролі метрополії, стратегічних планів розвитку територій. Український досвід, як я уже казав, не є багатим на успішні приклади конструювання метрополітарної політики. Отже, керуючись саме необхідністю пошуку нових рішень та ознайомлення з існуючим досвідом на дану тематику, нами була погоджена можливість студійного візиту до Польщі. Досвід, яким володіє сучасна Республіка Польща, є множиною успішних практик провадження метрополітарної політики, який пов’язаний радше з фаховими та творчими зусиллями конкретних міст, ґмін та їхніх спілок чи об’єднань, ніж з централізованою політикою центрального уряду. Сама метрополітарна політика в Польщі не є оформленою законодавчо у вигляді норм та приписів польської правової системи. Існує лиш «Концепція Просторового Загосподарювання 2030» Міністерства Регіонального Розвитку, яка описує загальну візію розвитку цілої Польщі через розвиток метрополій та метрополітарних територій.
Зауважу, що більшість досягнень та успішних результатів у Польщі в цій сфері є радше наслідком ефективних проектів урядів метрополій та/або об’єднань ґмін метрополітарних територій, ніж наслідком певної централізованої політики.
Центральною точкою нашого візиту стало славетне місто Краків. Але перед тим, як розповісти про зміст наших тематичних зустрічей в самому Кракові, варто звернути увагу на конкретний результат ефективної метрополітарної політики в Польщі, на який неможливо не звернути увагу під час подорожі з Варшави до Кракова. Відстань у 350 км, що долається потягом за 2 години 20 хвилин – це дійсна міжметрополітарна інтеграція. І так не тільки з Краковом! Аналогічне за швидкістю та зручністю сполучення мають інші польські мегаполіси як зі столицею, так і між собою.
Зручний розклад ранкових та вечірніх поїздів з Варшави в усі кінці Речі Посполитої, а також між містами Польщі, робить залізницю справді важливим транспортним чинником та одним з ключових комунікаційних факторів республіки. Польська залізниця PKP робить все для того, щоби кожен поляк мав можливість швидких та зручних подорожей та відряджень. Багато поляків живуть в одному місці, а працюють за 200, 300, 400 км звідти. Порівняння PKP-шних Express InterCity Premium та „Інтерсіті” від Укрзалізниці за швидкістю та зручністю розкладу залізничного сполучення поки що не є на користь українських потягів. Навіть київські напрямки з Харкова, Одеси чи Львова значно поступаються варшавським з Кракова, Вроцлава чи Ґданська. На жаль, поки взагалі не йдеться про швидке і зручне сполучення Харків-Ужгород, Харків-Одеса чи навіть Маріуполь-Київ.
У Кракові ми мали нагоду перебувати з робочим візитом дві доби 14 та 15 березня 2016 року. Координатором наших студій з польської сторони був доктор Міхал Кудлач (dr. Michał Kudłacz) з Економічного Університету в Кракові (Uniwersytet Ekonomiczny w Krakowie). І саме з доктором Міхалом відбулася перша зустріч по приїзду до Кракова 14-го числа. Доктор Кудлач в своїй праці досліджує міста світу, а найбільшу увагу зосереджує саме на політиці розвитку міст в Польщі. Пан Міхал досліджує політику розвитку міст в різних аспектах: суспільному, економічному, культурному, просторовому.
Основною темою нашої зустрічі з доктором Кудлачем був розвиток міст в Польщі, а саму зустріч я більш детально зафіксував у тезах:
- Критерії інфраструктурні, соціальні та культурні, як кількісні критерії сучасного міста.
- Метрополія є містом, що вирізняється своїми якісними характеристиками.
- Метрополія має здібність до самовідтворення потенціалу.
- Риси міста-метрополії:
- Місто є вузлом притоку капіталу (людського, економічного, політичного, наукового, …)
- Місто є центром творення потенціалу
- Місто є центром найбільших інституцій сфери публічної, приватної, неурядової.
- Наявність каналів комунікації міста з іншими метрополіями
- Виробництво більшості ВВП
- Складна структура суспільства всередині міста
- Орієнтація на вирішення загальнолюдських проблем
- Метрополітарний простір є поняттям ширшим за метрополію та об’єднує багато населених пунктів та одиниць території разом з самою метрополією та території потенційного розвитку цього простору.
- Метрополія може бути моноцентричною та поліцентричною (аґломерація з кількох великих міст).
- Метрополії в Польщі:
* Варшава (очевидно: столиця, фінансовий, політичний, науковий, інтелектуальний, бізнес-, транзит-, туристичний центр)
* Краків (незначно поступається Варшаві; міжнародний туризм, історична столиця, до 1 млн мешканців разом з метрополітарним простором, академічно-науковий центр, студентський центр)
* Тримісто (Ґданськ, Ґдиня, Сопот) (до 1 млн мешканців, приклад поліцентричної метрополії, міжнародний аеропорт, важливий осередок науковий, академічний та туристичний)
* Вроцлав (0.7 млн мешканців, сильна динаміка розвитку, сильні міжнародні зв’язки)
* Познань (місто-побратим нашого Харкова, 0.7 млн мешканців, сильна динаміка розвитку, сильні міжнародні зв’язки)
* Лодзь (разом з приміськими територіями до 1 млн мешканців, активна реконструкція інфраструктури, студентський та академічний центр)
* Верхня Сілезія (агломерація Катовіце, загальний демографічний потенціал – до 3 млн мешканців, розвинутий урбаністичний міський уклад, слабко розвинуті метрополітарні функції, сильні процеси інтеграційні та модернізаційні)
- Розвиток регіонів відбувається за поляризаційно-дифузійною моделлю, коли розвиток полюсу зростання (наприклад, метрополії) спричиняє дифузію, поширення розвитку на менші одиниці території та на весь метрополітарний простір.
Наступної доби зранку 15 березня у нас була запланована зустріч в Уряді Маршалковському Малопольского Воєводства.
На цій зустрічі з польського боку були присутні Jerzy Fedorowicz (Єжи Федоровіч – член ради Воєводства Малопольського, Голова комісії культури Сейміка Воєводства Малопольського, Stanisław Banaś (Станіслав Банашь) – директор позаурядової організації Фундації “Ukryte Skrzydła” («Сховані Крила») , що співпрацює з Урядом Воєводства, Zdobysław Milewski (Здобислав Мілєвскі) – директор Канцелярії Сейміку Воєводства Малопольського, Jakub Olech (Якуб Олех) – координатор Відділу по публічним комунікаціям Канцелярії Сейміку Воєводства Малопольського.
Основною темою зустрічі була співпраця Уряду Воєводства та Сейміку Воєводства з неурядовими організаціями, такими як організацій пана Станіслава. Деякі з методик співпраці між владою та громадянським суспільством є дуже важливими та потрібними до реалізації у нас в Україні, як, наприклад, «бюджет участі». Бюджетом участі називають певну частину бюджету, що виділяється задля реалізації проектів за ініціативи громадян та громадських організацій, зазвичай на відкритій конкурсній основі. Така практика, з одного боку, наближає діяльність влади до потреб громадян, а з іншого боку, підтримує громадянську активність фінансово, та сприяє її розвитку та збільшенню кількості активних громадян та громадянських активностей.
Також було дуже корисно для нас обмінятися досвідом з паном Станіславом Банашем щодо методів роботи з дітьми та адаптації, інтеграції вразливих груп до місцевої громади. Ми поділилися досвідом реалізації проекту «Країна руками дітей». А пан Станіслав поділився досвідом проекту соціалізації дітей та дорослих з депресивних районів, який Фундація «Сховані Крила» реалізовувала разом з їхніми бельгійськими партнерами «Mobile school» за дуже цікавою технологією інклюзивного навчання на вулиці.
Остання зустріч відбулася по обіді 15 березня з представниками Уряду Міста Краків. На зустрічі з польського боку були присутні Jacek Woźniak (Яцек Возняк) – заступник директора Відділу Розвитку Уряду Міста Краків та Mateusz Drożdż (Матеуш Дрождж) – працівник Відділу Розвитку Уряду Міста Краків.
Пани Яцек та Матеуш розповіли більш детально про місто Краків, зробили презентацію Кракова, його історії розвитку, можливостей, досягнень та перспектив. Можна багато розповісти про це місто, про цю другу польську метрополію, та я наведу один цікавий приклад. Я уже згадував у описі нашої зустрічі з доктором Міхалом Кудлачем той факт, що Краків є метрополією, що виділяється своїєю позицією на мапі міжнародного туризму. А ви знали що 2014 року саме тільки місто Краків відвідало 10 млн туристів? Прописом: ДЕ-СЯТЬ МІЛЬ-ЙО-НІВ ТУ-РИС-ТІВ! Довідка №1: Населення ЦІЛОЇ Польщі у 2014 році 38,5 млн людей. Довідка №2: У 2014 році ВСІ курорти Єгипту відвідало теж 10 млн туристів.
Українські регіони, великі міста та агломерації мають величезний потенціал, як економічний, так і людський, науковий, інтелектуальний, але Україна не має шансів відбутися як модерна країна без продуманої та сучасної метрополітарної політики. Саме через великі міста-хаби, так звані метрополії, в сучасному світі відбувається взаємозбагачувальний обмін надлишками потенціалів міст та цілих територій. І якщо наші великі міста разом з їхніми громадянами будуть замикатися самі на собі, вести паразитарну політику щодо прилеглих територій та щодо один одного, замість праці над великим завданням взаємодопомоги у розвитку заради спільної мети, то Україна так і залишиться напівпідсвіченим простором на світовій мапі розвитку. Або ж засяє яскраво всіма своїми регіонами?..
Олександр Шевченко
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=896617783780594&set=a.323911707717874.68590.100002971428843&type=3&theater