У росіян нема ніякого “слова офіцера”

Десь в цей час зранку 2 роки тому відбувались події Іловайського оточення.

Наше угруповання військ пішло на прорив з оточення, де шляхом перемовин з російськими офіцерами на місцях  була домовленість про надання нашим виїзду з оточення. Росіяни давали “слово офіцера”!

А наші вояки хоч і не вірили російському слову, але все ж це ж розпіарене російською поп-культурою та кінематографом міфічне “слово офіцера”, мені здається, дало свою роль.

Зі слів хлопців, що були в полоні, російський офіцер пообіцяв, дав слово честі, що не буде передавати наших солдат до рук місцевих колаборантів. І все ж передав. Передав, не дивлячись на всякі ті свої слова.

Для нас тепер обіцянки росіян про “зелений коридор”, для наших оточених військ в Іловайську, назавжди повинні стати нагадуванням ціни російського слова, коли вони почнуть казати про мир та примирення.

А вони почнуть. І вже почали. Ця “усталость от войни”, “страждання мирних людей”,-  це всі повідомлення для якнайскорішого закінчення війни, яке так треба Росії. Адже Крим у разі швидкого миру залишається за Росією, а частина Донбасу повертається до України на правах російського залежного анклаву. І болючі санкції знімаються.

Ось Вам і швидкий мир для України. У питанні швидкого миру буде йтися не про повернення територій, які захопленні російським ворогом, а про те, скільки ми незалежності віддамо.

Звісно, росіяни будуть підписувати різні “Переяславські угоди”, а потім самі ж  їх будуть порушувати. Звісно, вони будуть давати нам різні “слова офіцерів”.

Та кляте “слово російського офіцера”, як і довіра до росіян, розстріляні по дорозі з Іловайська до Червоносільського, де досі стоїть згорівша техніка ЗСУ. Ця техніка, і саме слово “Іловайськ” – це ціна будь якого договору з Росією.

Віталій Овчаренко, ІЦ “Майдан Моніторинг”