В Олексієво-Дружківці, 2 серпня 2016 року за ініціативою комісії селищної ради з питань дотримання законності і роботи з депутатами, був проведений семінар на тему «Добровільне об’єднання територіальних громад». До цього комісією був долучений «Офіс реформ в Донецькій області», головою якого є Сергій Попов. Це було зроблене після того, як депутати на сесії селищної ради в «різному» розглянули пропозиції Дружківського міського голови щодо об’єднання Олексієво-Дружківської громади з громадою міста Дружківка. Виявилося, що знання і розуміння цього процесу у представників громади селища не вистачає, тому ми звернулися до цієї обласної грантової організації, голова якої донедавна працював заступником голови Донецької ОДА.
Депутатам і активним громадянам детально розповіли про стан процесу об’єднання на сьогодні, скільки громад вже створено в нашому регіоні, як це робилося, подальші дії нових громад, їх структура. Що виграли люди від цього, а що втратили. Сергій Попов намагався донести саму суть цього процесу, тому, що на його думку це на сьогодні розуміють далеко не всі, навіть ті, хто повинен займатися процесом створення.
Що відбувається в Дружківці з «добровільним об’єднанням територіальних громад»? Процес децентралізації дуже складний. Він повинен йти знизу, від громад. Нажаль громади у нас на сьогодні поки що не в тому стані, щоб ефективно і правильно займатися цим самотужки. Тому більшу частину ініціативи перебрала на себе влада, правда, іноді забуваючи навіть радитися з громадами.
Процеси створення нових громад у нас взяті під контроль нашим крупним бізнесом і громади намагаються створити саме під нього. Як сказав Сергій Попов, ми наступаємо на ті ж граблі, коли дозволяємо створювати громади за «виробничою ознакою». Тобто громади об’єднує якийсь бізнесовий проект, завод, шахта, кар’єр, агрофірма. І тоді ми всі залежні від хазяїна чи директора підприємства. І тоді ні про яку демократичну, незалежну і дієву громаду не може бути й мови.
Дружківка рішенням своєї ради запропонувала об’єднатися з собою Олексієво-Дружківці, «пгт Райское, Новогригорьевка, Новониколаевка, поселок Старорайское, село Красный Кут Райского поселкового совета» (газета «Дружковка на ладонях»), і майже половині сел. Костянтинівського району. Це «село Николайполье Николайпольского сельского совета, села Торское, Торецкое, Петровка, Райское, Новопавловка, Павловка, поселок Приют Торского сельского совета, село Софиевка Новоартемовского сельского совета, село Белокузьминовка Белокузьминовского сельского совета, села Кондратовка, Куртовка, Осиновое Кондратьевского сельского совета» (там же).
Поки що це єдине рішення і воно визвало протистояння, а точніше недовіру у мешканців Олексієво-Дружківки. Дивує і визиває подив те, що Дружківка хоче приєднати до себе багато сіл, які до цього не мали ніякого відношення до міста. Той факт, що Дружківка, яка ніколи не мала традицій і досвіду управляти й співпрацювати з сільськогосподарськими об’єктами, ставить під сумнів ефективність керівництва ними.
Ми бачимо намагання приєднати до себе велику кількість маленьких субє’ктів, і дати їм краще життя? Але мешканці Олексієво-Дружківки добре відчувають на собі, як селищем опікується Дружківка. Про покращення навіть не йдеться, а з кожним роком становиться все гірше. Вже п’ятий рік в селищі закритий Будинок Культури (доречі, таке ж і в Гірнику, там його навіть зруйнували). Передана в місто і зведена до мінімального функціонування місцева амбулаторія. Одна школа закрита, а інша і дитячий садок переведені на баланс міста. Асфальтні дороги в селищі не ремонтуються вже десятиліття. В селищі немає ні одної вулиці з нормальним покриттям, з-за неможливості проїхати по нашим дорогам, навіть пасажирський транспорт скоротив свої маршрути. Проте в Самій Дружківці дороги ремонтують і вони в біль-менш задовільному стані. Освітлення в селищі практично немає. Люди вже самі за свій кошт ставлять нічні ліхтарі. Сьогодні в Дружківці Норвежці (НЕФКО) благодійно проводять нічне освітлення, але ні одного світильника не заплановано ні на Олексієво-Дружквку, ні на інші селища міста.
Якщо таке відношення до найбільшого і найстарішого селища, то що чекати від Дружківки тим селам – Приютам, Павловкам та Білокузьминівкам, населення яких вимірюється сотнями, навіть десятками, а відстань між ними 40 – 50 кілометрів? І соціально-культурний стан їхньої інфраструктури теж убитий.
На семінарі були присутні представники Дружківського міськвиконкому – управ справами Інна Вікторівна Курило і заступник міського голови Наталя Євгенівна Слюсаренко. Але нічого, стосовно рішення ради про об’єднання і самого об’єднання внятно пояснити не могли. Ніяких розрахунків, аналізу, планів щодо майбутньої громади вони не мали. І я так зрозумів, що їх взагалі не існує. Незрозуміло було, як вони опинилися на семінарі, але саме вони перевели дискусію про принципи, цілі й методи об’єднання в площину протистояння всім, хто не бажав вислуховувати їх думку. Приходилося постійно зупиняти їх, щоб таки послухати представників «Офісу реформ», заради яких ми всі й зібралися.
Організатор семінару – «Офіс реформ» – чомусь явно підтримував і лобіював плани Дружківки. Але таки погоджувався майже з всіма доводами, пропозиціями й запереченнями представників селища.
Головною темою дискусії семінару був стан дружківських околиць, який є на сьогодні – і що буде після об’єднання територіальних громад, яке повинно відбутися. Люди не побачили своєї перспективи і свого місця в житті міста після майбутнього об’єднання. Все, що казали представники Дружківки, було непереконливе, незрозуміле, навіть безглузде.
У присутніх було багато претензій до дій мера Валерія Сергійовича Гнатенка. Він заявляв в статті в газеті «Знамя Индустрии», що сьогодні для селищ міста робиться все. Але ж це явна неправда і саме це обурило присутніх. Його обіцяння почути кожного теж піддалися сумніву. На це один з членів олексієво-дружківської громади нагадав, як у 2013 році мер ні одного разу не вийшов до народу під час мітингів проти незаконного підвищення комунальних тарифів директором ПЖРП Підопригорою. Проігнорував він і зібрання мешканців міста, які прийшли до будівлі міськвиконкому вже цього літа, вимагаючи найти управу на директора Горводоканалу Долбєщєнкова.
https://www.youtube.com/watch?v=k-3AV-YOQM0&feature=youtu.be
Визивало невдоволення й те, що існує і розглядається тільки одна пропозиція по об’єднанню – позиція Дружківського виконкому. На семінарі була озвучена інша пропозиція. Це об’єднання навколишніх сіл, які дійсно тісно пов’язані з селищем, навколо Олексієво-Дружківки. Присутнім була надана аналітична записка щодо цього, де вказані конкретні шляхи, історичні і економічні передумови, плани й перспективи цього кроку. З цим можна ознайомитися на групі «Алексеево-Дружковка – центр територіальної громади» в Фейсбуці. Ініціювання здійснене згідно статті 5 закону №157 членами територіальної громади в порядку місцевої ініціативи.
Присутні на семінарі признали, що головним недоліком запропонованої Дружківським головою схеми об’єднання територіальних громад є те, що авторами не продумано і не змодульовано, як буде жити нова громада після її створення. Які будуть перспективні плани, основні напрямки діяльності, що дозволять громаді стати спроможною. Саме це, а не сам процес створення, головне у цій реформі. Не доведено, що після об’єднання в такому форматі, який пропонує Дружківка, члени громади будуть жити краще. Особливо це цікавить нас, мешканців селищ, сіл, віддалених районів. Як покращиться наше медичне обслуговування, освітні, культурні питання? Як будуть комунікувати з нами всі міські служби? Якщо прийдеться, як зараз, їздити за кожним папірцем і аналізом в Дружківку, де на нас дивляться, як на безкоштовний додаток, так навіщо і для кого тоді вся ця реформа? Чим зможуть допомогти селищу ті староста і декілька депутатів від селища у міській раді, коли вони постійно будуть у меншості, порівняно з депутатами від громади міста? Та й міський голова буде все приоритетно робити для міста, де у нього найчисельнійший електорат, який проголосує за нього на наступних виборах. Може все й не зовсім так для нас погано, але ж нам про це ніхто не розповідає..
Здивувала представниця «Обласного офісу реформ», яка сказала, що якщо ми одразу не погодимося на запропоноване об’єднання, то нас все одно приєднають насильно, але тоді на набагато гірших умовах. Також всі рекомендації до Закону вона видавала, як беззаперечну інструкцію до дій, – а це не так. Але про те, що у разі нестачі чогось для створення громад ім буде надаватися донорська допомога міжнародних фондів та державного бюджету вона чомусь промовчала.
На сьогодні у створених нових громад в Донецькій області інша проблема. Якщо зараз в бюджетах наших міст і селищ катастрофічна нестача грошей, про що на кожному кроці кричать наші держслужбовці і цим оправдовують свою бездіяльність, то створені громади отримали на свій розвиток великі гроші. Вони впали їм, як сніг на голову і вони організаційно і за нестатком часу не можуть ефективно їх освоїти.
А взагалі я вважаю, що захід був корисним для всіх учасників. Громада селища відкрито заявила про себе, про свої наміри і очікування. Представники Дружківського міськвиконкому зрозуміли, що мають справу не з неосвіченими селянами, а з адекватними і компетентними представниками місцевої громади, думки яких потрібно враховувати.
Надіємося, що дружківська влада буде більш відкрито діяти у проведенні територіального об’єднання громад і залучатиме до цього фахівців з цього питання і запрошувати до участі у винесенні пропозицій всі дружківські громади. Ми хочено знати, що нас чекає! Буде всім нам погано, якщо саме ця життєво важлива реформа пройде не на користь людям.
Євген Шаповалов – депутат Олексієво-Дружківської
селищної ради, член ІЦ Майдан Моніторинг