Суди по злочинам на Майдані : без нас правди не буде

З червня 2015 року я відвідую засідання судів по злочинам на Майдані, і мені дуже хочеться пояснити суспільству, що кожний зі злочинів на Майдані, а тепер – кожна судова справа – це величезний виклик суспільству. Я не юрист і я формулюю своє ставлення дуже просто – для мене важливо покарати систему, яка прийняла на посади, дала повноваження і озброїла людей, здатних в такий спосіб, як на Майдані, розстрілювати громадян України. Знайдіть час, передивіться відео з Майдану, яке показує використання автоматів, інших видів стрілецької зброї і сам характер їх застосування. Одного за одним , в основному пострілом у голову або в серце відстрілюють людей, які намагаються організувати відхід груп з пораненими на ношах, або намагаються спасти поранених самостійно, як Устим Голоднюк який схопив на руки Ігоря Костенко. Як очевидець всіх слухань які відбулися у Святошинському районному суді, на підставі тих епізодів, що розглядалися, можу сказати – у жодного, хто був застрелений, не було зброї, а це наймолодші Герої Небесної Сотні. Найкримінальніше, що знайшли адвокати екс-беркутівців, у Назара Войтовича був шлем з екіпірування беркуту. Саме тому я сприймаю розстріли на Майдані як найтрагічніші сторінки нашої історії, бо допустити вбивства таких дітей, як Назар, Устим, Роман – це найтяжчий злочин, який дозволила собі зробити існуюча на той момент влада. Тільки вони – діючі в 2013-2014 роках час вищі чини держави – президент, голова верховної ради, очільники СБУ, міліції, впливові депутати від партії регіонів могли вплинути на ситуацію, і за три години розстрілів цього не зробили.

Яка ситуація з розслідуваннями і покаранням винних сьогодні? Шалений опір справедливому покаранню винних реально існує. Слідчі і судді, які виносили рішення про затримання без належних доказів, слідчі і прокурори, які представляли ці неналежні докази – опираються як розслідуванню, так і тому, щоб предстати перед законом. Колишні «правоохоронці» зі складу беркуту – не дають повних правдивих свідчень, дотримуються версії, що вони стояли на Майдані, але у спробах його придушити участі не брали, одна з версій «сиділи у автобусах і не виходили». За образним висловом адвоката Закревської, вони під час подій були «сліпоглухонімими» і ними залишилися. У засіданнях суду, обвинувачені екс-беркутівці, вносять свою лепту у свій захист. Найпоширеніше – це запитання до рідних полеглих на Майдані, яке вимовляється екс-беркутами бадьорими, переможними голосами : « Чи знав ваш син( батько, брат) що він приймає участь у акції, забороненій рішенням суду тобто у незаконній акції ?» (можете пересвідчитися в цьому). Цей суддя – сама цитована, поряд з януковичем, людина у колі обвинувачених у вбивствах !
Ми, як суспільство, не думаємо, що потрібно хоч би відсторонити від судочинства суддю, рішенням якого всі мирні протести було заборонено? Суддя, який виніс це рішення отримав чергове підвищення. Він і досі впевнений , що вибачатися йому немає за що. Було б вірно змусити цього суддю ходити у Святошинський суд і слухати покази потерпілих. Але, думаю, Богдан Санін пошлеться на сильну зайнятість, бо працює на нас з вами, отримує гроші з наших податків і у нього все добре. А Вища рада юстиції не знайшла приводу відсторонити цього суддю, бо він виніс тільки одне неправосудне рішення (рекомендую прочитати думку адвоката Романа Маселко з цього приводу ).
Коли сидиш у судовому засіданні по розстрілам, найстрашніше переносити безперервний тріскіт пуль, сухий, гавкаючий звук пострілів і знати, що поруч сидять люди, в рідних яких зараз ціляться і за секунду вб’ють… Покази потерпілих… Чути, як у тих, хто говорить про своїх рідних, стукає серце, бачиш руки, що не можуть знайти стакан води. І одночасно, це величезна гордість за вчинки рідних. Це дружина, яка говорить : «Мій чоловік був віруючою людиною і тому не міг не поїхати на Майдан». Саме під час засідань мені вдалося узнати, що кожен з Героїв був готовий до боротьби, кожен з них сповідував «Рабів до раю не пускають» і мав переконання, що зможе змінити Україну. Устим Голоднюк хотів стати офіцером у спецвійськах і завзято займався спортом, Ігор Костенко хотів побудувати «малу» електростанцію, і багато писав у українську Вікіпедію, Назар Войтович – мріяв вчитися у художній Академії у Львові і казав батьку «хай мене повчать всьому і я тоді покажу світу, я знаю як малювати». Їх вибір прийти на Майдан 20 лютого був невипадковим, як у Богдана Сольчаника, який мав перед собою успішну наукову кар»єру і замість участі у конференції поїхав на Майдан, бо відчував власну відповідальність за долю країни.
Чи здатні ми реформувати всі гілки системи, яка їх вбила ? Як буде судити судова система, зміни в якій ми задекларували, адже саме ця система не очистила себе від заплямованих суддів? Одна з українських школярок написала у своєму творі, присвяченому Героям Небесної Сотні : «Майдан плакав і обіцяв ніколи не забувати». Оце незабуття – наша єдина гарантія переходу у майбутнє України, і тепер ми відповідаємо за те, щоб судова система змінилася.
Кожний день треба боротися. Я не знаю, чи може колись виникнути ситуація, що рідні розстріляних не прийдуть в засідання суду. Мені здається вони будуть йти на засідання навіть з лікарняного ліжка. Саме тому ми ходимо на засідання судів. І я знаю і я переконана :
1. Громадянин, який прийшов вислухати судовий процес, своєї присутністю впливає на його об’єктивність.
2. Якщо ви хочете мати нову судову систему, треба приходити в судові засідання і в першу чергу по злочинам на Майдані. Для відвідування потрібен тільки документ, що посвідчує особу.
3. Упродовж жовтня 2016 року допитів потерпілих, рідних Небесної Сотні і поранених на Майдані, у судах буде дуже багато.
4. Розклад судових засідань знаходиться на сторінці у ФБ «Адвокатська Дорадча Група», це об’єднання адвокатів рідних Небесної Сотні.
5. Кожна з справ по злочинам на Майдані – це боротьба за майбутнє України.

Даю перелік справ, про які знаю я і більшість з яких відвідувала особисто :
1.Святошинський районний суд міста Києва, Справа №759/3498/15-к. Справа про вбивство 48 людей та поранень 80 людей на вул. Інститутстькій у м. Києві 20 лютого 2014 року, обвинувачені екс-беркут Зінченко, Аброськін, Маринченко, Тамтура, Янішевський.
2. Шевченківський суд, справа 761/24681/16-к, суддя Бугіль, обвинувачений Щеголєв, екс- начальник управління СБУ, підозрюється у причетності до організації підпалу будинку профспілок 18 лютого, відповідальність за керівництво антитерористичною операцією 18-20 лютого, стадія підготовчого засідання.
Шевченківський суд, справа номер 761/5616/16-к. Обвинувачений Щеголєв Олександр Юрієвич , екс-генерал СБУ, події 18 лютого та підпал будинку профспілок ( слухалася в 2015-2016 роках)
3. Подільський районний суд, справа 758/15118/15-к суддя Зубець, обвинувачений Шаповалов , екс – беркут, події 18 лютого, обвинувачення у перевищенні влади.
4. Деснянський районний суд, суддя Дігтяр, обвинувачений Лукаш , екс – командир Харківського беркуту, обвинувачується у перевищенні службових повноважень під час подій 1 грудня та 18 лютого.
5. Шевченківський суд, справа 761/18348/15-к, суддя Мєлєшак , обвинувачені колишні керівники беркуту Дидюк, Тягнирядно, Антонов, Шевченко, підозрюються у перешкоджанні проведенню вуличних походів та демонстрацій та перевищенні влади у подіях 30 листопада 2013 року.
6. Святошинський суд справа 757/24764/16-к суддя Ясельський, обвинувачений Пацеляк, екс-командир львівського беркуту, обвинувачується у перевищенні службових повноважень під час подій 18 лютого 2014 року.Суддя: Ясельський А.М.
Справа: 757/24764/16-к
Суть справи: підготовче судове засідання
За фактами перевищення службових повноважень та вчинення злочинів щодо протестувальників 18 лютого 2014 року, спрямованих на розгін ходи – мирний наступ з метою спонукати Верховну Раду України до зміни Конституції України, що відбувалося на вулицях Інститутській, Грушевського, провулку Кріпосному, Маріїнському парку в м. Києві:
колишній командир батальйону міліції особливого призначення “Беркут” ГУ МВС України в Львівській області РОСТИСЛАВ ПАЦЕЛЯК обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ст. 340,

7. Святошинський районний суд, суддя Жмудь В., справа 759/997/16-к, підозрюваний Обвинувачений: ЗАВОРОТНИЙ Ростислав Валентинович, Степанчук Віталій Миколайович, Діхтяр Михайло Вікторович, Калетин Роман Степанович,майор міліції у відставці Заворотний Р.В. і інші, підозра у передачі зброї у вигляді 450 автоматів тітушкам.
8.Печерський суд, справа по вбивству Юрія Вербицького і викраденню Ігоря Луценка. Суддя Смик, потерпілі – Сергій Вербицький, брат Юрія і Ігор Луценко.
9. Шевченківський районний суд, суддя Голуб, обвинувачені Гебан О.В., Костенко С.М. Погребний Г. М. , незаконно озброєні люди, називаємі тітушками , події на розі вулиць Житомирської та Володимирської 18 лютого 2014року.
10. Деснянський районний суд міста Києва, справа № 754/9663/16-к суддя Броновицька О.В., обвинувачений Сєров О.С., обвинувачується за фактами викрадення людини біля станції метро Петрівка

Суддя: Броновицька О.В.
Справа: 754/9663/16-к
Суддя: Броновицька О.В.
Справа: 754/9663/16-к Суть справи: підготовче судове засідання
.
11. Подільский районий суд, суддя Павленко, обвинувачений Добровольский, командир 1 роти беркуту, обвинувачений у нападі на автомайдан коло 17 лікарні по вул. Щорса та у Кріпосному переулку, напади у Маріїнському .-й роты беркута в спланированном нападении на автомайдан на ул. Щорса возле 17-й больницы и возле пер. Крепостного. Далее – пытки в Мариинском парке и фабрикация рапортов и показаний, чтобы отправить своих жертв в СИЗО с перспективой обвинения в тяжких преступлениях.
Судья Павленко О.О.
Приходите.
12. Очікується початок слухань по справі слідчого судді Деснянського районного суду Татаурової І.М. , прокурора м.Києва Нагорного А.А. та слідчого Дніпровського РВ Горобченко А.П. Справа розглядається судом присяжних під головуванням судді Голуб О.А.
13. Очікується початок слухань по справі екс-керівника роти беркуту Логвиненко, обвинуваченого у нападах на активістів «Автомайдану» 23 січня 2014 року в Кріпосному провулку в Києві, справа мала слухатися у Печерському суді, куди обвинувачений не з»явився, запобіжний захід не обирався.
14. Апеляційний суд, апеляційна скарга Р. Тагірова та А. Ісламлі на вирок Оболонського районного суду м. Києва, яким їх засуджено за злочини, скоєні 21 січня 2014 року у місті Києві харківським “Оплотом”, а саме співучасть у викраденні людини, погроза вбивством, хуліганство. Справа № 756/8891/15-к, справа завершена, у апеляції відмовлено.Але головний винуватець, організатор – втік, бо був суд не продовжив запобіжний захід

Ольга Климко, член ініціативної групи з відвідування судів по злочинам на Майдані