Ганна Чуркіна на своїй сторінці у ФБ ділиться враженнями від польського ліцею, в якому з 2016 р. вчиться її син. Про навчання в Польщі зсередини: польська лінійка, вибір програми навчання, додаткові предмети, організація навчального процесу, харчування ліцеїстів, заохочення самостійності учнів, загальна атмосфера, відношення до українців.
Проводжаємо дитину до ліцею. Прочитала не один пост у друзів з ФБ про проводи дітей на навчання.
Ось чому я зараз не думаю про труднощі, про сум, про ті жахливі випадки, що можуть трапитися на його шляху? Бо моя родина (мій дідусь) мене навчила, що зміни – то на краще. Мій дідусь завжди прагнув щось змінити в житті, хоч меблі пересунути… Так …
Сьогодні ми проводжаємо сина на навчання із посмішкою. І нехай йому щастить!
Не буду обіцяти, що він повернеться в Україну. Ми виховували його справжнім патріотом, а він навчив нас розмовляти в родині українською. Думаю, як повернеться доля. Це було нелегке рішення. Обставини буквально виштовхнули його з країни.
Я й далі буду робити все, що від мене залежить, щоб освіта була кращою. Розумію, що не через 5 років, але у мене є надія, що ми зможемо все подолати.
Син пішов в 1 клас польського ліцею.
Ми орієнтувались на клас програмування, але син вирішив на місці змінити клас й потравив в безпековий клас.
Предмети, які будуть викладатися :
1.Інформатика
2.Англійська мова (введено додаткові години)
3.Географія( введено додаткові години)
4.Культура
5.Релігія
6.Математика
7.Фізика
8.Біологія
9.Польська мова
10.Хімія
11.Історія
12. Іспанська мова ( син обрав з п`яти запропонованих)
13.Військова підготовка ( у тому числі уроки самооборони)
14.Уроки безпеки ( основи судово-медичної експертизи, зв`язки з громадскістю, тощо)
15. Історія й суспільство
16. Плавання та орієнтування…
Крім того цей клас носить форму та вчить етикет.
Ось такий у нас перший раз в перший польський клас!
Перше, що сказав сьогодні син: “Мама, тут школа, як в американських фільмах!” Він вражений й дуже задоволений. Харчування таке, що дитина не з’їдає свою порцію. Каже, що все дуже смачно приготовлене.
Польська лінійка – це зручна зустріч в актовому залі. Всі сидять по периметру на стільцях, а директор тільки представляє офіційно кожного вчителя й розповідає, чого треба чекати в цьому році.
Виявилось, після короткого спілкування польською, що в сусідній кімнаті мешкає теж українець, що навчається вже другий рік в ліцеї . Відразу хлопець-сусід завітав до сина з чайником на чаювання.
Оскільки учні всі вивчають курс безпеки, то у класа є форма – мундири. А викладати безпекові курси будуть справжні НАТОвські вояки. Вчитель сина – майор.
Так що нас із колес забрали в натівську армію (сюжет для російського ТБ).
Бурса знаходиться напроти школи. Артему не треба витрачати гроші на дорогу. В класі всього 3 українця, а решта – поляки.
Дякую нашому бадмінтонному клубу за щорічні збори та Пласту за табір. Син вважає, що саме ці табори допомогли йому підготуватись до більш дорослого життя.
Сьогодні буде тільки одна фраза від мого сина:”Поляки – дуже привітні!” Це він сказав після спілкування зі своїми однокласниками.
Хлопця з України, що прогуляв один день уроків, відрахували з ліцею й відправили в Украіну.
За безкоштовний проїзд штраф від 120 Zl.
За перехід поза зеброю теж штраф.
В ліцеї, як каже син, все значно краще, ніж в Україні .
Із зручностей – кавомашина.
Про вчителів теж говорить тільки добрі слова.
Артем повинен був купити підручники за 300 Zl., але його класу вчителі сказали, що зберуть минулорічні й не потрібно буде купляти.
Відпускають зі школи гуляти містом тільки під запис в журналі, куди йдеш та приблизно скільки часу це займе.
В бурсі є чергування. Кожна кімната по черзі слідкує за порядком на поверсі.
Користуватись Wi-fi не дозволяють (бо за все рахують гроші), але для українців заплющують очі, бо потрібно для зв’язку з домом.
Дитина сьогодні купила собі молоко та сухий сніданок за 8 Zl. На дещо ціни схожі з Україною й навіть трохи нижчі.
Сьогодні у сина вихідний. Він може гуляти, займатись своїми справами. Хлопці разом із сином сьогодні дивились якийсь фільм польською.
Познань. Польща. 8річна дівчинка влаштувала ярмарок, щоб врятувати хвору мати. Прийшли тисячі мешканців міста. За ярмарок зібрали 25 тис. $
Кожного дня у сина все менше часу розмовляти з батьками. Каже, що все подобається й постійно зайнятий. Навчається, спілкується та господарює.
А тепер про #украінськаосвіта
Зайшла в #133 школу. Син провчився тут 9 класів + підготовчі курси (1 рік). Не шкодує, що пішов зі школи.
Сьогодні споглядала картину, як починають навчатися 5річні дітки на підготовчих курсах…. У вівторок одну дитину загубили в переходах між заняттями. Весь час в маленькому холі штовханина із батьків та дітей. В тому ж холі сидить мама з підготовчого відділення й прямо на вході питає, чи здали гроші на підручники. Гроші на підручники збираються прямо в холі на руки й без чеків. А грошима батькам треба було б запастися, бо підручники, заняття із музики (від 300 до 450 на місяць залежно від кваліфікації вчителя), малювання, хореографія – все коштує немалі гроші.
“Насолодилася” розмовою завідувачки підготовчого відділення й батька дитини з підготовчих курсів. Вона подивилася на килимок, що був куплений на зайняття з хореографії, й промовила, що він нікуди не годиться. Килимок був дорогим й Лідія Василівна тричі! це повторила, що він коштовний, але не підходить. Потім натякнула, що у неї такий коштовний вже два роки лежить в кабінеті й трохи зіпсувався. А потім, сказала прямо: “А не хочете подарувати його мені?” Батько протягнув килимок не вагаючись. Лідія Василівна сказала, що може потім відшкодувати із “общіх дєнєг”!
На що тато сказав, що нехай буде подарунком.
Не встигла я насолодитись підготовчим відділенням, як поперло багато батьків старшокласників на збори.
Оскільки двері в кабінет 11 класу були відкриті, то я мала змогу насолодитись спічем фотографів та вчителів. Фотографи рекламували класні випускні альбоми, а вчителі наполягали на купівлі атласів, мап, лабораторних тощо.
В 10 класи йде мовчазний відбір учнів. Як мені казали, то обирають тих, хто гарно буде здавати ЗНО та не зіпсує статистику школі. Але… Зі спічу вчителя 11 класу стало зрозуміло, що врешті решт відібрали далеко не найкращих. Вона скаржилась, що з 27 учнів на урок прийшли 13. Тотальне прогулювання. Та ще й навчальний тест з української не змогли здати, а це ж 11 й незабаром ЗНО. Так, й спілкувалась з батьками російською, хоча школа – українська.
Зрештою я, як мати старшокласника, вздохнула із полегшенням, бо дитина зараз в безпеці від цього дурдому. А як громадянин України, я в шоці.
Син каже, що дивується урокам мови. Головний акцент, поки, робиться не на правила, як у нас, а на розмови на різні філософські теми.
І дивний підхід до домашніх завдань. Іноді їх не задають зовсім, а іноді задають. Але відчуття від школи не таке, як в Україні. Немає цієї важкості, навантаження… Не існує непотрібних предметів. В програмі є тільки точні науки, мови й, якщо це спеціалізований клас, то предмети спеціалізації. Розклад, правда такий, що у когось уроки починаються о 7:30, а у когось о 9:15. Багато мовних груп, бо є вибір другої іноземної, крім англійської. На день дають від 6 до 8 уроків, але втоми від школи не відчувається.
В статуті ліцею сказано, що одним із завдань навчання є підготовка до сімейного життя. Ви таке читали в наших статутах?
Навчальний рік триває з 1 вересня по 23 червня.
Він складається із двох семестрів.
Різдвяні канікули із 23 грудня по 31 грудня, але є ще так званий зимовий відпочинок із 16 січня по 29 січня.
Другий семестр починається 30 січня.
Ще є й весняні канікули з 13 квітня по 18 квітня .
Крім того ще є 13 вихідних (це й загальні й запропоновані школою).
Поговорила із дитиною. Дуже задоволена, що дитина виглядає жваво й посміхається. Каже, що атмосфера в польському ліцеї приємно відрізняється. Каже, що історія викладається цікаво. Вони зараз вчать період І Світової. Про Україну щось вчителька казала в перший день (про Бандеру негатив), але син приїхав вже підготовлений. Він цю історію знає.
Приємно нас здивувала наявність в бурсі безкоштовного тренажерного залу. А перед спортивним залом в ліцеї є кімната із тенісними столами та велотренажерами. В Польщі дуже багато робиться для сприяння здоровому способу життя.
Для українців ще робили опитування, які два додаткових уроки вони хочуть додати. Син написав, що хоче додати англійську та фізику. Звісно, що ще буде додаткова польська.
Військова підготовка починається із теорії. На лекціях розповідають про звання військових та про роботу польської поліції.
Умови перебування в Польщі такі, що 15 річна дитина сприймається, майже, як студент. Тобто він сам відповідає за себе. Звісно, що дитина не живе в пустелі й забезпечений майже всім, що потрібно для нормального життя.
Але… Звісно, що обслуговує син себе сам. Він сам все сплачує. Він вимушений рахувати кошти. Він вчиться заощаджувати та годувати себе сам (один день, в неділю, коли не працює їдальня в бурсі).
І тут ви можете виявити, що ваша дитина має великий потенціал в цій справі!
А знаєте, навіщо збирається батьківський комітет кожного року в польському ліцеї мого сина?
…….. Щоб визначити перелік додаткових предметів в цьому році. І за додаткові години батькі не сплачують, бо державна освіта – безкоштовна.
Читаю сайт ліцею. Оголошено на сайті конкурс з математики. Мета конкурсу – заохочення до вивчання цієї дисципліни. Організатори – вчителі математики цієї школи. Кожної п’ятниці на сайті викладаються завдання з математики. Учні можуть вирішити й надіслати відповідь електронкою. Конкурс триватиме з 16 вересня по 9 грудня. Будь-хто може приєднатися в будь-який день. Кожне завдання оцінюється у 5 балів.
Завдання такі (приклад) :
Дано число 92 565, що було отримано шляхом по множення двох чисел-дзеркал (наприклад 748 – 847) . Треба знайти ці числа.
З кожною новою розмовою з моїм сином я відчуваю, як його змінює навчання в Польщі.
Обставини склалися так, що він не мав змоги в нашій українській школі знайти однодумців й був в своєму класі таким одинаком. Я споглядала, як він замикався у собі й думала-гадала, як виправити ситуацію.
І ось рішення прийшло із маленьким оголошенням агентства про початок набору 9ти класників до Польських ліцеїв та училищ. Пройшов майже місяць із того часу, як син розпочав навчання в іншій країні. Я із кожною розмовою з дитиною відчуваю, як він стає відкритішим та більш розкутим.
– Ти знаєш, що тут можна сидіти на партах, закидати ноги догори ! А нам в Україні це не дозволяли! Тут, навіть, вчителі так роблять…
Може вже в українських школах трохи свободи не завадить?! Чи можемо ми виховати вільну людину, якщо сповиваємо учнів із ніг до голови?
– А тут на траві перед школою теж лежати можна, – продовжує захоплюватися моя дитина.
І таке виховання, бо там ніхто не бігає за учнем та не каже, що йому робити, дає вкрай чудові результати. Мій домашній син сам купляє підручники, спорядження, шукає військову форму…
Шкільний буфет працює весь час навчань. Дитина, якщо знаходиться в школі завжди може перекусити.
Вчителі із розумінням, поки, відносяться до недосконалої польської в українців, але наші й самі не дають собі послаблення та ходять на додаткові зайняття з польської мови.
Сьогодні день, що роблять час від часу для учнів, щоб згуртувати клас, – виїзд до лісу. І це найкраща робота психологів. Вони не дають тести, вони не навчають дружити. Іх робота непомітна.
Після 3х років навчання в ліцеї школярі складають щось на зразок нашого ЗНО. При цьому до загальних балів додаються наступні, що були зароблені учнем за всі три роки. Це спонукає не тільки навчатися, але й брати участь у волонтерському житті, спортивних змаганнях, мистецьких, музикальних конкурсах….
