Але російський власник свинокомплексу готовий його закрити, а свої акції подарувати Кобеляцькому району
Минув місяць, відколи жителі Біликів Кобеляцького району вийшли на безстроковий протест з категоричною вимогою закрити свинокомплекс та заблокували в’їзд до підприємства ТОВ «Сільські традиції».
Адміністрація свинарника тоді закрутилася, мов в’юн на сковорідці, й попросила допомоги у обласної влади. 13 серпня у Білики приїхав перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький, керівники галузевих департаментів та обласних служб. Переговори тривали довго й важко. Нарешті домовилися, що свинарі надають графік вивезення свиней і не переслідуватимуть активістів, а пікетувальники натомість пропускають кормовози. А також, що сторони конфлікту – громада, селищна рада та ТОВ «Сільські традиції» – підпишуть угоду, відповідно до якої мешканці не перешкоджатимуть діяльності підприємства, а те до 1 листопада ц. р. вивезе останню свиню.
Однак консенсус тривав недовго. По-перше, свинарі відмовилися підписувати вже складену тристоронню угоду, по-друге, незабаром вони без пояснень перестали відвантажувати тварин на м’ясокомбінат. Та ще більше знову підвищило градус соціальної напруги те, що 27 серпня мешканці селища виявили масштабний екологічний злочин проти громади. Тією смердючою гноївкою, яка повинна перероблятися на очисних спорудах свинокомплексу, було несанкціоновано залито 2,5 га (глибиною 3-4 метри) земель запасу Білицької селищної ради, а це десятки тисяч кубометрів отрути, яка прямо проникає в грунт, а далі – у водоносні шари. І знаєте, що на цю претензію поліціянтам і людям відповіли, осміхаючись, очільники ТОВ «Сільські традиції»? «А ви ще доведіть, що той гній – наш!» Отакої!
Ну раз так, вирішив білицький майдан, то й наша відповідь свинарям на їхню підлість і нахабство буде адекватною. Люди знову заблокували в’їзди на підприємство і перестали пропускати кормовози. Бо мали на це повне моральне право.
До речі, Ю.Грушевський бідкався, що їхній власний м’ясокомбінат у Решетилівці не встигне переробити свиней до 1 листопада. Тож А.Пісоцький зібрав в облдержадміністрації нараду керівників м’ясопереробних підприємств Полтавщини, аби ті допомогли. Однак ні до вечора, ні до обіду наступного дня, ні через тиждень Грушевський так і не спромігся надати графік продажу свиней на м’ясокомбінати та оголошення про продаж молодняка, скрутивши, як пізніше висловився голова Полтавської ОДА Валерій Головко, обласним очільникам велику дулю. Отака це людина: хто скільки б і про що з Грушевським не домовлявся б, а він виходить за двері… й робить по-своєму.
Грушевський вочевидь вирішив укотре «нахитати» громаду: робитимемо вигляд, що закриваємося, а там якось випетляємо, щоб все було, як і раніше: російським бізнесменам – мільйони, місцевим жителям – болячки, сморід і спаплюжене довкілля. Пройшов же номер у ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина», коли у 2011 році вони запустили свинокомплекс без очисних споруд, хоча як російські інвестори отримали від України 34 млн. грн. компенсації. Пройшов удруге, коли у 2011 році не сплатили селищній раді 12,6 млн. грн. – 10% від вартості реконструкції промислового об’єкта. Пройшов і втретє, коли перейменувавшись на ТОВ «Сільські традиції», розпочали будувати в селищі водогін за 25 млн.грн. у мікрорайоні Поділ, бо в колодязях зникла вода, та раптом так «сталося», що Державна архітектурно-будівельна інспекція в Полтавській області (ДАБІ) заборонила його будувати.
Певно, він розмірковував, що В. Головко прикриє йому місце нижче спини, бо не допустить масового мору свиней, інакше як керівник області отримає «на горіхи» в столиці, а тим часом всіх поставимо перед фактом: розширили очисні споруди не на 300 куб. м фекалій, як передбачено проектом 2011 року, а на 800!
* * *
6 вересня був четвертий день, коли пікетувальники перестали пропускати кормовози на свинарник. Комбікорми й справді закінчувалися. Але замість того, щоб шукати компроміс з представниками білицької громади, адміністрація свинокомплексу вирішила розблокувати підприємство силовим шляхом. Привезли у Білики працівників свого решетилівського м’ясокомбінату. Фермер Сергій Жук, депутат облради й одночасно нібито заступник гендиректора ТОВ «Сільські традиції» привіз із с. Жуки людей, чиї земельні паї орендує. Були ще й «тітушки» з Полтави. Звезена масовка в три сотні осіб, «розігріта» на мітингу перед селищною радою, організовано посунула до свинарника. Учасники мирної акції протесту (їх на той час там було трохи більше сотні) вимагали від начальника Кобеляцького райвідділку поліції Володимира Федана не допустити зіткнення й зупинити колону, але той відмовив, мовляв, Конституція дає їм право йти куди завгодно.
Після словесної перепалки прихильників та противників свинокомплексу розпочалося зіткнення. «Свинарі» розкидали пікетувальників, намагаючись розблокувати в’їзд; і один кормовоз таки проїхав. Особливо допоміг Ю. Грушевському його кум – комбат поліцейського спецбатальону «Полтава» Юрій Анучін.
– Спецпризначенці били людей по-звірячому, зокрема, й ногами, – розповідає відомий полтавський правозахисник Василь Ковальчук, який під час інциденту бачив все на власні очі, – товкли обличчям об землю, викручували руки, закидали у заздалегідь підігнаний автозак.
– На ногах у поліцейських з батальйону «Полтава» були металеві накладки, а на пальцях кастети, ми зафіксували це на відео, – уточнює член виконкому селищної ради Тетяна Кищенко. – Юристу-волонтеру з Кобеляк Антону Кулечку пробили голову, він знаходиться в лікарні. Голова Кобеляцької РДА Таміла Шевченко намагалася закрити своїм тілом пікетувальників, але «малинові берети» і її мотиляли, мов Тузик грілку.
Біличани не вірять, що жорстоке побиття поліціянтами учасників мирної протестної акції не було санкціоноване згори. Можливо, їхні командири сказали підлеглим: «Бийте! «Беркутівцям» за розстріл Євромайдану нічого ж не було, і вам не буде…» Тож виходить, що правоохоронці в Україні захищають не пересічних громадян, а великий бізнес – від громадян.
Судячи з пост-релізу УНІАН про прес-конференцію керівників ТОВ „Сільські традиції“ 6 вересня про буцімто «рейдерське» захоплення свинарника, поліціянти відробляли свинину, адже там сказано, що «підприємство постійно забезпечує м’ясною продукцією спецпідрозділ „Полтава“, який несе службу на Донбасі».
А начальник Кобеляцької поліції В. Федан, мабуть, відробляв євроморемонт райвідділку, який профінансував… (здогадайтеся з трьох разів, правильно) свинокомплекс, ще й меблі закупив.
Тетяна Таран, дружина учасника АТО, яка з чоловіком мимоволі опинилася в епіцентрі побоїща, розповсюдила в Інтернеті відкритий лист до так званого офіцера Юрія Анучіна, в якому зазначила, що саме батальйон спецпризначенців «Полтава» очолив розправу над мирними мітингувальниками: «Перед зіткненнями ви запевнили нас, що ваша поява в Біликах з товаришами – це особисті відвідини вашого кума пана Грушевського і повністю відмежувалися від агресивних молодиків. Ви дали слово офіцера, що ніколи, за жодних обставин ваш славний батальон і атовці не будуть втягнуті в громадські конфлікти. Це великий злочин – після повернення з війни знову влаштовувати лінію фронту і розставляти їх по різні боки барикад. Як ваші підопічні могли скалічити відомого атовця й волонтера, який кинувся захищати жінок від побиття?! Село збурене образою й приниженням. Хлопці, які збиралися на захист Батьківщини, побоюються залишити беззахисними батьків, дружин і дітей», – підсумовує уродженка Біликів.
До речі, подейкують, що за кілька днів до побиття дружина Юрія Анучіна отримала на рахунок кругленьку суму. Можливо, просто співпадіння, а можливо…
Ще одним прикладом продажності правоохоронців біличани називають факт, коли нове керівництво селищної ради, виявивши сфальшований протокол сесії, подало в кобеляцьку поліцію заяву про злочин, вказавши, що скоїти його могла тодішній секретар ради Наталія Левонтівцева, до посадових обов’язків якої входило написання протоколів сесії.
Однак браві кобеляцькі «копи» «поховали» цю справу, приєднавши провадження про підробку документів до провадження про порушення екологічного законодавства – і таким чином поки що позбавили селищну раду можливості через суд скасувати фейкове рішення сесії про надання дозволу свинокомплексу на ведення виробничої діяльності. А колишня палка противниця свинокомплексу Левонтівцева стала палким його лобістом й не відбулася навіть легким переляком.
* * *
Те ж саме можна сказати й про численні контролюючі органи, які роками закривали очі (мабуть, на «платній основі») на брутальні порушення свинокомплексом вимог українського законодавства, що врешті-решт призвело до соціального вибуху в Біликах, коли не отримавши захисту від держави люди вийшли самі відстоювати свої права на чисте довкілля.
Хіба тільки місяць тому обласна державна екологічна інспекція дізналася про те, що підприємство з 2011 року працює без очисних споруд? Чому вона, скасувавши свій же припис з одного речення від 15 серпня, до цього часу не вручила «повноцінний», на 15 аркушах, чи вона вже не має претензій до свинокомплексу? Чому роками нікому не було діла до того, що по проекту на свинарнику загалом повинно бути 12 тисяч голів свиней, а їх станом на 13 серпня ц.р. за словами Ю. Грушевського було 37 тисяч (торік, кажуть, свиней було 74 тисячі голів), адже це додаткове навантаження на довкілля, яке воно не витримує? Чому половина населення України п’є воду із забрудненого Дніпра, а в Біликах щодоби 600 кубометрів «золотої» артезіанської води йде на змивання фекалій? Невже всі разом взяті екологи області не можуть зрозуміти, що Білики страждають від викидів підприємством каналізаційного газу, бо в проекті закладений відкритий тип каналізації, а значить, приведення очисних до передбачених проектом параметрів в принципі не може усунути цю проблему? Чому кримінальні провадження про порушення екологічного законодавства ТОВ «Сільські традиції» розслідуються роками й жодне досі не дійшло до суду? Чому Державна архітектурно-будівельна інспекція в Полтавській області підписала «Сільським традиціям» Декларацію про початок будівництва/реконструкцію очисних споруд зі збільшенням щодобових викидів гноївки з 300 до 800 куб.м, коли громадські слухання на це не давали дозволу, а депутати селищної ради проголосували проти?
І таких «чому» десятки. Чи не тому немає на них відповіді, що державне чиновництво глобально деградує й погрузло в хабарях по самі вуха?! Все в лайні й усі в лайні…
11 вересня з Бєлгорода (Росія) в Білики для інспектування ТОВ «Сільські традиції» і переговорів із селянами, котрі блокують свинокомлпекс, приїхала комісія від головного акціонера підприємства – голови наглядової ради ТОВ “БЭЗРК-Белгранкорм” Олександра Орлова, тим самим дезавуювавши ребрендинг ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина» у ТОВ «Сільські традиції» в 2014 році й те, що основним акціонером нібито стала офшорна фірма.
А 12 вересня голова Полтавської ОДА Валерій Головко зібрав розширену нараду, щоб знайти вихід із ситуації – розблокувати підвезення кормів для тварин і відновити вивезення поголів’я, адже проблема Біликів з обласної вже «виросла» до рівня України.
Щоправда, розпочав він з жорстких погроз учасникам мирної протестної акції звернутися до МВС про застосування сили проти «заколотників», бо, на його думку, законних підстав для блокування підприємства немає (?! – Авт.) Увесь його палкий спіч був спрямований на упокорення пікетувальників. Натомість він жодним словом не згадав про жорстоке побиття поліцією людей 6 вересня, а Грушевському навіть пальчиком не посварився за скоєний екологічний злочин – залиття гноєм 2,5 га сільрадівських земель. Наче так воно й повинно бути! Чи варто губернатору бути адвокатом підприємства-порушника, коли у Грушевського своїх адвокатів вистачає?
Утім, В.Головко визнав, що ангари на свинокомплексі перевантажені тваринами, через що порушується технологічний ланцюжок відгодівлі. Покартав Юрія Грушевського, що не допускає інспекторів контролюючих органів на територію підприємства; за те, що на всю Україну з якогось дива оголосив губернатора головним рейдером «Сільських традицій» і що постійно шантажує керівника області ймовірним багатотисячним мором тварин, своїми недолугими вчинками наче спеціально цього домагаючись. Хоча на території підприємства є ячмінь у вакуумних буртах і свиней годують, голодна смерть тваринам не загрожує.
В.Головко пообіцяв оперативно вирішити з росіянами питання зміни менеджменту на ТОВ «Сільські традиції», бо з Грушевським та його заступником Калатуром не можна вирішити жодного питання.
А от перший заступник В.Головка А.Пісоцький прямо назвав Грушевського безвідповідальною й нечесною людиною, яка і є найбільшим провокатором протистояння в селищі, адже саме адміністрація свинокомплексу не виконала жодної (!) домовленості, що були досягнуті з такими великими потугами.
Категоричним був і білицький селищний голова Юрій Латиш:
– Чотири рази ми давали свинокомплексу «останній» шанс і щоразу він нас обманював. З 2012 року громада вимагає закриття свинарника, але влада ігнорує нас 4 роки! І ви кажете, немає законних підстав для протесту? Людей уже не злякають ні порушені кримінальні провадження, ні мільйонні позови від свинарника, вони готові стояти насмерть, щоб домогтися його закриття, бо інакше – смерть від хвороб, і це не пишномовні слова. Повірте, я вже на громаду не впливаю.
Людмила Стельмах (Кучеренко),
президент Полтавського обласного медіа-клубу