Спочатку коротка передісторія
Полтава – єдине в Україні та й Європі місто, що має завершений цілісний класицистичний архітектурний ансамбль початку ХІХ століття. Круглої площі, подібній полтавській, не існує ні в українській, ні в світовій архітектурі.
Площа Зірки (Шарля де Голля) у Парижі значно менша за площею та оточена різностильовими будівлями, Двірцева площа Санкт-Петербурга не має тої витонченої завершеності архітектурного образу і споруджена значно пізніше полтавської. Унікальний ансамбль Круглої площі є взірцем класицизму і присутній в усіх підручниках з історії світової архітектури. Зразкові проекти видатного архітектора А. Захарова лише в Полтаві були з’єднані у цілісне органічне містобудівне утворення.
Кругла площа — найцінніший елемент архітектурної спадщини Полтави.
Під час Другої світової війни ансамбль площі був практично зруйнований — від будинків залишилися лише муровані «коробки», а дахи, перекриття, вікна і двері були знищені пожежами. Після визволення Полтави, в 1944 році було оголошено Всесоюзний конкурс на реконструкцію площі, на який представили багато робіт. Переважна більшість авторів пропонувала знести ансамбль і на його місці збудувати сучасний у стилі сталінського ампіру. Деякими проектами пропонувалося зробити площу квадратною, залишити лише монумент Слави. Завдяки наполегливості та професійній непохитності тодішнього головного архітектора Полтави Л.С. Вайнгорта, який зумів переконати чиновників, що відбудовувати унікальний ансамбль потрібно саме у первісному вигляді.
У середині ХХ сторіччя унікальний ансамбль постав з руїн і є перлиною вітчизняного архітектурного та містобудівного мистецтва. Більшість споруд відновлено в первісному вигляді за архівними кресленнями, але з внутрішнім плануванням, яке диктувалося новими функціональними вимогами. В ході реконструкції були усунуті стилістичні похибки минулого. Наприклад, будинок Малоросійського поштамту, а нинішньої школи мистецтв, — в середині XIX століття був реконструйований, внаслідок чого його зовнішній вигляд отримав барокове рішення. І тільки після війни будівлі було повернуто історичну стилістику із колонадою та портиком.
Архітектурний ансамбль Круглої площі є пам’яткою архітектури національного значення з 1963-го року.
Проте, не класицизмом єдиним славиться Полтава. Будинок Полтавського губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей ім. В. Кричевського) споруджено у 1903—1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського, з використанням первісних проектів Є. І. Ширшова, М. О. Ніколаєва.
Будинок Полтавського губернського земства став першим зразком нового українського архітектурного стилю Український архітектурний модерн.
В основі Українського архітектурного модерну лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва та досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової, вплив якої, починаючи з 1910-го року був помітним і навіть зростаючим.
Імператор Всеросійський Микола ІІ, побачивши споруду під час відвідин Полтави з нагоди 200-річчя перемоги у Полтавській битві зауважив: «Стиль дома исполнен как бы для прославления малороссов и их истории, что крайне недопустимо и вредно для государства»
Будинок губернського земства є пам’яткою архітектури національного значення з 1979-го року.
Як бачимо, складно переоцінити важливість збереження цих, таких різних, але однаково цінних пам’яток архітектури Полтави.
Буремне сьогодення
Оскільки Кругла площа знаходиться в самісінькому центрі Полтави, то будівлі, що входять до ансамблю, та їх охоронна зона постійно знаходяться під прицілом представників бізнесу різних напрямків. На жаль, більшість з них не розуміють цінності пам’яток, а бачать лише ціну об’єкту нерухомості або землі. Органи місцевого самоврядування Полтави теж не стоять на сторожі збереження унікальних пам’яток архітектури. Так, Полтавський Петровський кадетський корпус, охоронний номер 577/5, з 1995 року пустує, знаходиться без належного нагляду і поступово руйнується. Замість того, щоб виділити кошти на реставрацію, Полтавський міськвиконком минулого року навіть звертався до Міністерства культури України, з проханням позбавити будинок статусу пам’ятки і отримав негативну відповідь.
Особисто я нічого не маю проти приватної власності. Але статус пам’ятки повинен зберігатись. І якщо ЗАКОН цього не дозволяє, то потрібно змінювати закон, а не позбавляти будівлю статусу.
Кадетський корпус потребує негайної консервації і подальшої реставрації.
Нещодавно, вже цього року, на розгляд сесії Полтавської міської ради виносилось питання про надання дозволу на будівництво п’ятиповерхового будинку зовсім поряд з Кадетським корпусом. Завдяки активності незалежних архітекторів, краєзнавців та опозиційних партій, питання вдалося зняти з порядку денного, але чи на довго?
Впродовж декількох місяців триває протистояння між орендаторами Будинку дворянського зібрання (більш відомого як Кінотеатр ім. Котляревського), охоронний номер 577/6, що входить до ансамблю Круглої площі та активістами Штабу спротиву стосовно прибудови до пам’ятки “літнього майданчику з накриттям” площею більше 300 квадратних метрів. Забудовника не зупиняють ні регулярні акції протесту, ні припис інспектора ДАБІ про необхідність зупинки будівництва та накладений штраф, ні відкрите кримінальне провадження стосовно незаконного будівництва.
Вже зараз Дворянське зібрання перетворене у нічний клуб із вбудованим кіоском “Шаурма”, магазином із засобами особистої гігієни та “Лото Маркетом”. Подивіться на фасад цього красеня-будинку: не стильні, аляписті, різнотипні рекламні вивіски виглядають як знущання над творчістю архітекторів і демонструють неприкриту нахабну неповагу до культурного надбання.
При цьому міський голова О. Мамай та Полтавський міськвиконком ніяк не реагують на те, що відбувається в будинку, який знаходиться поруч з мерією. Така мовчазна згода викликає підозру в існуванні організованого злочинного угрупування, до складу якого, очевидно, входять і деякі полтавські чиновники вищого рангу.
Як би там не було, але саме статус пам’яток архітектури національного значення забезпечував прихильників збереження історичних хоча б мінімальним юридичним інструментом в боротьбі з архітектурними вандалами, які комплексно і методично знищують культурне надбання міста.
Шокуючі накази Міністерства культури України
Минулого тижня людина, яка не бажає бути названою, продемонструвала мені два накази Міністерства культури України №326 від 18.04.2017 р. та №430 від 17.05.2017 р. і люб’язно дозволила їх сфотографувати.
Зрозуміло, що найцікавіше в ньому для нас Додаток №3
Як бачимо, згідно цього наказу, Дворянське зібрання та Будинок земства мають бути занесені до Реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення! Побачивши цей наказ Міністра культури я на мить онімів від обурення. Чиновникам від культури видався не достойним статусу пам’ятки архітектури національного значення світовий взірець архітектури українського модерну будівля Полтавського губернського земства. Навіть за радянських часів повсюдного гоніння національної культури, заборону українського архітектурного стилю, на такий крок ніхто не наважився! Зрозуміло також, що пониження статусу Будинку дворянського зібрання призведе до остаточної втрати ним автентичного вигляду а це значить, що ми втратимо увесь архітектурний ансамбль Круглої площі.
Але й це ще не все, дивимось інший наказ,
згідно якого Кадетський корпус заноситься до Реєстру нерухомих пам’яток лише як пам’ятка історії і жодного слова про пам’ятку архітектури. Куди подівся статус пам’ятки архітектури національного значення? Чи вже лише пам’ятка історії?
Зараз можна написати багато різних емоційних слів на адресу чиновників від культури. Але я задам лише одне питання: продалися чи помилилися? Сподіваюсь, дуже скоро ми про це дізнаємося. Не хотілося б, щоб голос Майдану став голосом архітектурних вандалів.
Більше того, оскільки чинна система внесенні пам’яток до реєстру дозволяє подібне, значить її, цю систему, потрібно терміново змінювати.
Ігор Кіянчук,
ГО ІЦ “Майдан Моніторинг”
