Щоразу після полум’яних виступів опозиціонерів про єднання та інших варіацій на тему єдиних списків виникає відчуття спустошення. Об’єднання – це лише технологія, яку, до речі, вже давно завершила Партія Регіонів: усіх потенційних конкурентів всмоктали в єдину партію, або скинули із свого шляху. І що з того? Напевно чимало інших людей хотіли б почути-побачити зовсім інше. Сотні запитань і жодних відповідей.
На будівництво-розбудову Межигір’я та інших палаців-маєтків вже витрачено мільярди з бюджету. Хочеться чіткого розуміння, що буде із цими їхніми маєтками за наші кошти після зміни влади. А особливо із сотнями чиновників, які забезпечували відчуження, захоплення, вибудовування та привласнення цих хоромів і гектарів землі за крадені кошти. Хто і як буде їх притягувати до кримінальної відповідальності?
Сотні суддів щодня виносять незаконні рішення, наприклад по забороні права на мирні збори та акції протесту. Тобто порушують Конституцію. Або буденна практика – дідуся за удар міліціонера граблями по спині кидають на 3 роки за ґрати, а сина регіонала Демішкана після встановленого і розкритого вбивства відпускають з формулюванням “вбивство за необережністю”. Адже усі ці вироки виносили реальні судді. Хто буде звільняти цих суддів і головне, які ж це такі “інші” судді будуть судити усіх цих “кірєєвих” у мантіях. Тисячі суддів-хабарників буде звільнено із люстраційною забороною займатися суддівством? Ім’я ж їм – легіон. То ж куди цю армію хапуг подінуть, не виганяти ж їх за межі країни?
Та що там усі ці “печерські” судді з усіх куточків країни – а що буде з Конституційними суддями, які два роки тому вчинили конституційний переворот і самовільно змінили державний лад?! Їх будуть судити? Як і хто?
Чому й досі виборцям не пояснено як будуть вичищати прокуратуру від усіх цих пшонок-кузьміних, які щодня демонструють замість нагляду за дотриманням законності усе вигадливіші методи тиску і залякування, а прокурорський нагляд усе більше нагадує будні Вишинського і контори у сталінські 30-ті. Брехня із судом Авакова в Італії, турне Ріната Кузьміна на кошти партії влади по Європі, прокурорські погрози свідкам перед судом над Луценком, яке було зафіксоване телекамерами – це лише останні випадки, які зринають у пам’яті. А історій, коли прокуратура на місцях відмазує депутатів, чиновників, їх “мажорних” дітей за вбивства, аварії та дебоші, у кожній області розкажуть десятками. Хто ж цих районних “царьків” буде виловлювати та судити?
Міліція, яка чисельніша за українську армію, щодня у різних куточках країни сумлінно виконує злочинні накази. Озброєна карально-охоронна бригада, яка розганяє мітинги-пікети. Часто із застосуванням сили – із відео-роликів в Інтернеті вже можна змонтувати багатосерійний серіал. Кількість покалічених, катованих та убитих у міліцейських застінках за останні два роки лише зростає. Куди подінуться тисячі садистів у формі? Як будуть реформувати цього триста тисячного монстра?
Захоплені гектари землі, забудовані заповідники, приватизовані водойми й береги, вкрадені підприємства, відібраний бізнес – як усе це будуть повертати в рамки закону і справедливості? Хто виступить арбітром і як це здійснити на практиці?
Що буде з уже наштампованими судовою реформою, пенсійним законодавством, усіма цими кримінально-процесуальним, трудовим, податковим кодексами і ще з сотнею актів, які повністю розхитали фундамент держави? Їх будуть скасовувати чи тюнінгувати, переписувати, доштуковувати?
Жодного уявлення не має виборець, що буде з усіма тими фальсифікаціями історії та підручників від міністра торгівлі освітою Табачника та його чорносотенної команди. Як залатати провали в знаннях вчорашніх учнів і що отримає наступне покоління взамін? Як відчистити від совкової брехні та неосталінської пропаганди запльовані душі й мізки простих людей? Чи будуть зруйновані схеми відкатів на митниці, в податковій, на держзакупівлях?
Чи буде ліквідована державна піраміда, коли побори на місцях стікаються доларовими потоками у київські кабінети урядових бариг? Адже совєтська схема, коли раби з усіх куточків Союзу вкалували за копійки для того, щоб в Москві могли поїдати за 80 копійок бутерброди з червоною ікрою і з чорною за півтора рублі, відтворена у нас. Хіба не такою ж совковою є система обдирання усіх областей країни до центру, аби Київ з жиру казився у своїх “бентлі-лексусах” та мільйонних хатинках?
Напевно цей перелік запитань можна продовжити на декілька метрів. Найважливіше почути на них не традиційні відповіді з багатослівним поясненням причин і наслідків, які зводяться до традиційно українського заклинання про “злочинну владу”, а чіткі програми змін.
Опозиція вже давно запізнюється із їх оприлюдненням. А якщо таких альтернатив у неї не має, то усі ці мантри і заклики Тимошенко з-за ґрат про єдину колону на виборах, залишаться без підтримки громадян. Адже саме через це вже понад рік відсотки рейтингів опозиційних сил завмерли, мов паралізовані. Єдина колона – це технологія, тобто це – форма. А головним має бути зміст – чіткий і зрозумілий альтернативний план. Якщо не буде нового плану України, то й осінні вибори не стануть перезавантаженням прогнилої системи.
Так, пане Романе, запитань більше, ніж відповідей. Здоровим глуздом незбагненний шабаш відьом та злих чаклунів, які зуміли скористатися нашою недосвідченністю та влізти у владний вагон. Однак, як усе у цьому світі мусить змінитися. Ви слушно питаєте “як залатати провали” зі знаннями і що успадкує наступне покоління. Тут залежить ві людини у першу чергу. Мисуть надолужувати самотужки з того джерела, яке вартує назви підручника, а не з “Енциклопедії Табачника”.
Та й за тих “а судді хто?” не варто журитися “чи виганяти їх з країни”. Вони може самі втечуть, біда лише, що нікому не потрібні навіть з награбованим мільйонами.
А зміни прийдуть, правда задумаймося у якій формі, коли ніхто нікому не вірить. Усе марудне і нецікаве, заполітизоване і недіюче.
Гадаю, люди таки зрозуміють, що політика “мусить бути ціакавою”, бо від неї у чотирьох стінах не закриєшся. Зрозуміють, що комусь таки треба вірити, бо так мусить бути. Або інший вибір самому йти у політику ( але чи захоче, або буде таким самим брехуном). Усьому треба наполегливо вчитися. І знанням, і відвазі, і хитрощам і правдивості. Дуже добра тема для роздумів усім нам, бо легко фантазувати чого ми хочемо, але значно важче втілити бодай крихту з того, що бажаємо.
Романе, ви ставите абсолютно правильні запитання. На які “опозиція” Яценюка-Турчинова не збирається давати відповіді. Оскільки жодного разу навіть не озвучили ось такі та інші проблеми. Повторюю ніде, ніколи і ніхто з цієї об.опозиції не представив народу план своїх дій. Вони вважають, що галайкаючи “Юлі-волю” піднімуть маси, які приведуть їх на владний Олімп. А там ота вчорашня опозиція продовжить ділити великий пиріг, що зветься Україна. Думати інакше у мене нема ніяких підстав. У своєму “попередньому” житті ці панки нічого вартого для України не зробили. З якого дива вони би раптом стали патріотами? В них що, якась ментальна мутація відбудеться після виборів?