Сорок пачек “Верховины” тем, кто посягает на свободу выбора

Через півроку в Україні відбуватимуться чергові парламентські вибори, тому вже не перший місяць серед тотального засилля негативізму єдиною позитивною новиною будь-якого псевдоновинного чи інформаційно-аналітичного випуску на більшості теле- і радіоканалів є повідомлення про те, як певний потенційний кандидат у народні депутати України зігрів своїм теплом (пообіцяв зігріти) усіх знедолених оптом або вроздріб.

Цей “благодійник” з невдало приховуваною фальшю в голосі, погляді, міміці, рухах і діях вже встиг пообіцяти возлюбити (почути, захистити…) кожного ближнього з нагоди Різдва, Дня захисника Вітчизни, Міжнародного жіночого дня, Великодня, Дня Перемоги, іншого державного, релігійного, професійного свята тощо.

З нагоди і без неї.

9 травня вони найдужче стискали в обіймах ветеранів Другої світової, роздавали милостиню й щедрі обіцянки дітям війни та їх онукам. Не дивно, що під інтенсивністю цього пропагандистського наступу свідомість пересічних громадян, роками обділених увагою, паморочиться від обіцяних щедрот.

Усім же, хто перебуває у здоровому глузді, цілком зрозуміло що такі дії – фікція, а компліментарні повідомлення про них – “джинса” – нав’язлива і брехлива політична реклама, яка не має жодного відношення до реального втілення благих намірів у життя.

А улесливі посмішки, привітання і обіцянки є такими ж щирими, як і є чесною парламентська діяльність більшості з них – кнопкодавство, казнокрадство, лобізм власних корисливих інтересів, постійні прогули пленарних засідань та інше системне порушення українського, а подекуди, й міжнародного законодавства.

Мета, заради якої, вовки на певний час одягли овечі хутра, і плазують перед тими, кого топтали роками, топчуть сьогодні та сподіваються топтати надалі, очевидна – отримати офіційний доступ до годівниці Верховної Ради VII скликання, лише офіційні щорічні витрати на утримання якої сягають мільярду гривень.

В арсеналі засобів досягнення цієї мети в осіб, що давно втратили і сором і сумління, є не тільки адмінресурс, обман, але ще й не приховано цинічний підкуп виборців.

З огляду на викладене, буде не зайвим нагадати майбутнім кандидатам у депутати, серед яких є немало “професійних юристів”, згідно задекларованих ними дипломів про вищу юридичну освіту, а подекуди, й про наявність вченого ступеня “доктора філософії у галузі права (за Болонською системою)”, окремі положення чинного виборчого законодавства та Кримінального кодексу, який Остап Бендер заповідав таки шанувати.

Зокрема, частиною 13 статті 74 закону “Про вибори народних депутатів України” встановлено заборону на проведення передвиборної агітації, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей.

Така передвиборна агітація, або надання коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати, або згадування назви партії чи імені кандидата, єнепрямим підкупом виборців.

Єдиним виключенням з зазначеного правила є товари, які повинні обов’язково відповідати одночасно двом характеристикам:

1) місти візуальні зображення назви, символіки, прапора партії;

2) їх вартість не повинна перевищувати три відсотки мінімального розміру заробітної плати (з 1.04.2012 по 30.06.2012 – не перевищувати 32,82 гривень; з 1.07.2012 по 30.09.2012 – 33,06, з 1.10.2012 по 31.11.2012 – 33,54 гривень).

“Заслужені економісти України” з числа правопорушників, заскочених на гарячому, мали б давно підрахувати це самі й роз’яснити своїм неосвіченим однопартійцям.

Однак, як засвідчують поширювані електронними й друкованими ЗМІ фотознімки “продуктових пайків”, товари, що роздаються громадянам від імені, а подекуди, й особисто потенційними кандидатами у народні депутати, не відповідають обом наведеним ознакам.

Попри відносно не високу ціну і відповідну якість кожного з них окремо, сукупна їх вартість явно перевищує визначені законодавцем межі. До того ж жоден з цих товарів не містить візуального зображення партійної символіки. Тому при об’єктивній кваліфікації надання таких товарів виборцям, закладам, установам чи організаціям беззаперечно має бути визнаним непрямим підкупом виборців.

То хто і як має відреагувати на вказані правопорушення?

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 61 закону про вибори, Центральна виборча комісія зобов’язана прийняти рішення про попередження партії, кандидати у депутати від якої включені до виборчого списку партії, або окремого кандидата у депутати у разі:

– встановлення судом при розгляді виборчого спору в порядку, передбаченому законом, факту підкупу виборців або членів виборчих комісій кандидатом у депутати, партією, яка висунула кандидатів у депутати, представником партії, уповноваженою особою партії чи посадовою особою партії, довіреною особою кандидата у депутати, а також іншою особою за дорученням кандидата у депутати, партії – суб’єкта виборчого процесу;

– встановлення судом при розгляді виборчого спору в порядку, передбаченому законом, факту надання під час виборчого процесу виборцям, закладам, установам, організаціям або членам виборчих комісій грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує 3% мінімальної заробітної плати), робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матцінностей (непрямого підкупу) організацією, засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат у депутати, партія, яка висунула кандидатів у депутати, або посадова особа цієї партії.

Із наведених законодавчих приписів слідує, що до офіційної реєстрації кандидатів у народні депутати (до першої половини серпня 2012) Центрвиборчком не наділений повноваженнями щодо вжиття будь-яких заходів до порушників виборчого законодавства.

Про це представники ЦВК повідомляли неодноразово. А навіть і після отримання офіційного статусу кандидатів, відповідно до букви “продавленого” кнопкодавами і зручного для безкарного вчинення ними правопорушень закону, максимальною мірою відповідальності для них буде лише попередження.

І такі попередження ЦВК може оголошувати хоч по декілька разів на день – реєстрацію кандидата-порушника все одно ніхто не скасує. Злякали їжачка…

Щоправда, згідно з частиною 25 статті 74 закону про вибори, у разі надходження до ЦВК або окружної виборчої комісії заяви чи іншого повідомлення щодо порушень, які мають ознаки вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, відповідна виборча комісія невідкладно звертається до відповідних правоохоронних органів щодо перевірки зазначеного повідомлення та реагування відповідно до законів України.

Але навіщо чекати до початку виборчого процесу? Особливо коли наводити лад у царині дотримання виборчих прав громадян необхідно і можна негайно.

Вже зараз слід звернутись до положень частини 1 статті 157 КК України, згідно з якою перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

А вчинення зазначених діянь за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з використанням свого службового становища (що спостерігається останнім часом масово), тягне за собою більш серйозне покарання: обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

Підстави ж для притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто підкуповує виборців, сьогодні є очевидними. Правовий нігілізм, доведений до абсолюту, знахабнілість і довготривала безкарність VIP-правопорушників позбавили їх почуття страху за можливу відповідальність.

Щоб жодна витрачена на підкуп виборців копійчина не була втрачена даремно, вони привселюдно вдаються до так званої “прямої” реклами і часто особисто з рук в руки передають предмети підкупу зігнаним за примусом місцевих чиновників виборцям, щоб у день голосування останні не переплутали, “чиї руки слід цілувати”.

То наскільки довго триватиме така зневага до Людей і Закону? Адже невинні, на думку правопорушників, “пустощі” з підкупу виборців містять ознаки не тільки кваліфікованого складу злочину, передбаченого статтею 157 КК, – перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права, поєднаного з підкупом, вчиненим за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з використанням свого службового становища.

Часто у сукупності з названим злочином організованою злочинною групою, яка обслуговує інтереси претендента на омріяне місце у сесійній залі парламенту VII скликання, вчиняються: легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (стаття 209 КК) – здобуті корупційним чи іншим злочинним шляхом доходи легалізуються через унесення на рахунки “фіктивних благодійних фондів”, створених з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Від імені цих “фондів” укладаються угоди про придбання “гречки” та подальше її розповсюдження серед виборців. При цьому грубо порушуються й вимоги статті 212 КК України “Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)”, так як податків з вартості розданих “продуктових пайків” ніхто не утримує і до бюджету не сплачує.

Але найганебнішим у цій сукупності злочинів можна визнати вчинену на передодні Дня Перемоги експлуатацію дітей (стаття 150 КК), коли на вістря гніву неодноразово ошуканих виборців, переважно з числа соціально незахищених людей старшого віку, були наражені школярі, які за “партійним дорученням” були примушені педагогами проти власної волі розносити продуктові набори ветеранам і часто вислуховувати від них за все спричинене “покращенням життя” й адресоване явно не дітям.

Про чутливість ще несформованої дитячої психіки хто-небудь із організаторів таких “привітань” взагалі згадував?

На жаль, наведений перелік зловживань може бути продовжено.

То в яку ж ціну злочинці оцінюють честь і гідність разом з голосом українського виборця?

Гречка, цукор, соняшникова олія, чай, печиво, цукерки, згущене молоко – надто гречно і солодко, щоб не подякувати. А відтак усі небайдужі жертви підкупу можуть викласти слова своєї щиросердної подяки у заяві про злочин в порядку, визначеному статтями 94, 95 КПК, адресованій найближчому прокуророві – районному, районному у місті, міському, обласному, генеральному (зразок додається).

У разі ж можливого засудження до позбавлення волі тих, ким або на чию користь вчиняється підкуп, проблема з приготуванням їм передачі до тюрми вирішується автоматично, адже їх особисті вподобання широкому загалу вже оприлюднено: гречка, цукор, соняшникова олія, чай, печиво, цукерки, згущене молоко.

Якщо ж адресати вище наведених роз’яснень не схаменуться, то нехай хоч до “Братів Гадюкіних” дослухаються: “А я сi маю торбочку, а в нiй на всякий случай лежить сорок пачок “Верховини”, мило, маєтки i майка, шапка, чоботи, фуфайка. I з начосом калiсони…”.

Незабаром може стати у пригоді!

Василь Білоус, спеціально для УП