Прес–реліз
13 травня 2013 року, Київ
21 травня 2013 року о 18.00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (вул. Іллінська, 9, 3 пов.) відбудуться громадські слухання, приурочені до 60-річчя Норильського повстання – події, що, як стверджують деякі історики, великою мірою спричинила розпад СРСР. Принаймні, позасумнівним є те, що Норильське повстання безповоротно змінило історію тієї тоталітарної держави та змусило «1/6 частину суходолу» зробити крен у бік «відлиги». У заході візьмуть участь громадські діячі, правозахисники, інтелектуали, а також лідери та свідки подій травня 1953 року в Норильську.
Повстання в Норильському концтаборі (Таймирський, а тепер Долгано-Ненецький округ Красноярського краю Російської Федерації) розпочалося 25 травня 1953 р. й тривало до 4 серпня 1953 р., підняло близько 20 тисяч політичних в’язнів, представників 86-ти національностей і стало проявом ненасильницького опору тоталітарній системі. Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кінгірське, стало однією з причин «відлиги», появи шістдесятництва, дисидентства та зрештою – розпаду СРСР. Ненасильницька боротьба має свої вражаючі вияви й в Україні. Під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність саме ненасильницькими методами. Коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя. Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів до населення Воркути, для «грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…». Сьогодні, коли українське суспільство вкрай «наелектризоване», – саме час підкреслювати цінність ненасильницького спротиву.
«До ненасильницьких методів боротьби я дійшов навпомацки. Це вже після Норильського повстання я вивчив методику Махатми Ганді, індуських йогів і став переконаним прихильником саме ненасильницького спротиву. Я зрозумів, що з тієї людської енергії, яка все тільки ламає, знищує, трощить ніколи нічого доброго не виходить. Але водночас, протестувати мирно люди переважно не вміють, – розповідає Євген Степанович ГРИЦЯК, один із лідерів Норильського повстання. – Коли ми нашим бараком таки повстали, серед нас виявилося тільки два штрейкбрехери із 45, решта – стояла до кінця. На певному етапі було дуже складно керувати людьми, складно було утримати їх від застосування насильство. Бо насправді це б тільки послугувало приводом та виправданням для адміністрації табору, яка б нас розстріляла. Саме утримувати людей від насильства й було найскладнішим.»
Норильське повстання – це не просто історія. У сучасному контексті – це переосмислення значення ненасильницького спротиву для розбудови демократичного і відкритого суспільства, в тому числі й інтеграції України до Європейського Союзу.
«Розмова з нагоди 60-річчя Норильського повстання – це акт діяльної пам’яті. Маємо осмислити, чи далеко відповзло наше суспільство від прірви, в якій воно перебувало за часів тоталітаризму. Загалом можемо констатувати: планка, встановлена політв’язнями Норильського Горлагу, вже сучасними суспільствами, що належали до зони впливу тоталітарних влад, не подолана. Є безліч прикладів, які свідчать про те, що сталінізм досі не похований, – вважає Лариса ІВШИНА, головний редактор газети «День», яка системно та протягом багатьох років висвітлює тему Норильського повстання. – У своїх спогадах Євген Степанович Грицяк називає багато імен учасників Норильського повстання. Більшості з цих людей суспільство не знає. І це виклик передусім для журналістики – освіченої, з громадянською позицією (якої теж є помітний дефіцит). Це виклик для студентів історичних факультетів, які мали б створити усну історію Норильського повстання. Поширення спогадів учасників тих подій обов’язково оздоровило б атмосферу в суспільстві. Саме тому «День» вважав за свій обов’язок роздавати якомога більше імпульсів знання про явище Норильського повстання.»
Свою участь у громадських слуханнях 21 травня вже підвердили: один із лідерів Норильського повстання Євген ГРИЦЯК, учасницяНорильського повстання Агафія КНИШ, головний редактор газети «День» Лариса ІВШИНА, засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла МАКАРОВА (Російська Федерація), публіцист Юрій МАКАРОВ, дисидент і публіцист Євген СВЕРСТЮК, Надзвичайний та Повноважний Посол України Володимир ВАСИЛЕНКО, історик Володимир В’ЯТРОВИЧ, письменниця Оксана ЗАБУЖКО, представники нашого інформаційного партнера «Новой газеты» (Росія) та її спеціального додатку «Правда ГУЛАГа».
Норильського повстання в українських шкільних підручниках з історії – немає. Тому тільки від активної позиції українських громадян залежить, знатиме світ і самі українці про те, хто зруйнував сталінізм чи ні. Формат громадських слухань, сподіваємося, дозволить уникнути зайвої патетики та оцінити цю подію в контексті по-перше, історії України ХХ століття, по-друге, історії руху опору в СРСР, по-третє, «вмонтувати» її до світової історії ненасильницького спротиву. І зрештою – зрозуміти, що робить Норильське повстання та знання про нього критично важливим для нас сьогодні.
«Норильське повстання розкриває ту провідну роль, яку відіграли українці та Україна у розвалі Радянського Союзу. Це був той деструктивний елемент, який не залишав ніяких перспектив “імперії зла”, в якій ми жили, – каже Сергій КВІТ, президент Національного університету «Києво-Могялянська Академія», яка виступила співорганізатором громадських слухань 21 травня. – Розкриття значення такого роду історичних подій особливо важливе для нас зараз, у контексті українофобської та антидержавної гуманітарної політики, що проводиться в Україні починаючи з 2010 року. Хтось ще дозволяє собі згадувати про “безкровне” проголошення незалежності у 1991 році? Дізнайтеся більше про Норильське повстання 21 травня у Культурно-Мистецькому Центрі Києво-Могилянській Академії!»
У рамках заходу відбудеться показ уривків із фільму «Загадка Норильського повстання» режисера, Лауреата Шевченківської премії Михайла ТКАЧУКА, який вже протягом багатьох років досліджує Норильське повстання, а також обговорення теми протистояння «Людина-Тоталітаризм» за участі згаданих громадських діячів та інтелектуалів.
«Відзначаючи 60-річчя Норильського повстання, «повстання духу» як потім назвуть його історики, треба підкреслити: політв’язні Норильська довели, що з тоталітарним режимом можна боротися навіть у найстрашніших умовах пригнічення. І головне – боротися не терористичними методами, а шляхом масового ненасильницького спротиву, що, зрештою, блискуче довів своїм життям Махатма Ганді, – коментує Михайло ТКАЧУК, режисер, автор стрічки «Загадка Норильського повстання».- Зараз ми маємо зрозуміти роль вміння бути почутими найширшим суспільним колом. Це саме та роль, яку взяв
на себе в Норильську український рух опору, створений політичними в’язнями, колишніми членами ОУН та УПА, який навіть у таборових умовах продовжував свою боротьбу.»
Окрім того, в КМЦ Києво-Могилянської академії буде представлена фотовиставка, присвячена Норильському Горлагу. Вона складатиметься з декількох тематичних блоків. Знімки для фотовиставки були надані зокрема Центром досліджень визвольного руху (Львів, www.cdvr.org.ua)та фотографом Миколою Хрієнком. А організація фотовиставки стала можливою завдяки партнерам заходу – KIEVPHOTOS–HALL (http://www.photos–hall.com.ua/), які погодилися забезпечити створення виставки технічно.
«Я та мої колеги-фотохудожники з великою повагою ставимося до людей, котрі, незважаючи на дуже жорсткий моральний терор та знущання, змогли зберегти віру в справедливість, зберегти людську гідність, не зламатися під важкістю обставин, та цивілізованими й толерантними методами вести боротьбу з тоталітарним режимом. Тому ми відгукнулися на пропозицію допомогти в організації такого заходу, – пояснює Валерій ЛЕЩИНСЬКИЙ, арт-директор фотогалереї «KIEVPHOTOS-HALL». – На прикладі доль цих людей багатьом добрим речам може навчитися й наше покоління.»
Окрім громадських слухань 21 травня в Києво-Могилянській академії, у рамках відзначення 60-річчя Норильського повстання заплановані такі заходи:
- 14 травня 2013 р. – зустріч у Прикарпатському університеті (м. Івано-Франківськ) з відомим учасником Норильського повстання Євгеном Грицяком та автором і режисером документальної стрічки «Загадка Норильського повстання» Михайлом Ткачуком.
- 25 травня 2013 р. – Вшанування «Норильських Витязів» у приміщенні Литовського Сейму (Вільнюс, Литва), за участі зокрема литовських представників Норильського повстання та делегації з України в складі кілької учасників Норильського повстання та режисера Михайла Ткачука.
- На найближчі місяці запланована також низка подій в рамках відзначення 60-річчя Норильського повстання у Львові, Луцьку, Харкові, Дніпропетровську та Острозі.
Шановні журналісти, якщо Вас зацікавила тема Норильського повстання, будь ласка, звертайтеся за телефонами та електронними адресами, наведеними нижче. Ми готові надати Вам: контакти експертів з цього питання; контакти безпосередніх учасників подій у Норильському Горлазі; фотоматеріали; відеоматеріали.
Інформацію про відзначення 60 річниці Норильського повстання можна знайти на Фейсбук-сторінці спільноти: Ініціативна група «60-річчя Норильського повстання». Вподобайте цю сторінку!
Детальніша інформація та акредитація на події: Марія Томак, телефакс: +38(044)288-01-05, +38(067) 246-43-43, tomak.maria@gmail.com таinfo@eedi.org.ua
Більше про Норильське повстання можна дізнатися за посиланнями:
«ДЕНЬ»: Євген ГРИЦЯК: «Найбільше я реалізувався як повстанець, цілитель та йог…» Автор інтерв’ю – Сергій Лащенко
«РАДІО СВОБОДА»: «Норильське повстання стало поштовхом до розвалу ГУЛАГу» – інтерв’ю режиссера-документаліста Михайла Ткачука. Автор – Дмитро Шурхало
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24982727.html