Сільський музей на вокзалі станції Абазівка відзначив свою річницю

Кремінь база 2 06722 червня Абазівський сільський краєзнавчий музей, що розмістився всередині залу очікування залізничної станції «Абазівка», відзначив річницю свого повторного заснування (у 60-х роках сільський музей був необачно знищений) і запросив односельців та гостей оглянути доповнену експозицію й вшанувати єдиного почесного громадянина села Віктора Голенищенка.

Ініціатор створення музею – Григорій Рябоконь, а втілив ідею в життя представник старшого покоління – Олександр Лукомінський.А до збору матеріалів долучилося чимало жителів великого сучасного приміського села.

Тепер музей має розділи, присвячені видатним уродженцям села, радянському періоду роботи обласної насінневої станції, яку багато років очолював Віктор Голенищенко, землякам, які виконували інтернаціональний обов’язок в Афганістані та подвигу тих, хто ціною свого життя й здоров’я рятував Україну від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Оскільки місце музею нетрадиційне – вокзал, то й форма експозиції – це панно, виготовлені способом широкоформатного друку. Стіни станції також прикрашають картини, подаровані полтавським художником-шістдесятником Олександром Глушаченком.  Серед відомих жителів Абазівки – засновник села, нинішній полтавський міський голова Олександр Мамай, два Герої Радянського Союзу – Іван Білоусько та Олександр Васько.

Окремий банер присвячений Віктору Голенищенку, керівнику насінневої станції з 1976 по 1989 рік. Саме завдяки його таланту керівника й дуже чуйної людини обласна станція багаторічних трав стала найкращим господарством в області, був збудований профілакторій підприємства, заасфальтовані дороги, створена футбольна команда, вокально-інструментальний ансамбль та хор, що славився й за межами Полтавщини. Кращого керівника станції не було ні до, ні після нього.

Спогадами про Віктора Івановича поділилися його колишній перший заступник Петро Деркач та донька педагог Євгенія Вікторівна.

Абазівські ентузіасти, створивши сільський музей, зробили дуже велику справу/ Адже це – пам’ять, шана, добрий приклад, без якого важко виховувати патріотами свого краю підростаюче покоління.

Завершилося свято виступом місцевого хорового колективу.

 

Людмила Кучеренко