Знаєте, що таке синдром ФБ? Не зовсім те, що ви подумали,хоч і це теж. Але в принципі це синдром Фаріон – Бузини. Я його відкриваю, я його так і назву.
Симптоми прості. Ось ти береш якийсь, в цілому, очевидний факт. Скажімо, той факт, що мова – це не просто засіб комунікації, адже мова відображає свідомість і навпаки. Що все це складно, але цікаво, і нічого тут спихувати всю річ в утилітарну попсу.
Ти береш цей факт, котрий взагалі-то перебуває на першій лінії сучасних наукових досліджень – але досліджувати його на першій лінії тобі впадло. Депутатом можна стати й без того.
І ти починаєш читати “лекції” в київських могилянках та донецьких шахтах. Про неймовірні космічні вібрації рідної мови, ага. Словом, шиза. Зате популярно.
Або зворотній варіант. Береш ти цілком очевидний факт, що населення певної території довкола давнього міста Києва мусило, з огляду на відомі географічні обставини, періодично підпадати під контроль завойовницьких імперій. Де воно (населення) помалу розвивало соціально-економічні параметри, після чого повставало і скидало загарбників на хрін. Цілком очевидний факт, емпіричний навіть, я би сказав.
Але досліджувати все це детально тобі, знов-таки, впадло. І ти винаходиш не лише краєзнавчу маячню про “природжене рабство хохлів” – це було б іще гаразд! – але ти винаходиш іще й теорію, за котрою повстання “рабів” проти одних загарбників були благом, а проти інших – смертним гріхом.
Маячня очевидна, але ти так застрягаєш у цьому, що вже все. Строчиш книжки, й тому просто подумати – часу катма. Аби лиш “цікаво”. А чи є там елементарна логіка – не гребе.
Ну, і так далі.
Так можна у багатьох сферах . Так можна і в непевному мовознавстві, і в начебто математично вивіреній генетиці; і в археології, і в палеонтології; так можна навіть у квантовій механіці, привіт торсіонним полям… Головне – що чим більшу маячню ти верзеш, тим відданіше коло твоїх прихильників.
Так, воно вузьке. Але віддане. А у ліберала, котрий в усьому сумнівається, кола фанатів взагалі нема. Ну і хто виграє?
Тому я й кажу: синдром Фаріон – Бузини. Синдром ФБ. Ясно, це і не тільки від цих двох прізвищ… Але найважливіший наслідок я б сформулював так: на відміну від фізики, тут анігіляції не буває. Тут, навпаки, нібито протилежні знаки тупо додаються – ба навіть множаться – і результатом є загальне зростання градусу мракобісся.
В прогресії.
Золотые слова. Ничего не добавишь, не отымешь. Как говорит молодежь, автору респект и уважуха.
А можна трохи конкретики? І більш логічний виклад думок у статті зробити? Стиль “поток свідомості” добре виглядає в красному письменстві, а для ЗМІ не дуже підходить.
Іванно! Звідки подробиць? Хіба що з “Подробностей”…А так “заторсіонив” кошерно! Ймовірно, хоче в сержанти Врадієвки? Коли б”ються двоє вигідно третьому…