Деякі люди вважають, що Харків – місто цілком денаціоналізоване, а тому проводити будь-які заходи, які хоча б якось стосуються української державності, тут немає сенсу. Мовляв, це нікому не буде цікаво, окрім невеличкої групи ентузіастів. Проте святкування 22-ї річниці незалежності України вказує на дещо інші реалії – в нас все-таки є люди, яким воно небайдуже.
Розпочалося свято з велопробігу. Десятки молодих людей в вишиванках та з державними прапорами рушили з Лісопарку до скверу «Стрілка», який розташований біля впадіння річки Харків до Лопані. Там вони, підхоплені загальним поривом, виконали державний гімн України. Незважаючи на полуденну спеку, настрій в учасників був по-справжньому святковий.
Світлана, студентка: Це день, коли моя країна стала, нарешті, вільною. Це те, чого протягом всієї історії прагнули наші предки. Тому це свято потрібно святкувати і робити цю незалежність більш реальною. Щойно був велопробіг. Відчуття патріотизму просто захоплює. Особливо якщо ти не одна і тебе підтримують. А це, я вважаю, в такому місті, як Харків, не дуже популярно. Я сама з Києва. Мені здається, наше місто більш патріотичне. Але я приїхала і побачила, що тут такі самі люди, як у нас. Це дуже приємно .
Михайло, програміст: Це свято, коли наша країна нарешті відбулась, здобула незалежність. Вона до цього йшла довго і важко. Але нарешті це сталося. Для мене це завжди було свято. Я не розумію, як це можна не святкувати. Це свято, коли народилася моя країна.
А з другої години розпочалася вишиванкова хода, до якої міг прилучитися кожен охочий. Тут учасники не були розділені за будь-якими категоріями: в ході брали участь люди різного віку, професії та віросповідання. Вони пройшли довгою колоною, співаючи українських пісень, через площу конституції, оминули вулицю Сумську і фінішували біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Правда, не обійшлося без деяких неприємних моментів. Під час вишиванкової ходи одна кремезна жіночка висунулась з авто і зі злістю вигукнула: «Фашисти! Чьто ви хатітє єтім сказать, проклятиє нічтожества!». Але цей акт безглуздої злості не міг зіпсувати всім свята.
Ірина, психолог: “Я цього давно прагнула. Бо жила ще за часів Радянського Союзу і пам’ятаю, як там було. І так склалося, що я завжди хотіла щоб Україна була незалежною. Не хотілося жити у тій прірві. Бо свобода – це головне. Святкую незалежність с 91-го. А коли я була ще студенткою, у нас була маленька спілка зі своїми ідеями, одною з яких була ідея української буржуазної революції. І всякі свята, які якось до України відносилися, ми завжди шанували. Не забували і про Голодомор. В мене навіть були знайомі, які за це постраждали. Бо вони відверто казали, що був голодомор, а не просто неврожай. Їх за це переслідували. Я це добре пам’ятаю”.
Світлояр, козак: “Це день, коли ми можемо виявити вектор направленості нашого народу і в ньому прямувати. Тому що зараз, я вважаю, та і багато людей бачать, що наше суспільство багатовекторне, розмагнічене, у нас немає спільної мети. А в цей день ми зустрічаємося, спілкуємося, знайомимося і якоюсь ідеєю живемо один час. Для кого це день, а для когось – все життя ця незалежність”.
Біля третьої години свято було в самому розпалі. Задушевні українські пісні, виступи кобзарів, майстер-класи з народного танцю, презентація робіт народних майстрів, різноманітні конкурси для дітей та дорослих – все це не залишило байдужими не тільки харків’ян, але й гостей міста. А ввечері, коли вже починало сутеніти, кожен харків’янин міг приєднатися до флеш-мобу «Свічкова ілюмінація» і викласти зі свічок герб нашої держави.
Тамара, пенсіонерка: “Мені дуже важливо, що Україна стала незалежною. Набагато вільніше ми себе почуваємо. Не страшно. Можна сказати і не боятися за те, що висловиш свою думку. Хоча і зараз можна поплатитися за це, але вже не страшно”.
Олександр, інженер: “День незалежності для мене – це втілення віковічної боротьби нашого народу за власну незалежність. Бо ми багато років були нацією, яка розділена між різними імперіями, королівствами, царями та імператорами”.
Власне, святкування, як і підготовка до нього, пройшло недаремно. Воно не тільки подарувало безліч приємних моментів як учасникам, так і глядачам святкового дійства, воно ще продемонструвало що Харків може бути трохи іншим – більш патріотичним і менш байдужим.
Джерело: Юлія Гуш, Справжня Варта
Додаткові світлини та відео громадських заходів на День Незалежності: facebook.com
http://www.youtube.com/watch?v=DlPxggaDkXk
http://www.youtube.com/watch?v=-FDrmvm9tJs
http://www.youtube.com/watch?v=UkJa9KgIuDI
Святкова програма біля пам’ятника Т.Шевченку. Виступи. Співи. Малюнки на асфальті. Козацьке шоу. Народні музИки. Свічкове ілюмінаційне шоу. Все, що було після велопробігу та вишиванкової ходи. Документальний запис без коментарів:
