*Цей текст було опубліковано 5 грудня 2016 року на профілі Російська V колона в Польщі. У зв’язку з подіями, які відбулися згодом у м. Перемишль, рекомендуємо до прочитання (редакція Порталу “POLUKR.net”).
10 грудня в Перемишлі відбудеться черговий „Марш перемиських та львівських орлят”. Організатори? Ті самі, які стояли за безпорядками під час української релігійної процесії в червні, тільки цього разу приєдналася до них державна польська інституція, якою є Інститут національної пам’яті – відділення в Ряшеві, логотип якого на плакаті розміщено поруч із знаками Національно-радикального табору (НРТ), Всепольської молоді, депутата польського Сейму Войцеха Бакуна, президента Перемишля Роберта Хоми i „Патріотичного Перемишля”.
Регулярні „Марші орлят” організовує впродовж декількох років Мирослав Майковський, герой нашого тексту „Хто перетворює Перемишль на точку кипіння” [https://goo.gl/9fCtKC].
Його „Патріотичний Перемишль” є неформальною організацією місцевих націоналістичних осередків, на рахунку якої ціла низка такого типу акцій, наприклад, пікет 23 жовтня 2014 р. Під почесним консульством України в Перемишлі за участі Майковського, його політичного патрона Анджея Запаловського, героїні тексту „Проросійська націоналістка із польського радіо „Львів” представляє Павла Кукіза на кресах за гроші польських платників податків” Марії Пиж зі Львова і особливо агресивної націоналістичної діячки Люцини Маєвської [https://goo.gl/iOZrmI + https://goo.gl/KGXxuT].
Із „Патріотичним Перемишлем” пов’язані, зокрема, такі радикальні націоналісти, як Роберт Якубовський [https://goo.gl/dMX4nt + https://goo.gl/eYkaoZ], якого можна побачити на світлині із Майковським під час „Маршу пам’яті „проклятих солдатів” у березні 2013 р., а також Міхал Моцьо, якого також можна побачити разом із Майковським (у костюмі) на іншій світлині,позначеній знаком Всепольської молоді.
Ще з 2013 року Моцьо і Якубовський були організаторами щорічних „Маршів орлят” та адміністраторами цієї події на Facebook, разом із Мирославом Майковським. Однак, багато вказує на те, що справжнім керівником „Патріотичного Перемишля” є Мирослав Майковський, який, швидше за все, адмініструє профіль на Facebook цього угрупування. Як інакше пояснити, що, наприклад, 17 листопада із різницею у декілька хвилин з’явилися ідентичні дописи на профілі „Патріотичного Перемишля” і на особистій сторінці Майковського?
Моцьо є опорою об’єднання фанатів “Полонії” Перемишль „Перемиського братства”, президентом якого є Роберт Врубель, який одночасно є членом правління клубу МКС “Полонія” Перемишль. „Перемиське братство” продає футболки із написом „Смерть бандерівцям” через Магазин фаната Полонії Перемишль, що вже було помічено в Україні, Врубель політично співпрацює із Майковським і Запаловським.
У „Перемиському братстві” діє також Лукаш Лебітка, який у притаманному йому стилі захоплюється атакою на червневу українську процесію. Лебітку можна побачити на світлині із подібними до нього особами атлетичної тілобудови, які тішаться з приводу відміни внаслідок цієї атаки концерту українського гурту. На цій світлині є також Моцьо, а також Лукаш Ґурни і Даріуш Сенкевич. Внизу в коментарі ентузіазм висловлює Міхал Горбачек.
Горбачек, як і колеги із „Перемиського братства” торгує футболками, але на його футболках розміщено напис „Смерть бандерівським к**вам”. Горбачек є президентом угрупування „Пшеворські патріоти”, автором ініціативи „Польські фанати для кресов’ян” і, насамперед, керівником об’єднання „Разом для кресів”, речником якого є Марія Пиж зі Львова. Він також є важливим підкарпатським діячем НРТ, який, як співорганізатор „Маршу орлят”, виступає під вивіскою афілійованої локальної організації „Національно–радикальний Перемишль”.
Попри традиційний конфлікт із Полонією Перемишль, у „Марші орлят” візьмуть також участь фанати клубу КС Чувай, які оголосили окремий збір перед маршем біля свого стадіону. Треба визнати, що спільна участь фанатів обох ворожих між собою команд у будь-чому свідчить про незвичайні організаторські здібності Майковського і компанії.
Всепольська молодь у Перемишлі брала участь в атаці на процесію в червні із підтримкою іншого відділення Всепольської молоді „Дембіцьких патріотів”, що дало змогу перемиським всеполякам переконувати, що вони не брали участі в нападі. На „марші орлят”, так як і в червні біля кладовища у перемиських Пікулицях, точно не бракуватиме таких представників Всепольської молоді, як Матеуш Боровець, профіль якого аж кипить фашизмом [https://goo.gl/4vSfVq + https://goo.gl/f3aCDW + https://goo.gl/qj7zQm + https://goo.gl/jWIzmY + https://goo.gl/1W1WH3].
Під час „Маршу орлят” варто також очікувати на Томаша Гадалу, члена Крайової ради Всепольської молоді. Всупереч запереченням, на пропагандистському записі з червневої атаки на українську процесію (момент на відео – 4:06) можна помітити когось надзвичайно подібного до Гадали у групі місцевих чи там дембіцьких “всеполяків”, які слідували за процесією (перший у чорній футболці зліва, з бородою). Після цього нападу Гадала підписав лицемірне „звернення до українців”, у якому йде мова про заспокоєння ситуації, проте це звернення підписане саме тими, які цю ситуацію методично підігрівають: окрім Гадали, підписантами листа були Майковський, Запаловський, Якубовський і Врубель.
Гадалу (із пов’язкою) можна помітити на світлині із відзначення річниці волинської трагедії на військовому кладовищі у Перемишлі, тиждень після атаки на процесію.
Президент Хома, як і сенатор Гольба чи кросненський депутат Сейму від ПІС Анджей Матусевич, регулярно підтримує ініціативи різноформного середовища, за яким стоять Майковський і Запаловський, наприклад, урочистості на кладовищі у Белвіні, де поховано російських солдатів, організовані 23 листопада 2015 р. Майковським і війтом ґміни Перемишль (не плутати з містом) Анджея Гука, за участі російського консула з Кракова і представників московського Центру воєнної історії та культури „Гвардія” (Центр военной истории и культуры „Гвардия”), який висловив відкриту подяку Майковському і Гуку.
Більше того, Майковський разом із націоналістичним діячем Войцехом Куланом керує перемиським відділенням територіальної оборони в рамках Об’єднання „ObronaNarodowa.pl Рух задля територіальної оборони”: Хома не вагався, підписуючи з ними Угоду про співпрацю з містом Перемишль. У світлі антиукраїнської діяльності Майковського не важко уявити, що перемиська територіальна оборона тренується не з думками про захист від можливої російської агресії.
А звідки в цій компанії взявся Інститут національної пам’яті (ІНП), як співорганізатор „Маршу орлят”? У жодному разі не йдеться про те, що за даними ІНП президент Хома був зареєстрований ІІІ відділенням воєводського управління внутрішніх справ у Ряшеві (за соціалістичних часів), як таємний працівник із псевдонімом „Кшишек”.
Йдеться про те, що середовище Майковського уже впродовж тривалого часу втягнуло до своєї орбіти впливових істориків та працівників ряшівського відділення ІНП. Можна говорити про інституційну співпрацю: уже в листопаді 2012 р. Майковський отримав нагороду ІНП від тодішнього директора ряшівського відділення Еви Ленярт, яка замінила на цій посаді свого чоловіка Збігнєва Навроцького. Ева Ленярт є зараз воєводою Підкарпатського воєводства, натомість Збігнєв Навроцький став директором Головного центру навчань Агентства внутрішньої безпеки Польщі. У своєму дописі з нагоди відзнаки від ІНП Майковський дякує „Ягоді Сковрон і всім „моїм” людям зі Стрижева”.
Кого має на увазі Майковський, пишучи про „своїх людей” зі Стрижева в ІНП? Майже точно йдеться про місцевого політика від ПІС і ряшівського історика ІНП Пьотра Шопу. Майковський підтримував його кандидатуру до Ради Стрижівського повіту, за що Шопа йому віддячився, підтримавши у боротьбі „із бандерівщиною” словами „не переймайся, Мирку, роби своє”. Шопа, попри балотування від партії ПІС, тісно співпрацює із місцевою гілкою Національного руху під назвою „Національний Стрижів” [https://goo.gl/nVN2Fk + https://goo.gl/htyIU2].
Національний Стрижів – це для націоналістів доволі важлива організація, яку відвідували сам Кшиштоф Босак у супроводі важливого підкарпатського діяча Марціна Сємбіди зі Стальової Волі – того, який разом із Марком Остапкою, згаданим вище Горбачеком i горезвісним Марціном Скальським підписали листа у справі відкликання Пшемислава Журавського вел Граєвського з посади радника Міністра закордонних справ – якраз за підтримку співпраці з Україною.
Пьотр Шопа з ІНП бере регулярну участь в акціях „Національного Стрижева”, як-от піша хода пам’яті „Проклятих солдатів” 18 вересня 2016 р., a „Національний Стрижів” – у заходах Шопи, який на реконструкцію з нагоди семидесятої річниці звільнення Чудця 9 вересня 2016 р. запросив Майковського і його Перемиське товариство історичної реконструкції „X D.O.K.”, яке, звісно ж, також виступить співорганізатором „Маршу орлят”.
27 червня 2016 р., на наступний день після нападу на процесію в Перемишлі, у Княжицях у ґміні Фредрополь відбулося „урочисте відкриття меморіальних таблиць, присвячених солдатам народної польської армії, які загинули у боротьбі з УПА”, детально описане згаданим депутатом від ПІС Анджеєм Матусевичем. Окрім основних представників кресового та націоналістичного середовища, присутнім був також історик ряшівського ІНП Артур Брожиняк.
Брожиняк, як і Шопа, тісно пов’язаний із середовищем Майковського і Запаловського. З останнім він навіть написав статтю на тему „Нарис діяльності відділку Громадської поліції у Кшивчі у 1944-1947 роках”. Співпраця триває щонайменше з 2013 р., коли – разом із Шопою – Брожиняк і Запаловський, а також Ева Семашко взяли участь у науково-популярній сесії, присвяченій Волинській трагедії, організованій ІНП у Ряшеві i мерією Перемишля. Як дізнаємось від сенатора Гольби, Брожиняк також був автором експертної оцінки для прокуратури, яка під час облави на українських студентів у Перемишлі повинна була довести, що червоно-чорний прапор нині також є фашистським символом.
Немає нічого поганого, навіть навпаки, у підтримці пам’яті Орлят, але неодноразово добра справа використовується з іншою, недоброю метою. Під час червневих антиукраїнських виступів Поліція очевидно не могла справитись із по суті невеликою групою гарячих голів. Під час „Маршу орлят”, організованого тими ж людьми, слід очікувати на чергові аналогічні інциденти. Тоді намагалися чітко заперечити розповсюджену в Україні точку зору, начебто дивна безпорадність польської поліції була навмисною.
Цього разу буде складніше будь-кого переконати, що не такою є справжня польська політика щодо України, оскільки співорганізатором події буде польська державна інституція – ІНП – а організатори чергових аналогічних подій залишаються у близькому симбіозі із значною частиною регіонального політичного естеблішменту, пов’язаного із керуючою партією.
У переліку є також виробник одягу для націоналістів фірма „Red is Bad” і підтримувана нею Спілка солдатів національних збройних сил, якою керує, зокрема, керівник навчань охорони Маршу незалежності, колишній діяч Національно-радикального фронту Пшемислав Чижевський. Також тут присутні і менші гравці, як-от профілі „Польща, яка бореться” чи „Вірні білі і червоні” і навіть… Перемиський клуб бігання.„Марш орлят” співорганізовує або підтримує ще ціла низка інших суб’єктів, згаданих у дописі „Патріотичного Перемишля”. Є – навіть на плакаті – підпорядкований Підкарпатській воєводській адміністрації Культурний центр у Перемишлі, де в січні 2015 р. читав лекціюЯкубовський із „Патріотичного Перемишля”.
У Марші орлят візьмуть участь скаути із „Чорної перемиської тринадцятки” і скаути із Колони землі перемиської, де в ревізійній комісії засідає виконувач обов’язки керівника з „патріотичного виховання” і віртуальний „приятель” описаних тут осіб Пьотр Волак.
До маршу також готуються стрільці зі стрілецької частини JS2030 у Перемишлі, яка підпорядковується стрілецькій спілці „Стрілець” ім. Юзефа Пілсудського з Ряшева, тобто, саме тій спілці, яка прийняла проросійських фашистів із „Фаланги”, які були членами краківської частини JS2039, після того, як їх вигнали зі Стрільця за організацію так званих „антибандерівських патрулів”, і дала їм можливість взяти участь у натівських маневрах Анаконда-16.
Тим часом, 2 жовтня 2016 р. у підмосковському парку „Патріот”, який належить Міністерству оборони РФ, відбулася видовищна реконструкція з нагоди сторіччя Брусилівського прориву у 1916 р., у якій взяла участь група з Перемиського товариства історичної реконструкції „X D.O.K.” на чолі із Майковським.
Окрім російського оборонного відомства, організаторами були не надто відомий московський університет „Синергія”, а також незрозумілий Фонд сприянння науковим дослідженням проблем безпеки „Наука XXI” (Фонд содействия научным исследованиям проблем безопасности «НАУКА-XXI»), керівник якого генерал–лейтенант Рафаель Тімошев отримав особисті привітання з нагоди дня народження від міністра оборони Сергія Шойгу і є членом президії Громадської ради при Міністерстві оборони РФ (Общественный совет при Министерстве обороны Российской Федерации).
Захід, організований у Москві Мінстерством оборони РФ, відбувся під патронатом члена Ради Федерації Анатолія Лісіцина, голови комітету Державної думи з оборони Володимира Комоєдова і, насамперед, тодішнього спікера Державної думи РФ Сергія Наришкіна, якого кількома днями пізніше Владімір Путін призначив на посаду директора Служби зовнішньої розвідки РФ. Для Мирослава Майковського це, швидше за все, не є першкодою.
Переклад порталу http://www.polukr.net/
[aesop_gallery id=”95079″]