Дорогі діти, які писали роботи МАН як мінімум з
алгебри. Вас обдурили – те що ви робили, не має стосунку до науки математики і наукової роботи.
За посиланням – теми робіт київського етапу. На всеукраїнському є притомні теми, хоча є й тривіально рефератні.
Всі теми за лінком – реферати на стандартні теми. Можливо, там гарні картинки та приклади, можливо, гарні художні презентації. Можливо, гарні реферати і діти гарно це презентували.
Але це навіть близько не наука. Можна оголосити конкурс науково-популярних лекцій – записати відео і збирати лайки. Але навіщо брехати дітям і говорити що це наука?
Яким чином можна визначити внесок дитини в цю популяризацію? Навіщо давати за це додаткові бали і несправедливу перевагу перед тими, хто здав ЗНО на високі бали?
Чи переважає користь від цієї популяризаторської діяльності шкоду від викривленого сприйняття науки, сумнівного суддівства (на таких темах я припускаю лише поблажливість математиків та ігри вчителів), досвіду отримання несправедливих переваг (за популярний реферат на стандартну тему дитина отримує ті ж бали, що й переможець чесної серйозної олімпіади).
Теми з інших предметів теж виглядають дивно (або тривіально, або дитина не могла то зробити) – але там я не спеціаліст. Подивилась алгебру – там немає жодної теми, яку не можна було б назвати стандартно-традиційно-рефератною.
Самі роботи я звісно не бачила – але вчителі з настільки відсутньою творчою фантазією не могли там нічого аж такого накреативити.
Прошу не говорити мені про конкурси та контрольні. Завдання тих контрольних гуляють в мережі або даються кому треба, конкурси до всеукраїнського рівня такі собі, а там вже обирають з того що мають – от з алгебри не мали нічого.
Успіх манівської лазівки обходу чесного змагання за ЗНО призвів до масового пошуку батьками шляхів писати МАН у правильних людей. Натовпи рефератистів, які позбавили шансів на безкоштовне навчання дітей з дуже високими балами ЗНО, стимулюють не науку і не освіту – а розвиток брехні в освіті.
Конкурси робіт МАН, називання цієї діяльності науковою роботою, і головне- будь-які додаткові бали, які спотворюють конкурс та відбирають віру в справедливість, треба припинити.
Продовження цієї політики означатиме продовження прихильності МОН збереженню тотальної брехні в освіті.
МАН як гуртки, лекції, музей науки – це прекрасно. Конкурси – ні. Способу оцінити особистий вклад дитини нема, індустрія просування правильних дітей та учнів обраних вчителів вже склалась. Це – не наука. Це школа неправди і несправедливості.