Ми стали заручниками того, що в нас політики розробляють та втілюють – під ширмою “просто радників” – сили та люди, які за визначенням не є accountable, не лише перед українцями, не перед ким. […]
Звісно, лише самі антикорупційні органи не можуть подолати корупцію; боротьба з корупцією – це системна робота всіх гілок влади. Але те, що ми маємо – це не боротьба з корупцією, а її імітація. […]
Наша команда задалась ідеєю створити науковий хаб для об’єднання навколо нього експертів – науковців та містян, що цікавляться науковими знаннями, або ж потребують експертної думки. […]
Фахові проектанти хорошої реформи мали б, серед іншого, оцінити ризики скасування реформи КС. Бо витрачаються величезні ресурси – гроші, час, емоційні, руйнування приватності сотень тисяч (а то й мільйонів, тобто тотальне руйнування) – вже зараз, і чи воно витримає тиск через кілька років, то є важливе питання. […]
Це була на той час гостросучасна, модерна – і водночас ґрунтована на українських народних традиціях музика. З багатими аранжаціями, модерним саундом музика. Ба навіть сценічні костюми в них були на високому рівні, яскраві, стильні, ультрамодерні і водночас з традиційними мотивами. […]
Отже, нам не “конче потрібна судова реформа”, як зараз кажуть з кожної праски, нам конче потрібно чесно описати СРСР і забути про нього як про жахливий сон. […]
В українській Вікіпедії на минулому тижні ввели фільтр потенційно ненадійних ЗМІ, до якого потрапили, зокрема, і медіа з медведчуковського пулу як превентивний спосіб попередження дописувачів, що такі ЗМІ визнані спільнотою як потенційно неавторитетні джерела інформації. У середовищі вікіпедистів він отримав назву «сірого списку» – незаборонених для використання ЗМІ, але небажаних ресурсів через їх маніпулятивність чи просто брехливість. Це обурило проросійські ЗМІ. Що таке цей фільтр і як він працює – у цьому матеріалі. […]
Вчора сталася велика перемога в англійській Вікіпедії, про яку ми довідалися лише сьогодні: відтепер стаття про українську столицю називається Kyiv. 17,5 років обговорень (із січня 2003 року) та спроб перейменувати статтю на “Kyiv” на 16 сторінках (15 з них – архівні), в т.ч. 13 процедур із перейменування статті (так, у Вікіпедії це окрема процедура), 12 спроб невдалих і 13-та, ніби “нещасливе число”, – стало вдалою та успішною. […]
Кажется, получилось так, что Гия (или имя его?) дал в итоге обществу и зачатки политической брезгливости, и начальную волю к противодействию злу, и больше демократии, и совсем другую свободу слова (об эффекте покупаемости вместо самоокупаемости этой свободы он явно не думал), и в целом — много-много предпосылок к движению вперёд, к прогрессу. И оказался после смерти намного сильнее тех, кто его убил, в помыслах и на деле. […]
Часто Плани Знайок є експериментальними, в тому сенсі, що запроваджуване ніде або майже ніде толком не працювало, і неясно, чого б воно мало працювати (ті самі тотальні декларування, або складні структури антикорупційних органів). По суті ми виступаємо полігоном для перевірки теоретичних ідей Знайок. […]
Посібник складається з чотирьох частин:
Огляд ситуації, яка супроводжує пандемію в Україні і світі.
Чому ми реагуємо на новини: особливості впливу інформації на людину.
Поради для особистої і громадської інформаційної безпеки під час пандемії.
Кібербезпека під час пандемії. […]
Ватажки маріонеткових утворень так званих “ЛДН / ДНР” попередньо узгодили в Москві та опублікували «РЕСПУБЛИКАНСКИЙ СПИСОК ЭКСТРЕМИСТСКИХ МАТЕРИАЛОВ». […]
Наслідком мало б стати фіаско наївної ідеї “експерти все давно і точно знають, треба тільки чесний політичний дах, і все запрацює”, суспільство мало б зрозуміти, що це так не працює. […]
І проти Білорусі, і проти московії мають бути запроваджені санкції проти тамтешніх ГОшок, які фінансуються повністю, частково з державного або місцевого бюджетів, або підприємствами, організаціями та установами, які належать державі чи місцевому самоврядуванню. обмеження співпраці з ГОшками цих двох країн усуне загрозу поширення бацили “рузгє міра” у всіх її проявах, наприклад, у вигляді жовтих жилетів чи штурмів Райхстагу. […]
Коли виникає епідемія, то перед спільнотою стоїть завдання не лише мінімізувати її вплив, а й отримати досвід, який допоможе передбачити її виникнення та запобігти цьому. Це вимагає розробки теоретичної моделі, на основі якої розроблятимуться прогностичні алгоритми. В основі такої моделі мають лежати екологічні характеристики взаємодії популяцій людини і паразита, який спричиняє інфікування. При цьому, популяція людини має розглядатися через призму біологічних та соціальних ознак. […]
COPYLEFT (C) MAIDAN.ORG.UA - 2000-2024.