Вийшла у світ книга «Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр з Самбора». Авторство мініатюр цієї найвідомішої пам’ятки української рукописної книги XVI ст. до сьогодні було невідомим. Львівський мистецтвознавець та художник Лев Скоп остаточно ідентифікував художника Пересопницьких мініатюр, використовуючи метод формального аналізу який широко застосовується для атрибутування творів у зарубіжному мистецтвознавстві, проте є малопоширеним в Україні.
Достовірне визначення атрибуції творів українського мистецтва є основною метою всіх наукових досліджень Лева Скопа. Вирішенню цього завдання багато в чому сприяє його постійна реставраторська праця в музеї «Дрогобиччина», та художня практика, яка мистецтвознавцю-теоретику дає додаткові можливості вловити невидимі для непрофесійного ока деталі авторського почерку, притаманні конкретним майстрам. Дослідженням творчості Федуска Лев Скоп займається із 1993 року, коли у 8 і 9-му числах часопису «Бойки» була опублікована перша його праця, що висвітлювала питання атрибуції федускового малярства. Ряд ікон цього майстра був ідентифікований також у монографії Лева Скопа «Маляр ікони Богородиця-Одигітрія з Мражниці» (видання 1994 року), у якій мистецтвознавець розробив таблиці формальних ознак малярства майстрів Самбірської школи іконопису та запропонував методику атрибуції середньовічного галицького малярства. Тож книга «Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр з Самбора» доповнює багаторічні дослідження Лева Скопа та вміщує змістовний виклад напрацьованих до цього часу досліджень.
У книзі Лев Скоп аналізує композиційні та іконографічні особливості мініатюр і доводить. що майстром художнього оздоблення Пересопницького Євангелія 1556-1561 рр. є провідний самбірський художник другої половини XVI ст. Федуско. Автор порівнює рисунок та живопис у рукописній пам’ятці із відомими творами цього самбірського майстра, опираючись на підписну ікону Федуска «Благовіщення» з Іваничева, яка є документальним підтвердженням авторського почерку художника. Багато ілюстроване кольоровими репродукціями видання дає переконливі наочні підтвердження наукових досліджень Лева Скопа.
| Федуско, маляр зі Самбора,
орнаментальне обрамлення мініатюри «Євангелист Матвій», Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 рр., (фрагмент) |
Федуско, маляр зі Самбора,
«Страсті Господні», ІІ пол.. XVI ст.., Дрогобич, (фрагмент)
|
У книзі ґрунтовно розглянуте та проаналізоване художнє оформлення Пересопницького рукопису, що є показовим зразком українського мистецтва мініатюри епохи Відродження. Як наслідок, можна робити конкретні висновки щодо питань про мініатюри Пересопницького Євангелія, які до сьогодні були нез’ясованими:
- Художнє оформлення Пересопницького Євангелія відмінне від зразків волинського малярства та має всі ознаки Самбірської школи іконопису.
- Самбірська школа іконопису була високопрофесійним та провідним центром малярства у ІІ половині XVI ст., у зв’язку із перенесенням єпископської резиденції із Перемишля до Самбора.
- Мініатюри для Пересопницького Євангелія були замовлені фундаторами з Волині у Федуска, маляра з Самбора, як у одного з найвизначніших художників свого часу.
- Маляру Федуску належить повністю художнє оформлення Пересопницького Євангелія, як виконання фігуративних мініатюр євангелістів, так і орнаментальне оздоблення рукопису.
- Переписувачу книги Михайлу Васильовичу, якому до цього часу приписували орнаментальне оформлення книги, належать лише кілька аматорських малюнків на полях рукопису, та графічні начерки руки з хартією для позначення глав і зачал у рукописі.
- Окрім Пересопницького євангелія Федуско, маляр із Самбора, виконував художнє оздоблення і інших тогочасних рукописів, до яких належить Загорівський Апостол 1554 р., та Повість про Варлаама та Йоасафа кін. XVI ст.
У післямові до видання, авторства Володимира Пограничного. підсумовано історію Пересопницького Євангелія від часу створення до сьогодення. Розглянуто ряд спірних питань щодо місця створення пам’ятки, аргументується участь переписувача Михайла Васильовича у перекладі тексту Євангелія на українську мову та роль архімандрита Григорія у створенні книги. Подана карта міст, пов’язаних із історією Пересопницького рукопису.
Загалом видання містить цілий ряд новітніх наукових відкриттів, пов’язаних із однією із найважливіших книг українського народу. Встановлення імені майстра мініатюр Пересопницького Євангелія має перспективу стати науковим відкриттям загальнодержавного значення та викликати значний резонанс у мистецтвознавчих колах України.
Книга «Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр з Самбора» присвячена українським президентам, які на Пересопницькому Євангелії присягають у вірності українському народу
Видання приурочене до 450-ліття створення пам’ятки,
20-ліття Незалежності України,
70-ліття музею «Дрогобиччина».
Книга Лева Скопа «Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія – Федуско, маляр з Самбора», як багато ілюстроване кольорове видання вийшла у видавництві «КОЛО». Формат книги витриманий у співвідношенні до параметрів оригіналу Пересопницького Рукопису. Книга у рамках проекту «Бібліотека Драганівських читань» ініційована та рекомендована до друку музеєм «Дрогобиччина». Гол. редактор видання – Володимир Пограничний, рецензент – канд. мист. Мар’яна Студницька.