Шановні українці!
В житті українських трудових мігрантів сталася визначна подія. На чергових Зборах Президії Ураїнської Всесвітньої Координаційної Ради було затверджено новий координаційний орган – Комісію УВКР з питань української трудової міграції.
Це – ініціатива, яка повинна об’єднати прагнення десятків громадських організацій українських трудових мігрантів спільно відстоювати свої права, виявилась послідовним кроком об’єднаних СКУ та УВКР організацій, ідея якої була озвучена на 5 Форумі УВКР і сконкретизована в Мадриді при зустрічі голів українських громадських організацій трудових мігрантів Італії, Іспанії та Португалії з Головою УВКР Михайлом Ратушним в грудні цього року.
Консульське обслуговування, соціальне забезпечення, виборче право, культурно-духовні потреби, шкільництво – це далеко неповний перелік проблем, з якими зустрічаються українські трудові мігранти, які вирішили не відмовлятися від українського громадянства, навіть при сприятливих умовах стати громадянами країн їхнього теперішнього проживанняю. Так, батьки віддають своїх дітей в самоорганізовані суботні школи, які співпрацюють з Міжнародною Українською Школою, що дає можливість отримати атестати про середню освіту МОНСМ України, чим пов’язують їх майбутнє з Україною, а рідна держава не може профінансувати відрядження декількох спеціалістів МУШу, які два рази на рік повинні проводити атестацію учнів. Вищі посадовці декларують «рожеві» програми повернення трудових емігрантів на Батьківщину, а, замість реальних дій, підвищують консульські тарифи, ніби підбадьорюючи відмовлятися від України.
А, найголовніше, що замість того, щоб зберігати національну ідентичність українців, що проживають за кордоном і, які, фактично, є промоутерами України у світі, міністр освіти Табачник спотворює пам’ять української нації своїм розпорядженням виключити зі шкільної програми тему Голодоморів і, в тому числі, геноциду нації в 1932-33 рр
Та все ж, будемо надіятися і все робити для цього, щоб значна частина українських громадян, які здобули досвід життя без тотальної корупції в суспільстві, де людина є об’єктом функції держави, і які мають можливість спілкуватися рідною мовою в країнах проживання вільніше, ніж на Батьківщині, внесуть свою частку в розбудову демократичного та економічно сильного суспільства в Україні не тільки грошовими переказами, але й прикладом самоорганізації навколо української ідеї.
Нелегка праця чекає на нас, та надіюсь, що об’єднана дія здобуде мету.
Координатор Комісії УВКР з питань української трудової міграції,
Павло Садоха
