В’ячеслав Березовський: «Хтось використовує Фурмана для того, щоб скомпрометувати український націоналізм та українську Церкву на Поділлі»
Чи пишуть правду в своїх коментарях та прес-релізах вінницькі «свободівці»? 27 січня 2012 року Прес-служба ВО «Свобода» оприлюднила прес-реліз в якому у різкій формі висловила звинувачення на адресу Вінницької обласної організації Конгресу Українських Націоналістів, її голови В’ячеслава Березовського та священика УПЦ КП Андрія Толстого.
– В’ячеславе, вінницька «Свобода» у своєму прес-релізі твердить, що Ви «самозванець» і ніколи не були заступником голови обласної організації?
– Якщо ви передивитися публікації в місцевих ЗМІ, зокрема газети «RIA», то побачите що всі мої коментарі підписані, як заступником голови Вінницької обласної організації ВО «Свобода». Чому протягом трьох років застережень не було, а тепер я раптом став «самозванцем» мені не зрозуміло. Я був призначений заступником голови ВОО ВО «Свобода» з питань дотримання дисциплінарного статуту у грудні 2008 року колишнім керівником організації Аллою Кушнір, до речі теж виключеною із партії паном Фурманом. Восени 2009 року також колишній голова організації Маркіян Лопачак призначив мене профільним заступником голови ВОО ще з одного напрямку – партійно-політичної освіти. Весною 2010 року Тягнибок на з’їзді у Києві ставив за приклад роботу заступників з питань партійно-політичної освіти лише з трьох областей, у тому числі Вінницької. Крім того існують партійні звіти та ідеологічний паспорт області, які були надіслані мною на електронну пошту заступника голови партії з питань ідеології Олександра Сича, а також його зворотні відповіді мені саме, як заступникові голови ВОО ВО «Свобода». Моя посада не була таємницею і для активних членів місцевого партійного осередку. Я не очікував, що Олексій Фурман буде так перекручувати факти.
– Вам докоряють, що Ви погано працювали на керівних посадах у ВО «Свобода» і саме за це Ви отримали догану.
– Чи мав пан Фурман моральне право виключати із партії людину, яка його туди приймала, була головою обласної комісії по прийому в ряди партії десятків її теперішніх членів, районних керівників? Крім того, мною були створеними Крижопільська, Ямпільська районні організації, відтворена робота Могилів-Подільської міської та районної організацій, розпочато створення Томашпільської районної організації. У 2010 році я подав Фурманові документи на створення Піщанської районної організації. Але він без жодних пояснень почав розглядати їх лише через рік після моєї скарги Тягнибокові. Також Фурман у присутності членів обласного комітету відмовився приймати до розгляду заяви про вступ до партії 11 нових кандидатів із Крижопільского району. На цей час більшість із них вступили до КУНу. В Крижополі за моїм сприянням був встановлений перший в області пам’ятник жертвам Геноциду та комуністичних репресій, з написом від ВО «Свобода». За це я також отримав чергову подяку та цінний подарунок від Тягнибока на партійному з’їзді.
– То чому таке упереджене ставлення до Вас?
– Під час виборів до місцевих рад Фурман жодним чином не відреагував на акти про порушення, та нашу пропозицію надати йому фото та відео фіксації у районі за який відповідав я. За те, що через бездіяльність обласного керівництва «Свобода» не зробила навіть спроби захистити свою перемогу на виборах до Вінницької обласної ради, я висловив критику цих дій у грудні 2010 року. З того часу Олексій Фурман став шукати найменшого приводу, щоб чинити проти мене репресії. Коли він не зміг їх знайти, то за своєю звичкою вигадав їх.
– «Свобода» звинувачує вас в тому, що ви публікуєтеся в газеті «Місто», «Реал» та «RIA». Мовляв це доказ вашої роботи на користь місцевої влади на чолі з Володимиром Гройсманом.
– Це нісенітні звинувачення. У газеті «Місто» в 2009 році було опубліковано інтерв’ю з Олегом Тягнибоком, пізніше там було надрукований матеріал самого Олексія Фурмана. Вони на кого працюють?.. В газеті «Реал» моє та його інтерв’ю вийшло на одній сторінці, а в газеті «RIA» друкувалося десятки матеріалів «свободівців». Складається таке враження, що у вінницькій «Свободі» прес-релізи пишуть люди, які ніколи не були у Вінниці. Я чув, що в минулому Олексій Фурман за щось дуже образився на міського голову Вінниці, і після того вступив до «Свободи» та скеровує майже всю роботу організації до боротьби з ним. Ні я, ні Конгрес ніколи не захищав діяльність Володимира Гройсмана, тому казати, що ми на його боці нечесно. А оцінку Олексію Фурману та Володимиру Гройсману нехай дасть виборець.
– Можете розповісти трохи більше про стосунки пана Фурмана з паном Гройсманом?
– Місцевий бізнесмен Фурман вирішує свої містечкові інтереси за рахунок очолюваної ним організації, забуваючи те, що він є головою ОБЛАСНОЇ організації Свободи, як і те, що Березовський очолює ОБЛАСНУ організацію Конгресу. Ці обидві організації мають завдання та повноваження здійснювати свою діяльність на території всієї області, а не лише «годити» комусь. Сам Фурман змінив більше трьох партій, у «Свободу» прийшов із «кумівської» «Нашої України», як і його прес-секретар Барцьось із НРУ…). Читаючи прес-реліз «Свободи» дивуюся наскільки їхній зміст переповнений злістю та жовчі проти українських націоналістів, які не захотіли перебувати під керівництвом Фурмана, який чомусь вважає себе «єдиною силою українців».
– Чому питання «продажності» таке болюче для Фурмана?
– Фурмана дійсно не приховує, що питання грошей для нього болюче. У своїх заявах він постійно повторює про них. Ми справді часто чули про «бідування» і про те, що «галицькі вуйки» хочуть лише грошей. Дивними були і цілі політичної боротьби Фурмана. Замість того, щоб зосереджувати діяльність організації на просування української національної ідеї, ми слухали сороміцькі анекдоти про євреїв, та роз’яснення діяльності в «Свободі», як бажання «забрати у жида, хоч кілька голосів на виборах». Особиста неприязнь Фурмана до Гройсмана переходила усі розумні межі.
– «Свобода» звинувачує у «замовності» дії вашого побратима Андрія Толстого. Нібито Фурман не погрожував йому, і взагалі за цим усім стоїть секретар міської ради Моргунов.
– Фурман надав хоч один доказ своїм твердженням? Ні. Є якісь невідомі нікому «джерела» в МВС. А ось у погроз фізичною розправою на адресу Андрія є свідок, який дав письмові покази в міліцію та СБУ. Олексій Фурман налякався відповідальності перед законом, тому намагається перевести цю ситуацію в політичну площину з кримінальної. Андрій є журналістом, якщо Фурману не подобається, що він пише, то нехай спростовує це чи подає в суд. Але ж парадокс полягає в тому, що Андрій не писав проти нього жодного матеріалу. А якби й писав, то що Фурман у нас цензура? Ще в опозиції, а вже хоче закрити рота журналістам, а що буде, коли прийде до влади?
– Андрій Толстой є священиком УПЦ КП. Фурман називає його брехуном, продажним… Своїми заявами фактично тисне на ієрархію церкви, щоб скомпрометувати Андрія Толстого.
– Нема жодного факту де, коли і в чому Андрій Толстой обманув чи продався комусь. Олексій Фурман називає себе християнином, але ж зводити наклеп, тим більше на священика є гріхом. Кому він робить гірше? Андрій Толстой справді гарно пише статті, дає професійні консультації щодо роботою зі ЗМІ, але робить він це для Конгресу та Церкви повністю безкоштовно, як волонтер. Отець Андрій є щирою людиною, він не може залишатися байдужим до того стану в якому опинився український народ, і завжди виступає на захист УПЦ КП та України. Після знайомства з отцем Андрієм авторитет у багатьох людей авторитет Церкви та віри в Бога суттєво зростає. Дивно, яке діло Фурману, до того, який духовний шлях отець Андрій пройшов до Православ’я? Я, наприклад, особисто не розумію, як український «націоналіст» Фурман, який так відстоює право на пам’ятник Шевченка в центрі Вінниці, може бути прихожанином у польських ксьондзів, а його прес-секретар Барцьось публічно відстоює антихристиян-язичників? Після погроз фізичної розправи, які Фурман висловив йому у День Соборності, Андрій Толстой подав заяву до міліції, щоб убезпечити себе від ймовірної агресії з боку головного «свободівця» Вінниччини. Фурману було би варто вибачитися перед ним та залишити цю справу, а не почати роздмухувати її та піаритися паплюжачи націоналістів з Конгресу, мене та втягувати до цієї справи Церкву.
– Як на Вашу думку надалі розвиватимуться події?
– Нам дуже прикро, що Олексій Фурман та його прес-служба вирішила йти шляхом наклепів та образ. Нам прикро, що через необдумані дії головного «свободівця» Вінниччини страждає репутація українського націоналізму, Конгресу і тієї ж самої «Свободи».
Знаєте, коли задаєш питання: «Кому це вигідно?», то виникають думки, що хтось використовує Фурмана для того, щоб скомпрометувати український націоналізм та українську Церкву на Поділлі. Ми готові переступити через свою гордість задля добра нашого народу та зупинити будь-які дії зі свого боку для розпалювання конфлікту. Але читаючи коментарі та заяви «Свободи» ми сумніваємося, що такий хід подій є у планах наших опонентів. Дай Боже їм мудрості опам’ятатися.
На останок хочу нагадати їм слова вінницького єпископа Онуфрія, які запали мені в душу: «Там, де немає правди, там немає Бога».