Перебуваючи в періоді, який, з однієї сторони, ще вважається різдвяним, а з іншої – починає нас вже помаленьку готувати до початку Великого Посту, ми в черговий раз помічаємо, яким скороминучим є час, в якому живемо! Це відчуття швидкоплинності може кидати нас в холодний піт, особливо, коли наше сумління закидає нам, що в цьому шаленому світі ми беззмістовно проживаємо наше життя.
І справді, ще зовсім недавно, ми веселими колядками прославляли Творця Всесвіту, Який прийшов із небес, щоб спасти весь наш Світ. А вже зараз починаємо готуватись до кульмінаційної події в житті кожного, хто вважає Господа не лише своїм Творцем, але також і особистим Спасителем, Який не тільки сотворив нас, але і віддав своє життя, щоб ми повноцінно та гармонійно жили в сотвореному Ним світі. В час, коли Церква починає безпосередньо готувати нас до «духовних пригод – великої мандрівки» Великим постом, мабуть кожен з нас починає задавати собі запитання на кшталт: а як я можу гарно приготуватись, розпочати і якісно провести, цей благодатний, Богом дарований час і навчитись гармонійно та радісно жити, не пропускаючи найважливішого в моєму житті? Кожен, хто роздумує про те як може покращити своє духовне життя, з метою, щоб якісніше жити та діяти, надіється, що йому в майбутньому це вдасться! Так, всім нам притаманно мріяти про щасливіше та краще майбутнє, але часто-густо воно безпосередньо залежить від кожного з нас індивідуально та колективно.
2012 року пророкують стати завершальним роком в історії Людства. І хтозна, чи людство не прирікає себе на долю передбачену псевдо пророками, і чи не погубить себе в найближчому майбутньому, продовжуючи безвідповідально та нахабно ставитись до Богом дарованого світу! З кожним роком ця нависаюча над всім живим загроза стає все більш і більш реальнішою. Говорячи про реальність небезпеки для життя на нашій планеті, дослідники та науковці вдаються до конкретних часових періодів, які вимірюються вже не сотнями років, а десятиліттями; іншими словами, багато, з вже народжених, має «шанс» ще за свого життя відчути катастрофічні наслідки глобальної екологічної кризи.
Нам, котрі живемо в цьому історичному Богом дарованому часі слід зрозуміти та прийняти, що ми у ньому не випадково, і «бути чи не бути» майбутньому нашої планети, яка є спільною спадщиною усіх на ній живучих, у великій мірі залежить від кожного з нас. Так, цей час для нас! Зуміймо лише покірно відчитати у ньому «знаки» як поводитись у ньому і як відповідально діяти.
Не бажаючи забирати ні в кого душевний спокій, наважусь сказати лише, що якщо всі наші зусилля будуть спрямовані на те, щоб дбати виключно про власне спасіння та про особисте краще майбутнє, відірвано від піклування про спільне краще прийдешнє та цілісне спасіння всього створіння, то всі ці наші зусилля зводяться нанівець; ба більше того, ці егоїстичні зусилля та намагання можуть осудити нас в присутності Творця.
Що все ж таки можемо зробити, щоб належно підготуватись, гарно провести час посту і розпочати нове, гармонійне, мирне та радісне життя? Мабуть потрібно спробувати подивитись на всю Богом створену реальність очима самого Творця! Все, що нам потрібно для доброго життя та для спасіння Він вже нам дав, лише для того, щоб зрозуміти та прийняти це, нам необхідно віддалитись від споживацького світу, до якого вже так звикли і піти у пошуках правдивої поживи в глибину нашого єства, яке, якщо не заповнене правдивим Кормом – самим Христом, перетворюється у велику пустелю, яка поширюється в пропорційній залежності від нашого віддалення від нашого Творця і Спасителя, витісняючи родючість нашої духовної ниви.
Навіть якщо ми вже настільки спраглі, зголоднілі і обезсилені життєвими клопотами та турботами, і відчуваємо, що наші душі подібні до безплідної Сахари – не впадаймо у відчай і не біймось розпочати цей благодатний та спасенний час посту! Повірмо в його спасенну дію!
Погляньмо навкруги нас, на Богом створений світ і відчуймо, що ми у цілому Всесвіті є унікальною частинкою і ніщо не може нас у ньому замінити. Насолоджуймося досконалим природним довкіллям! Нехай воно пробудить в глибині наших душ непереборне бажання відновити гармонію у нашому житті.
Проводьмо час посту, розважаючи про Боже створіння і нехай воно приведе нас до відчуття, що Бог створив його добрим, досконалим і хоче, щоб ми це створіння таким Йому повернули.
Мандруймо часом Великого посту, прикладаючи усіх зусиль для того, щоб через святу Тайну Покаяння нам вдалось відновити первозданну гармонію, до якої покликав нас Творець! Перепросімо Найсправедливішого Суддю за наші занедбані обов’язки та за всі гріхи, які вносять деструктивний безлад у світ і з радістю та миром у серці готуймося до цієї епохальної трепетної зустрічі з Спасителем, щоб зустрівши Його ми могли на весь всесвіт заспівати разом з усім створінням: «Христос Воскрес»!
Д-р Володимир Містерман, Бюро УГКЦ з питань екології