Без полеміки перейду до економічного розрахунку:
Є підприєвство з місячним оборотом у 100 тис грн і маржею у 30%. Тобто, в місяць підприємство “заробляє чорними” 30 тис. грн. З цих 30 тис грн, припустимо ПДВ в місяць складе 5 тис грн (за умови, що в цьому місяці це підприємство зформувало податкового кредиту на 15 тис грн). Отже лишаються 25 тис грн. Припустимо, на цьому підприємстві працюють четверо з зарплатою у 4 тис грн на людину. Це 16 тис грн. Отже лишаються 9 тис грн. Для того, щоб заплатити податки з цих зарплат, це приблизно 2,3 тис з людини. Отже, помножене на 4 (з розрахунку на кожного) це дає 9,2 тис, що на 200 гривень перевищує залишки. Звідки я можу зробити висновок, що у цього підприємства не залишилось жодних грошей а ні на рекламу, а ні на офіс, а ні на амортизацію основних фондів, а ні на інтернет, а ні на оплату комунальних платежів. Бо цього б набігло ще мінімум тисяч на 5 гривень. Це як раз ті гроші, які держава щойно забрала у підприємства, фактично його зруйнувавши.
З цим підприємством все зрозуміло, воно загине. Питання в студію, що буде з ринком праці, коли ці маленькі ТОВ-ки почнуть сипатись? Вивільниться величезна кількість людей, які потраплять на ринок праці – з числа бувших засновників і спеціалістів підприємства.
Що буде далі? Далі це призведе до падіння загального рівня зарплат по всій країні.
Ну, а в кінці кінців, всі ці люди будуть вимушені працювати на підприємствам пана-міцената Ахметова і інших за 5 копійок на місяць, без будь-яких варіантів на зміну роботи, бо решту бізнесу вже “вбито”.
То навіть якщо ви ненавидите власного босса, зробіть максимум, щоб не дати цій олігархічній машині вбити ці маленькі підприємства.
Отже, про що це я? Викручування рук бізнесу при існуючому рівні податкового навантаження на зарплатний фонд просто ЗНИЩИТЬ малий бізнес як такий. Сподіваюсь, що розумних людей в Україні ще достатньо.