З політичної точки зору вердикт Європейського суду з прав людини можна вважати за успіх. Для катинських родин це безсумнівно полегшення з приводу багатолітнього терзання, яким було викривання правди.
Дивує однак лагідний підхід суддів, які помирилися з російською обструкцією, фальшуванням правди. Російьска влада може дійти висновку, що крутійство, заплутування та брехливість є корисним.
Катинське слідство, могло б мати велике значення для російського народу. Чергове покоління виховане у переконанні про справедливий вимір вітчизняної війни, могло б врешті- решт, дізнатися про бандитський характер комуністичної держави, яка разом з фашистською Німеччиною тероризувала півсвіту. Вердикт мав шанс бути першим серед не менше важливих вироків, на які чекають злочини вчинені проти українців, татар, євреїв, вірмен, таджиків.
Процес зупиняє факт, що в Страсбурзі не вжито слова людиновбивство. Російським правителям, які у дійсності продовжують традицію радянських сатрапів, це надає можливість застосовувати хитрощі і фальсифікувати історичну правду. Вирок сприяє моральному релятивізмові, який пов’язаний з дивними війнами в Чечні та Грузії.
Джерело:
Rzeczpospolita
Blog. rp.pl
Tomasz Wróblewski
Розмісив: Андрій Сидор