Чи зможуть рядові БЮТівці змусити БЮТівського нардепа Одарченка керуватися здоровим глуздом?

Сьогодні опівдні в наметовому містечку БЮТу біля Печерського суду відбулась зустріч організаторів акцій протесту 24-25 травня проти законопроекту Колесніченка-Ківалова “Про засади державної мовної політики” з народними депутатами від опозиції. Зустріч ініціювала громадськість, яка запропонувала політикам обговорити формат акції на 5 червня з метою уникнення шкідливих конфліктів, як це було 24 травня, та задля поєднання зусиль і досягнення максимального ефекту.

Організатори громадської акції намагалися домовитися з депутатами про місця розташування партійних і позапартійних секторів на акції, при цьому не заперечували проти використання партійних прапорів, а лише просили не змішувати партійні та непартійні акції. Для цього вони запропонували два варіанти:

1) позапартійна громадськість збирається там, де й минулого разу – біля будівлі Комітетів Верховної Ради на вул. Грушевського, 18/2, а партійні колони йдуть під Верховну Раду збоку Маріїнського парку і Маріїнського палацу;

2) якщо партіям вкрай залежить, щоб також бути на вулиці Грушевського, розташувати партійні та позапартійні сектори поряд, але так, щоб вони не перемішувались, а сцени поставити на максимальній віддалі одна від одної як це було, наприклад, під час Податкового майдану(однієї сцени на такий простір все одно, як показав досвід, мало).

При цьому громадськість погоджувалась надавати слово зі своєї трибуни народним депутатам від опозиції поза чергою, оскільки розуміє, що вони мають бути у Верховній Раді, а тому не можуть надовго виходити.

З розумінням до таких пропозицій поставились народний депутат від БЮТ Андрій Павловський та деякі присутні при розмові працівники штабу партії “Батьківщина” і рядові члени партії. Однак голова Київської організації “Батьківщини”, народний депутат Юрій Одарченко категорично нічого з громадськістю узгоджувати не побажав. Він повідомив, що всі опозиційні партії йтимуть під Верховну Раду разом і стануть там, де вважають за потрібне, а також поставлять там, де вважають за потрібне, свою потужну сцену. А громадськості запропонував просто приєднатися до партій. Жодних аргументів про те,  що така позиція партій зашкодить акції в цілому та її меті, на Юрія Одарченка не подіяли. Він сказав, що громадськість ні на що особливо не здатна, що партії значно потужніші, і що 24-25 травня “все зробили депутати від опозиції, а не ваша жменька у 150 чоловік” (тут Ю. Одарченко сказав відверту неправду, оскільки виступав на громадській акції 24 травня біля мікрофону і не міг не бачити, скільки там насправді було людей) . А далі депутат не побажав розмовляти.

Коли пізніше присутні у містечку рядові члени “Батьківщини” та підприємці, які брали активну участь в організації Податкового майдану, пробували вмовити Ю. Одарченка повернутися до розмови з громадськими активістами, він сказав, що не бачить сенсу щось узгоджувати, зневажливо кинувши вбік ативістів: “Та що ви можете, вас 25 чоловік”.

На аргумент, що позиція Ю. Одарченка щодо акції 5 червня, якщо вона буде реалізована, покаже, що “Батьківщині” байдужа українська мова, а цікавить її лише партійний передвиборчий піар, пан депутат сказав, що “йде війна, і українська мова – це лише одне питання серед інших”. На питання “Чи ви готові пожертвувати українською мовою заради вашої перемоги у цій війні?” Юрій Одарченко промовчав.

Громадські активісти, які організовували не одну акцію протесту проти правлячого режиму, просять притомних депутатів від опозиції та рядових членів опозиційних партій відкрити Юрію Одарченку, який є новачком у політиці, очі на прості речі:

1) в суспільстві є значна частина людей, яка готова вийти на протест проти розкольницького законопроекту, але настільки негативно ставиться до якоїсь з присутніх там партій, що відмовиться від участі у протесті, якщо там всюди будуть прапори цієї партії (це, окрім громадських активістів, намагалася пояснити Юрію Одарченку і голова Вільної профспілки підприємців України Валентина Коробка);

2) суто партійний протест виглядатиме як опозиційний піар і дасть можливість владі сказати, що проти неї вситупають лише політичні опоненти, а не народ;

3) громадськість, на відміну від політичної опозиції, майже два роки тому вже змусила владу відмовитись голосування за інший мовний законопроект, а також перешкодила прийняттю низки інших законів (“Про мирні зібрання”, “Про вищу освіту”, про зменшення квот на українську музику та ін.).

4) Поки що найчисельнішу акцію протесту після приходу Януковича до влади – Податковий майдан – організували не партії, а громадськість. І серед тих громадських активістів, які організовували акції протесту 24-25 травня та організовують акцію 5 червня, є і ті, які організовували Податковий майдан.