Парламентська кампанія-2012 стартує тільки 30 липня, але вже сьогодні на Чернігівщині активізувались всі, хто претендує на мандати народних обранців, – “біло-сині”, “помаранчеві”, чужинці і доморощені зірки політичних “розборок”… Прогнози зробити не так легко….
Несподіванки виборчих округів
Інтрига, скільки виборчих округів буде створено у регіоні – 5 чи 6 – зберігалася до останнього моменту. Аби не втрачати час, який у виборчих перегонах на вагу золота, окремі кандидати працювали у районах, що навіть лише теоретично могли потрапити до їхнього округу. І нарешті, наприкінці квітня ЦВК ухвалила рішення про утворення на території Чернігівської області шести виборчих округів, як і раніше, але їхні територіальні межі зазнали змін.
За оцінкою політичного оглядача, представника УНП Сергія Соломахи, серйозні несподіванки сталися на півдні області. Найбільший за кількістю виборців округ № 210 (центр – м. Прилуки), що налічує понад 155 тис виборців, утворено з двох частин, які не мають (!) спільного кордону: Бобровицького, Козелецького районів та м. Прилуки і Прилуцький району (тут проживають майже 53% виборців округу). “Завдяки такому поділу колишнього Козелецького виборчого округу, який існував у 1990-2006 роках, і домінування Прилуччини в цьому тандемі, партія влади, без сумніву, розраховує провести у нардепи свого висуванця”, – вважає С.Соломаха.
На його думку, найбільш творчо ЦВК “попрацювала” (звісно, не без участі партії влади) при створенні округу № 208 (центр – м. Бахмач). Округ “стулили” зі шматків чотирьох виборчих округів, що були на попередніх мажоритарних парламентських виборах 2002 році. До складу цього округу увійшли: Бахмацький, Борзнянський райони (у 2002 році – Ніжинський виборчий округ), Куликівський (Козелецький в/о) і цього разу увесь Менський райони (у 2002 році Козелецький та Сосницький в/о), а також Варвинський, Срібнянський райони та частина Ічнянського району (у 2002 році Прилуцький в/о).
Чи не найменше змін, порівняно з 2002 роком, відбулося у Чернігові. Цього разу за основу “столичного” обласного округу № 205 ЦВК взяла не Новозаводський, а Деснянський район міста, і додала до нього 5 виборчих дільниць (понад 9 тис виборців) з Новозаводського району. В той час, як у 2002 році, навпаки – з Деснянського району міста, як найбільш опозиційного тоді до влади – було вилучено північну частину цього району (майже 40 тис виборців) і додано до Чернігівського, Ріпкинського та Городнянського сільських районів області. Тож нині округ № 206 (центр – м. Чернігів) утворено з Новозаводського району без 5 дільниць, з додаванням Чернігівського та Ріпкинського районів.
“Як і прогнозувалося, найбільше в Чернігівській області ЦВК “підрихтувала” три проукраїнські округи на півдні області, де нинішня партія влади останні 10 років на всіх виборах значно поступалася конкурентам. У той же час лише косметичних змін, порівняно з 2002 роком, зазнали два північні виборчі округи, де зосереджений, в основному, стійкий проросійський електорат Партії регіонів і КПУ”, – зазначив представник УНП.
Ставка на рейтинг та адмінресурс
У Чернігові по виборчому округу №205, за результатами місцевих соціологічних досліджень, серед ймовірних претендентів на депутатське крісло лідирує чинний міський голова Олександр Соколов. Він керує обласним центром Чернігівщини з 2002 року. Хоча на місцевих виборах 2006 року поступився тодішньому керівнику обласного осередку СПУ Миколі Рудьковському, проте восени того ж року впевнено повернув собі пост і підтвердив свою позицію на виборах 2010 року. Тривалий час Олександр Володимирович позицінував себе як позапартійного мера-господарника, але у 2010 році був кандидатом у мери від Партії регіонів, а через рік набув і членства у партії влади.
На запитання чернігівських журналістів, чи планує балотуватися у народні депутати, торік О.Соколов однозначно відповідав “ні”. Мовляв, я обирався на посаду міського голови і хочу працювати на користь територіальної громади. Однак, чим ближче до виборів, тим його відмовна риторика слабшає. А на зустрічі з клубом молодих політологів у лютому міський голова пригадав момент зі своєї біографії, коли його професійна діяльність зазнала суттєвих змін – завдяки прийнятому колективному рішенню. Для О.Соколова мандат народного депутата стане черговим кроком у розвитку його кар`єри та впливу. Як можна прогнозувати, керувати містом залишиться регіонал Олег Шеремет, який нині працює секретарем міської ради. Активну діяльність за рік до виборів проводив і народний депутат від Партії регіонів Сергій Андрос, що можна теж було пов`язувати з його подальшими парламентськими амбіціями, але наразі його присутність у медіа-просторі міста є мінімальною, а рейтинг невисоким.
Зрозуміло, що влада буде робити ставку на кандидата, котрий зможе перемогти представника опозиції, а таким для Чернігова є народний депутат від ВО “Батьківщина” Валерій Дубіль. Його рейтинг поступається тільки О.Соколову. В.Дубіль, уродженець Прилук Чернігівської області, вже давно киянин, кілька років постійно присутній в інформаційному просторі Чернігова. Про його добрі справи демонструються сюжети на місцевому ТВ, газети друкують відповідні статті, а ще він постійно вітає мешканців міста з бігбордів з різноманітними святами, навіть такими, що не дуже відомі широкому загалу, приміром, Днем жінок-мироносиць. Його депутатський вісник розповсюджується ледь не у кожну поштову скриньку. Кандидату від “Батьківщини” формують імідж віруючої людини, багатодітного сім`янина, який постійно опікується проблемами медицини і надає благодійну допомогу медичним закладам обласного центру Чернігівщини. Аналітики не виключають й інший варіант розвитку подій: В.Дубіль не балотується у народні депутати, але отримує гарантії збереження бізнесу й власних сфер впливу. Ще одним кандидатом на “чернігівський” округ, швидше за все, варто розглядати першого секретаря Чернігівського обкому Компартії, народного депутата України Володимира Лещенка. Він має стабільний електорат, але цього надто замало для перемоги у Чернігові.
У боротьбу за округ №206 сьогодні вже більш-менш помітні троє кандидатів. Насамперед, екс-губернатор Чернігівщини Владислав Атрошенко, який сьогодні володіє серйозним бізнесом у Чернігові та Києві, входить до наглядової ради ВАТ “Хліб Києва”. Він вже був народним депутатом від НУ-НС та очолював штаб Віктора Ющенка на президентських виборах 2004 року, тоді ж і був призначений керівником області, але на посаді попрацював менше року. У 2010 році В.Атрошенко став депутатом обласної ради від партії “Сильна Україна”. Коли ж цього року фракція увійшла до складу Партії регіонів, він залишився осторонь, очевидно, щоби на майбутніх виборах бути незалежним кандидатом, чи принаймні, виглядати таким. Нині Владислав Анатолійович активізував свою діяльність. Він вийшов з ініціативою підтримати талановиту молодь та надати матеріальну допомогу випускникам, які закінчили школу із золотою та срібною медалями, а також переможцям предметних олімпіад і учням, котрі успішно ведуть наукову діяльність у Малій академії наук. Водночас на прес-конференції, на якій В.Атрошенко розповів про свій соціальний проект “Освічена молодь – розвинена держава” (звичайно, не пов`язаний з виборами), він поскаржився, що як депутат обласної ради зустрічає неприязне ставлення з боку структур виконавчої влади. Наприклад, у Чернігівському і Ріпкинському районах хоче допомогти ветеранам (забезпечити учасників бойових дій слуховими апаратами та окулярами), а влада списки не надає і свою відмову нічим не мотивує. Тим не менше, політик і бізнесмен зауважив журналістам, що він публічно ще не заявляв про свій намір балотуватися до Верховної Ради України.
Сильним опонентом В.Атрошенку, як прогнозують місцеві аналітики, виступить перший заступник голови Чернігівської ОДА Станіслав Прокопенко. Його пов`язують із регіоналом Едуардом Прутніком. На Чернігівщині Станіслав Миколайович допомагає керувати з 2010 року, а до цього займався підприємницькою діяльністю. До призначення на посаду був заступником голови правління Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд” у Києві. Встиг попрацювати і в органах влади, зокрема, першим заступником керівника протоколу Прем’єр-міністра України Кабінету Міністрів України. Останнім часом як заступник керівника регіону С.Прокопенко працює у районах. Чернігівські журналісти припускають, що і Прокопенко, і Атрошенко можуть бути провладними кандидатами, а хто з них залишиться у боротьбі – продемонструє їхній передвиборний рейтинг, від якого може залежати рішення “у верхах”. Їхню передвиборчу боротьбу називають змаганнямгрошей та адмінресурсу.
З представників опозиційних сил про свої наміри позмагатися за 206-й округ заявив депутат Чернігівської міської ради від партії “УДАР” Юрій Тарасовець, який займається підприємницькою діяльністю. Загалом, за кілька місяців до виборів він не дуже відомий чернігівцям, не кажучи про жителів районів. Тож навряд можна говорити про Ю.Тарасовця як серйозного конкурента С.Прокопенку та В.Атрошенку.
Взагалі представники місцевого осередку партії “УДАР” заявили журналістам, що у майбутній передвиборній стратегії дотримуватимуться принципу “один округ – один кандидат від опозиції”. Кандидата визначатимуть шляхом праймеріз на окрузі. Однак ще важко говорити про рейтинги опозиційних кандидатів, оскільки тривають міжпартійні домовленості. А власне імена кандидатів будуть оголошені (якщо будуть!) незадовго до парламентських виборів.
“Варяги” й олігархи
Чернігівський політичний оглядач Юрій Паперний у статті “Выборы на Черниговщине от мифов к реалиям” прогнозує, що переможцями у мажоритарних округах на Чернігівщині здебільшого будуть “варяги” та “олігархи”. На його переконання, досвід виборчих кампаній 1998-2003 років підтверджує цю тезу. Варто пригадати відомі в Україні імена, як Євген Ананко, Петро Устенко, Федір Шпиг, Олександр Волков та Олександр Ярославський, що приходили до парламенту з чернігівських округів.
Нині зацікавленість у регіоні виявили і Іван Куровський, і Микола Рудьковській, і Ігор Рибаков. Всіх їх до бідних віднести складно, особливо, якщо вивчити останні рейтинги українських багатіїв…
Народний депутат України Ігор Рибаков, керівник депутатської фракції “Реформи заради майбутнього”, до якої перейшов у лютому 2011 року, виявляє інтерес до округу №207 (центр – м.Корюківка, включає Городнянський, Коропський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Семеніський і Сосницький райони). До парламенту нинішнього скликання він потрапив за списками БЮТ, зараз же активно співпрацює з владою. У районах округу з 2011 року ведеться системна діяльність – постійні статті у місцевій пресі, присутність на значних подіях, у тому числі за участю голови ОДА. У деяких селах округу (а можливо, у переважній більшості) встановлено “персональні” біг-борди майбутнього кандидата у депутати Верховної Ради. Персональні, тому що на них не з`являється жодна інша рекламна інформація – лише вітання народного обранця з релігійними та державними святами річного циклу. Зрозуміло, І.Рибаков буде кандидатом від влади, на нього працюватиме адмінресурс. Зараз серед озвучених ним ініціатив – ремонт поліклініки у Коропі, а також відновлення Лукнівської школи Коропського району, частина якої потерпіла від пожежі, вирішення проблем шкіл Сосниччини. За висновками аналітичного дослідження, проведеного Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень, “у березні-квітні 2012 року жоден з потенційних кандидатів на участь у виборах по мажоритарних округах не склав конкуренції Ігорю Рибакову у інформаційно-публічній діяльності по округу № 207”.
Якщо І.Рибаков для Чернігівщини є “чужинцем” і основна увага команди зосереджена на формування упізнаваності та відомості серед місцевих жителів, то кандидат на округ №208 (центр – Бахмач, входять Бахмацький, Куликівський, Менський, Талалаївський райони та частина Ічнянського) Михайло Голиця – уродженець регіону. Будучи депутатом Київської ради від “Народної партії” та керівником “Київжитлобуду”, він не приховує свого бажання зайнятися політикою і балотуватися по мажоритарному округу.
“Я з 1981 року працюю в системі столичної адміністрації, 12 років був заступником голови КМДА, 5 скликань поспіль мене обирали депутатом Київради. Впродовж цього часу за моєї безпосередньої участі у Києві збудовані мільйони квадратних метрів житла, поліклініки, дитячі садки. Вже так заведено, що все в житті має свій початок і завершення. Тому я не приховую того, що я планую займатися політикою і буду балотуватися в одному з мажоритарних округів цього року до Верховної ради”, – сказав Михайло Голиця журналістам місцевого інтернет-видання “Чернігівський монітор” .
Серед своїх справ кандидат у депутати називає допомогу Бахмацькій спортивній школі-інтернату, підтримку футбольного клубу “Єдність” з його рідного села Плисок Борзнянського району, будівництво церкви у селі Чапаївка на Менщині. Нині М.Голиця обіцяє вирішити проблеми водопроводу у Мені, вартість ремонту якого сягає майже 4 млн грн. Київський будівельний магнат має всі шанси стати провладним кандидатом. На його зустрічах з людьми вже зараз присутні представники місцевих РДА.
Ймовірним кандидатом на цей округ називають також Олега Ляшка. Епатажний лідер Радикальної партії, відомий своєю діяльністю на Чернігівщині, але останнім часом його поїздки пов`язані більше з розбудовою партії. Тим паче, що у квітні нардеп заявив, що не планує балотуватися до Верховної Ради, а натомість має усі шанси перемогти на виборах мера Києва.
Хто буде кандидатом від влади на окрузі №210 (центр – Прилуки, який ще включає Бобровицький, Козелецький і Прилуцький райони) сказати важко. Серед зацікавлених у цьому окрузі одразу можна назвати Миколу Рудьковського. Колишній соціаліст, міністр і міський голова Чернігова свої депутатські наміри вирішив реалізувати подалі від обласного центру. Адже у 2006 році чернігівці проголосували за обрання Рудьковського мером, але він побув на посаді ледь місяць і відправився керувати Міністерством транспорту. На півдні про Рудьковського більше позитивної інформації. Адже будучи депутатом Чернігівської обласної ради, він опікувався питаннями соціального забезпечення дітей війни, допомагав школам. Найбільш активно працював у Бобровицькому, звідки родом, та Козелецькому районах.
На думку експертів, претендентом на цей мажоритарний округ може також бути депутат обласної ради, заступник голови обласної організації Партії регіонів Анатолій Мірошниченко, який є головою правління ВАТ “Прилуцький птахокомбінат”. Не виключено, що опозиційні сили представлятиме депутат обласної ради, керівник обласної організації ВО “Батьківщина” Олександр Кодола.
Округ №209 (центр – Ніжин) об`єднує Варвинський, Носівський, Ніжинський, Срібнянський та частину Ічнянського). На думку представників Поліського фонду міжнародних і регіональних досліджень, найбільш ймовірним (і поки що, виходячи з публічної суспільно-політичної активності, єдиним) кандидатом-мажоритарником по цьому округу є Іван Куровський. Його діяльність протягом березня квітня 2012 року було помічено у майже всіх районах даного округу, крім Варвинського. Загалом, роботу нині позафракційного, а раніше представника БЮТ, київського мільйонера-будівельника Івана Куровського на Чернігівщині можна назвати системною. Свого часу його називали однією з основних фігур, які фінансували місцевий БЮТ, але нині, схоже, ситуація кардинально змінилася і навряд, чи буде І.Куровський представляти опозиційні сили.
У частині районів округу інформаційно-публічну діяльність здійснює депутат Чернігівської обласної ради від Партії регіонів, директор СТОВ “Дружба-Нова” Сергій Гайдай.
Відомі на Чернігівщині народні депутати від Партії регіонів Михайло Чечетов та Григорій Маньковський, які працюють у регіоні і є впливовими не тільки на місцевому рівні, навряд чи підуть по мажоритарці. Швидше за все, вони потраплять до парламенту за партійним списком.
Так само місцеві експерти не очікують у якості мажоритарника у Чернігівській області екс-президента України Леоніда Кучму. Хоча столичні аналітики в експертному опитуванні “ТОП-20 впливових мажоритарників: нові центри впливу в парламенті 2012” відводять йому друге місце за шансами потрапити з мажоритарного округу до Верховної Ради України. Поліський фонд у березні помітив активізацію діяльності Фонду Л.Кучми “Україна” у Новгород-Сіверському районі. Проте зараз вона пішла на спад.
Загалом на Чернігівщині депутати-мажоритарники вже вишикувалися на старт, хоча переважна більшість з них про свої наміри балотуватися до Верховної Ради не оголосила для широкого загалу. Проте активна робота вже ведеться: йдеться про стандартний депутатський набір розв`язання найбільш значимих соціально-економічних проблем, що існували вже давно, але помітними стали тільки у рік виборів. Від партії влади на кожному з округів більш-менш “вимальовується” по одному кандидату, що, за висновками експертів, може свідчити про “узгодження” найбільш впливового та ресурсно-забезпеченого кандидата на рівні керівництва партії. На противагу – активність “узгоджених” кандидатів від опозиційних сил не проглядається.
Михайло Верба, Чернігівська область