У рейтингу країн Східного Партнерства Україна демонструє погіршення за показниками демократії та ринкової економіки, передусім бізнес-клімату. Про це заявили учасники експертної дискусії “Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства: як Україні повернути лідерство?”, яка відбулася в Києві. Захід провели Міжнародний фонд “Відродження” спільно з Комітетом Верховної Ради з питань європейської інтеграції та Інститутом Євро-Атлантичного Співробітництва.
Експерти обговорили Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства, який підготували Міжнародний фонд “Відродження” та Фундації Відкритого Суспільства.
Директор Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” Ірина Солоненко розповіла, що особливий акцент у дослідженні було зроблено на концепції глибокої та сталої демократії, яку Євросоюз запропонував ще минулого року як основний індикатор оцінки прогресу країн. Вона наголосила, що Україна поки що не використовує повною мірою тих можливостей, які в неї є. Хоча в України найвищі показники економічної співпраці з Європейським Союзом, бізнес-клімат в Україні найгірший у регіоні (поряд із Білоруссю). Також рівень наближення до стандартів ЄС, які передбачає майбутня зона вільної торгівлі, в Україні такий самий, що й у Молдові, при цьому Україна відстає від Грузії. Що стосується інституційного забезпечення європейської інтеграції, то, незважаючи на те, що в Україні досить розвинута система адаптації законодавства, вона є формальною, а рівень запровадження стандартів ЄС низьким.
Експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан наголосила, що Україна найбільше погіршила свої показники серед країн Східного Партнерства. За її словами, рівень адаптації українського законодавства до європейського досі дуже низький.
Як зауважив науковий директор Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва Олександр Сушко, Україна першою у Східному Партнерстві підписала План дій щодо візової лібералізації та виробила модель вимог Євросоюзу до інших країн, але вже не першою вийде на другу фазу запровадження безвізового режиму з ЄС. За його словами, закони, потрібні навіть для першої фази (щодо боротьби з дискримінацією, захисту персональних даних, захисту прав біженців, документів, що посвідчують особу), ухвалюють із великими труднощами. “Не все можна виміряти, але стало очевидно, що Україна починає втрачати темп”, – сказав експерт.
Загалом фахівці дійшли висновку, що Україна, що свого часу вважалася флагманською країною Східного Партнерства, нині за багатьма показниками поступається Молдові, Грузії та навіть Вірменії. Такий результат, на їхню думку, свідчить про те, що політична воля керівництва кожної з країн є рушійною силою європейської інтеграції.
Тоді як Україна тримає лідерство у сфері інтенсивності та глибини зв’язків із ЄС, передусім на рівні політичного діалогу, економічної співпраці та співпраці у таких секторах, як свобода, юстиція, правосуддя, транспорт та енергетика, вона перебуває позаду Молдови Грузії та Вірменії з погляду виконання “домашнього завдання” – запровадження стандартів ЄС на різних рівнях.
Результати Індексу ґрунтуються на дослідженні, яке здійснила група з понад 50 експертів з усіх країн Східного Партнерства – України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії й Азербайджану.
Європейська програма
Ірина Солоненко
solonenko@irf.ua
“Схід-Схід: партнерство без кордонів”
Ольга Квашук
kvashuk@irf.ua
(044) 461 95 00