Кожного дня, стикаючись з людьми, я зрозуміла, що кожен з нас живе в іншому світі. І на одні і ті ж речі погляди зовсім різні. В принципі, це природно. Тим більше зараз тенденція “не таких як всі”. Якось намагаюсь толерантно жити з іншими світами. Але коли торкаються того, без чого я себе не мислю, я протестую.
Тому я поїхала на акцію порятунку української мови! (Величезне дякую громадській організації “ВІДСІЧ” за таку можливість)
Я поїхала ЗА МОВУ!!! (не за турчиновів, ударників, бютівців, блакитних, білих, помаранчевих, фіолетових…..)
ПРОТИ ІДІОТИЧНОГО ЗАКОНУ!!!, (а не проти російської як такої, не проти своїх співвітчизників зі сходу чи центру, не проти російськомовних людей, не проти хлопців-беркутівців, що виконують накази, не проти людей, що стояли за гроші…..)
Але коли зі сцени від якогось опозиціонера пролунало “натовп, який сьогодні прийшов…”, я зрозуміла, що до мого протесту йому байдуже. Я виглядаю для нього масовкою для спекуляцій…
Чи маю я право засудити когось?
Так, маю.
Себе.
За те, що недостатньо добре знаю свою мову.
За те, що не закохала когось в неї.
За те, що засмічую її.
За те, що не роблю перекладів.
За те, що українську хтось не любить через мене.
За те….
Список довгий.
Якщо Ти розмовляєш українською, і Тобі небайдуже – тоді вперед!
Будь успішним, розумним, ввічливим, радісним, усміхненим… Будь ЩАСЛИВИМ!!! Будь наскільки класним, щоб будь-яка людина хотіла бути схожою на Тебе! І тоді вона і мовою захоче розмовляти такою як Ти.
Але ж ні, міф про знедолену, нещасну і обділену мені подобається більше. Буду страждати, не мати, що їсти, де жити, ненавидіти всіх “москалів”… Помру і мова моя разом зі мною.
А якщо ж таки доб”юся чогось, то обов”язково знайдуть “подвох”. Запишуть до зрадників і запроданців…
Хтось собі творить ідола в образі якогось політика…
Хтось живе якимись нереалізованими амбіціями і хоче принаймні важливість чи силу свою фізичну показати на мітингах.
А для когось, це дійсно важливо. І він приходить, а лідера, який би підтримав його в цьому немає…
Честь і хвала усім активістам, та все ж бракує розумного лідера…
А я собі наразі повернуся у свій світ.
Тільки пообіцяю собі, що робитиму все можливе, щоб мова якою спілкуюсь була частинкою не тільки мого світу, а й частинкою інших світів. Принаймні 47 мільйонів :)
