Експерти назвали важливим прецедентом те, що сьогодні Окружний адмінсуд Києва зафіксував мирову угоду, згідної з якою Архів СБУ надав доступ, а до 1 грудня 2012 року зобов’язався оцифрувати справи на командира «Поліської січі» Тараса Боровця — «Бульбу» та провідного ідеолога ОУН Петра Федуна — «Полтаву».
У листопаді минулого року громадський активіст Тарас Шамайда звернувся до Галузевого державного архіву Служби безпеки України з проханням надати можливість ознайомитися в читальному залі архіву з оперативно-розшуковими справами на відомі історичні постаті Петра Федуна — «Полтаву» та Тараса Боровця — «Тараса Бульбу».
Відповідь архіву не забарилася: вони відмовили, посилаючись на «наявність конфіденційної інформації». Але ще в 2011 році під редакцією В. Сергійчука на основі архівних справ, які зберігаються в ГДА СБУ, вийшла друком книга «Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи», де були представлені копії документів із даних справ.
«Враховуючи гарантовану Конституцією України рівність прав, я скерував позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва з проханням визнати дії Архіву Служби безпеки України протиправними та зобов’язати надати мені можливість ознайомитися в читальному залі із цими документами», — розповів Тарас Шамайда.
Захищав інтереси дослідника юрист, керівник правових проектів Інституту масової інформації Роман Головенко в рамках проекту, що здійснюється Центром досліджень визвольного руху. Під час судових слухань ГДА СБУ листом повідомив Тараса Шамайду про можливість ознайомитися з частиною архівних матеріалів в читальному залі. Хоча скопіювати матеріали не було можливим, архів задовольнив наступне прохання і частково надав електронні копії вказаних справ.
Разом з тим ГДА СБУ запропонував підписати мирову угоду про врегулювання спірних правовідносин, яка сьогодні, 29 серпня 2012 року, під час судового засідання була підписана сторонами. У ній, зокрема, зазначається, що «ГДА СБУ зобов’язується завершити опрацювання решти документів зі згаданих справ та розмістити їх електронні копії в читальному залі до 1 грудня 2012 року з метою надання доступу заявнику».
Юрист Роман Головенко розповів: «В ухвалі суду зафіксовано умови мирової угоди, тож архів надав доступ до фотокопій більшості матеріалів цих архівних справ. Щодо решти — зобов’язався оцифрувати».
Через те, що нині архіви під надуманими приводами намагаються обмежити доступ до матеріалів справ, громадянам важко отримати інформацію про репресованих родичів чи ознайомитися з первинними архівними матеріалами на відомі постаті українського минулого.
«Проте сьогоднішній прецедент означає, що відстоювати свої права можливо, варто лише не складати руки і йти до кінця. Навіть якщо вам відмовили в доступі до архівної інформації, наполягайте на своїй правоті, якщо необхідно — звертайтеся до суду», — підкреслив експерт Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик.
Голова вченої ради ЦДВР Володимир В’ятрович, який у 2008—2010 роках відкрив доступ до архівів КҐБ, зазначив: «Це наш перший судовий позов з вимогою надати доступ до матеріалів на учасників визвольного руху і перша перемога. Саме такими маленькими перемогами громадяни можуть переламати ситуацію і змінити практику роботи архівів, скерувавши її в законодавче русло. Адже закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, де є інформація про порушення прав та свобод людини».
Центр досліджень визвольного руху уважно спостерігатиме за подальшим розвитком подій та виконанням ГДА СБУ взятих зобов’язань.
Нагадаємо, що навесні цього року Центр досліджень визвольного руху в рамках проекту «Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» випустив посібник для тих, хто шукає інформацію в архівах радянської доби: В. В’ятрович, І. Кулик, В. Лошак, А. Шпак. «Право на правду. Порадник з доступу до архів», який можна отримати безкоштовно або скачати на сайті www.cdvr.org.ua
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:
history@cdvr.org.ua
тел./факс: +380 32 247-45-22,+380 63 628-68-69