Саме так зробив ковалівський сільський голова Ю.Бублик: скликав сходку, щоб разом з мешканцями сіл Ковалівка, Залізничне та Бочанівка шукати вирішення ситуації з сільським дитсадком «Зіронька».
А ситуація вельми «цікава». Наприкінці травня ц.р. завідуюча дитячим дошкільним закладом Валентина Зінченко прийшла до сільського голови просити дозволу закрити дитсадок на один місяць – для проведення косметичного ремонту і щоб педколектив сходив у відпустку. Ю.Бублик резонно зауважив, що сільрада й інші сільські комунальні заклади не чіпляють же на місяць замок на дверях, а їхні працівники ходять у відпустку почергово. Однак Валентина Іванівна переконала його, що діткам шкідливий запах фарби й таки отримала погодження на закриття дитсадка з 1 по 31 липня. Але зачинила садочок з… 1 червня. Вже 1 вересня (саме цього дня відбулася сходка), а дитсадок і досі не працює. У сільраду поодинці й групами ходять обурені батьки 80-ти дітей, які не знають, де на три місяці прилаштувати малюків, бо 90% мешканців села працюють у Полтаві, а далеко не всі бабусі-дідусі мають змогу няньчити онуків.
Неодноразові перемовини Ю.Бублика із В.Зінченко щодо термінового відкриття садочка нічого не дали: й вухом не веде. І це її «робити назло» вельми схоже на особисту помсту за те, що на початку цього року сільський голова, реагуючи на скарги батьків на незадовільне харчування дітей (дитсадок фінансується з бюджету сільради) змінив постачальника продуктів харчування. Бо одночасно з поліпшенням раціону вихованців погіршилися стосунки із завідуючою. За півтора роки перебування на посаді Юрія Бублика для дитсадка зроблено набагато більше, ніж за попередні 15 років: замінили вікна на пластикові, територію обгородили європарканом, поставили нові ворота, облаштували два ганки зі східцями, реконструювали систему опалення та водопостачання. Готується проект двоповерхової добудови на 90 місць, адже більше сотні батьків стоять у черзі, щоб віддати дитину в «Зіроньку».
Ясна річ, що між сільською радою, з бюджету якої фінансується дитсадок, і завідуючою, трудова книжка якої лежить у райвідділі освіти, повинно бути взаєморозуміння. А коли його немає при такому подвійному підпорядкуванні, як це бачимо по Ковалівці, страждають батьки і діти. Юрій Бублик наївно думав, що районна влада зацікавлена врегулювати ситуацію, адже там теж знають і про те, що у педколективі дитсадка, м’яко кажучи, нездорова морально-психологічна обстановка, і про те, що три місяці (!) дитсадок зачинений, і про те, що контракт з пенсіонеркою Валентиною Зінченко закінчується 1 вересня.
Втім, розмова з головою Полтавської РДА Володимиром Павленком оптимізму Ю.Бублику не додала. Сільський голова аргументував, чому не погодить продовження контракту із Зінченко. Натомість запропонував на завідуючу кандидатуру старшого вихователя Ірини Ревенко, яка з «червоним дипломом» закінчила педуніверситет, має 19 років стажу за фахом і користується великим авторитетом серед колег і батьків і 3 вересня виходить на роботу з відпустки по догляду за дитиною. Володимир Іванович вислухав і сказав, як відрубав: «Зінченко буде завідуючою й далі». Бублик на те відповів: «Мої 
діти вже виросли з дошкільного віку. Але доки я сільський голова, я не погоджу Зінченко контракту, бо захищаю інтереси територіальної громади». «Ну тоді вона без контракту працюватиме в.о.» – запевнив В.Павленко. «Подивимося!» – мовив на прощання Юрій Васильович.
На сходку до сільського клубу приходили цілими сім’ями, з маленькими дітьми. Персональні запрошення були надіслані обом кандидатам, але Валентина Зінченко проігнорувала його. І коли обговорювали це питання порядку денного, то й молоді мами, і сивочолі бабусі з гнівом запевняли, що якщо двері дитсадка й у перші дні вересня будуть зачинені, то вони вже не стерплять такої наруги й поведуть дітей додому до Зінченко: хай вона нянчить. Або поїдуть у Полтаву й залишать малих у кабінеті голови райдержадміністрації, якщо він такий розумний, що йому видніше, ніж їм на місці, кому довірити керівництво дитсадком…
Виступ Ірини Ревенко односельці схвалили оплесками. Й так було зрозуміло, кого люди хочуть бачити завідувачкою «Зіроньки». Але процедура є процедура. У бюлетень для таємного голосування було внесено дві кандидатури: Валентини Зінченко та Ірини Ревенко. Лічильна комісія доповіла зборам, що було видано 117 бюлетенів, у скриньці виявили 115; за І.Ревенко – 106 голосів, за В.Зінченко – 8. Таким чином відновлене «свободівцем» Юрієм Бубликом справжнє народовладдя у найбільшій сільській раді Полтавського району засвідчило, що люди повинні висловлюватися з тих питань, які їх найбільше турбують, а влада повинна дослухатися до їхньої думки. І це в давніх традиціях української демократії, коли на вічах і сходках селяни вирішували, як бути. Сільський голова пообіцяв, що вже у понеділок письмово доповість у райдержадміністрацію про волевиявлення жителів Ковалівки і пропозицію сільвиконкому укласти контракт з Іриною Ревенко.
Як кандидат у народні депутати по мажоритарному 145-му виборчому округу Юрій Бублик запевнив, що в разі обрання його парламентарієм одразу ж запропонує законопроект, який покінчить з подібним подвійним підпорядкуванням керівників сільських комунальних установ.
До речі, у понеділок я зателефонувала голові Полтавської РДА Володимиру Павленку й запитала, чому він так категорично проти нової завідуючої.
– По-перше, – сказав він, – визначати, кому керувати в дитсадку, – не компетенція сільради. По-друге, до кого мені прислухатися, до одного політично заангажованого Бублика чи до 17 працівників колективу дитсадка, які просять продовжити контракт із Зінченко?! По-третє, Ревенко не проходить по кадрових вимогах: її дитині два роки й вона весь час буде на лікарняному…
Шкода, що газета – не радіо й читачі не можуть почути тону, яким це все було сказано, бо у ньому вся розгадка того, чому райдержадміністрація пішла, як думають її очільники, проти свого політичного суперника Бублика, а насправді – проти ковалівської громади. Та й якщо дотримуватися логіки В.Павленка, то 106 таки більше 17! А дитсадок як дитяча установа повинен працювати на задовлення інтересів батьків, а не амбіцій завідувачки та її підлегих, які (про це розповідають селяни, котрі про це краще знають), підписали те звернення “добровільно-примусово”, бо ніхто не хоче втратити роботу…