Історик Володимир В’ятрович, який вивчав спецоперації КҐБ, пише: викрадення Развозжаєва містить всі складові: затримання неугодного владі в іншій країні при спробі втечі, викрадення і повернення на батьківщину, допит і тортури, зізнання і гучний процес.
У своїй колонці для ТСН.ua історик Володимир В’ятрович пише, що викрадення Развозжаєва є частиною класичного сценарію роботи колишньої радянської спецслужби — КҐБ.
«Такі дії російських спецслужб дуже нагадують почерк КҐБ. Затримання неугодного владі в іншій країні при спробі втечі від її довгих рук, викрадення і повернення на батьківщину, допит і тортури, зізнання і гучний процес. Це — елементи класичного сценарію, майже всі з яких присутні у випадку з Розвазжаєвим, — розмірковує дослідник. — Поки бракує тільки “процесу століття”, який не лише проллє світло на деталі страшної змови, але й завершиться суворим, «за законами революційного часу», вироком».
На думку В’ятровича, кримінальне обвинувачення російських опозиціонерів є лише однією з цілої низки подій у сусідній країні, які підтверджують, що в Росії услід за реабілітацією радянського минулого намагаються активно використовувати його методи у сьогоденні.
«Тут знову напрошується історична аналогія, — продовжує історик, — так спокійно радянські спецслужби могли діяти тільки на окупованих СРСР територіях».
І наводить приклади: «Саме з окупованого Відня в 1947 році викрали австрійського князя Вільгельма фон Габсбурга, відомого симпатика та активіста українського національного руху, більш знаного у нас під іменем Василь Вишиваний. Із зайнятої совєтами Праги тоді ж, у 1947-му, радянські спецслужби викрали і відомого діяча ОУН Володимира Горбового. Перший з них помер у Лук’янівській в’язниці, а другий відбув багаторічне ув’язнення у сталінських таборах. Таких випадків з участю НКВД, СМЕРШ чи КҐБ було чимало».
В’ятрович, який досліджував архіви КҐБ, розповів також, що «на інших територіях, де радянські спецслужби не почувалися так упевнено, їхні агенти ліквідовували своїх ворогів. Найвідомішими для українського читача є приклади вбивства в Мюнхені діяча ОУН Льва Ребета (1957 рік) та Степана Бандери (два роки після цього). Із сучасної російської історії, яка підтверджує, що в діяльності її спецслужб мало що змінилося з радянських часів, можна згадати вбивство Олександра Литвиненка у Лондоні».
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:
history@cdvr.org.ua
тел./факс: +380 32 247-45-22,+380 63 628-68-69
Значить СБУ стала філією ФСБ Росії.