Останнім часом, як плід довголітньої дослідницької праці професора Харківського педагогічного університету Леоніда Ушкалова, в Україні нарешті появилося перше повне академічне зібрання творів одного з основних класиків нашої культури Григорія Сковороди. (Рецензія на «Літакценті»: Катерина Борисенко «Із Богом у серці й книжкою в руках».)
Леонід Ушкалов, один із двох-трьох найавторитетніших фахівців з культури українського барокко, звірив усі тексти з рукописами Сковороди, супроводив їх обширними примітками і коментарями, переклав латиномовні твори сучасною українською мовою. Результатом його праці стала велика (на 1,400 ст.) ошатно видана книга, без якої уже ніяк не обійдеться жоден сучасний чи майбутній дослідник Сковородинської спадщини.
Книга ця вийшла завдяки фінансуванню Канадського інституту українських студій (КІУС, Едмонтон-Торонто), а ще точніше, завдяки щедрості одної людини: п-і Дарії Муцак Ковальської з Торонто. А втім, через юридичні обмеження, вона доступна в продажі лише на Заході. Щоб компенсувати це, КІУС передав майже 400 примірників для дарового розповсюдження в бібліотеках, вузах і школах України. Сподіваюся, що бодай таким способом це фундаментальне видання стане доступним тим людям в Україні, яким не байдужа спадщина Сковороди.
В моєму телесюжеті присв’яченому Сковороді я рекомендую книжку Валерія Шевчука «Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима». Ця книга справді варта читацької уваги. Проте я міг би назвати ще цілу низку видань, насамперед того таки Леоніда Ушкалова: «Нариси з філософії Григорія Сковороди», «Григорій Сковорода і антична культура», «Українське барокове богомислення (сім етюдів про Григорія Сковороду)», «Григорій Сковорода: семінарій».
Доступними в Україні стали також сковородинські студії Дмитра Чижевського, як його «Філософія Григорія Сковороди», так і праці вміщені у Смолоскипівському виданні «Філосовських творів у 4-х томах» Чижевського. В цьому сенсі, упродовж останніх двох десятиліть українські читачі отримали справді безпрецедентні нові можливості вивчення спадщини нашого (архетипово українського?) мислителя. Звісно, скористалися цими можливостями далеко не всі.
Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 4. Про Григорія Сковороду.
.