Цикл лекцій
Кожен з нас вважає, що має загальне уявлення про вітчизняну історію, зміну історичних епох, основні події. Але що відбувалося на українських землях протягом 400 років: від Данила Галицького до Богдана Хмельницького? На межі Європи і степу, католицизму і православ’я, середньовіччя і нового часу. Що ми знаємо про цей час?
Час існування Великого князівства Литовського – однієї з найбільших держав Центральної та Східної Європи. Унікальної країни, що об’єднала в собі литовську, польську, українську, білоруську шляхту. В якості східної загрози сприяла консолідації Німецького Ордену. В якості західного форпосту стримувала татарську навалу. Поєднувала традиції Київської Русі із новітніми впливами своїх сусідів та творила нову якість, прикладом чого можуть слугувати Литовські статути.
Між тим, цей період зручно «випускати», наче між Київською Русю та Гетьманщиною нічого не було. Без цього періоду дуже легко говорити про те, що Україна не мала давніх державотворчих традицій, а наступницею спадщини Київської Русі була Московська держава. Литовська доба дає відчуття тяглості української історії та безперервності традицій.
Про невідомі, але яскраві сторінки української історії періоду литовсько-руської доби ми поговоримо у рамках циклу лекцій «Литовська доба в українській історії: 1340 – 1569 роки» від провідних дослідників вітчизняної історії.
Перелік тем лекцій
21 квітня, 15:00 – Україна серед світових цивілізацій (Леонід Залізняк)
Історія людства в наш час розглядається з позицій цивілізаційного підходу, батьками якого були Освальд Шпенглер та Арнольд Тойнбі. Яке ж місце України серед світових цивілізацій? Чи були ми споконвіку органічною частиною євразійської (східнохристиянської) цивілізації, чи опинилися в ній на певному етапі драматичної української історії? Які перспективи України з позицій цивілізаційного підходу?
18 травня, 14:00 – Генеза архітектурного стилю за доби Великого Князівства Литовського (Катерина Липа)
У лекції йтиметься про долучення архітектури на теренах України до загальноєвропейського нурту так званої доби великих стилів. Буде розглянуто прояви готичного стилю у спорудах, що збереглися, та явище Gothic Survival або ж «запізненої готики», яке існувало поруч із ренесансом, а також своєрідність взаємодії елементів європейських архітектурних стилів із давньоруською будівельною традицією.
19 травня, 15:00 – Українське військо XIV – XVI століть (Борис Черкас)
Лекція присвячена воєнній історії України XIV – XVI ст. Основна увага приділена українським землям у складі Великого князівства Литовського. Даний період цікавий передусім тим, що за цей час українське військо з дружин удільних князівств (Волинського, Київського, Подільського і Чернігово-Сіверського) трансформувалося в земське ополчення прикордонних областей Литовської держави. Також саме на українських землях цієї держави виникає новий тип вітчизняного війська – козацтво, і відбувається формування його основних адміністративно-територіальних структур (Запорозька Січ і Реєстрове військо). Окреме місце в лекції приділено найбільш значущим військовим операціям XIV – XVI ст.
21 травня (час уточнюється) м Кременець!!! Від держави до провінції: політична історія Волинської землі у 1340-1569 роках (Володимир Собчук)
26 травня, 15:00 – Економічний розвиток Волинського воєводства ранньомодерної доби (Владислав Берковський)
Розглядається питання зовнішньої та внутрішньої торгівлі Волинського воєводства, встановлення та зміни основних торговельних напрямків, асортименту товарів, правових умов ведення торговельної діяльності, соціальної структури купецького стану тощо. Слід зазначити, що до сьогодення у історіографії, особливо польській, вважається, що Волинь у XV – XVI ст. була відсталим сировинним придатком, який визначався низьким рівнем розвитку торгівлі, незначною роллю у зовнішній торгівлі, як ВКЛ, так і послідуючої Речі Посполитої. Пропонована до уваги лекція, дозволяє спростувати ці та інші міфи й уявлення про торговельний розвиток Волинської землі. Зокрема буде розглянуто наступні питання:
а) економіка Правобережної України в умовах загальноєвропейських економічних криз XV – XVI ст.
б) система організації торгівлі на Волині: ярмарки, торги, контракти та кредит;
в) зовнішня та внутрішня торгівля Волині: класифікація та структура;
г) купецтво Волині: від єврейської справи до шляхетської монополії.
2 червня, 15:00 – Шляхетський стан на руських землях у 1340-1434 р (Віталій Михайловський)
16 червня 15:00 – Архітектурно-археологічні дослідження укріплень Волині литовського періоду (Лариса Вингородська)
Історія, проблеми та напрямки вивчення на сучасному рівні. Обзорна лекція.
Вхід – 10 грн.
Попередній запис на лекції за адресою n.melnychenko@gmail.com
Лекції проходять за адресою: м.Київ, вул.Олеся Гончара, 15/3, Сімейний простір Трі:.
Організатори: Центр дослідження та відродження Волині
фестиваль “Волинське віче”