Вельмишановному Панові Іванові Почуху,
Амбасадорові Чеської Республіки в Україні
Київ, 8 квітня 2013 р.
Шановний Пане Амбасадоре,
Мушу зізнатися, що я глибоко розчарований і засмучений інформацією, яка з’явилась у пресі («Туристичні маршрути в Криму маркують іноземними мовами»), та Вашим коментарем до неї: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24948320.html
Я розумію, що українізація України, тобто подолання колоніальної спадщини, мала би бути справою українського уряду, а не чеського, але я переконаний також, що чеські колеґи не повинні робити внеску в подальшу русифікацію нашої країни. Повірте, ми маємо достатньо впливового сусіда, який робить це набагато послідовніше й ефективніше. Ми маємо також чимало людей у власному уряді та місцевих адміністраціях, які йому енергійно в цьому допомагають.
Як амбасадор, Ви не можете не знати, що Україна впродовж кількох століть зазнавала брутальної колонізації й русифікації, і що україномовні українці й сьогодні залишаються соціально марґіналізованою й упослідженою частиною населення в абсолютній більшості реґіонів, особливо в Криму, де на всіх рівнях домінують запеклі російські шовіністи, українофоби й татарофоби.
Україна – справді реально двомовна країна, але коли з двох мов Ви пріоритезуєте саме російську й іґноруєте українську, Ви тим самим робите вибір на користь «білої», домінантної частини населення і виявляєте неповагу до «чорної», історично приниженої. Ви фактично потураєте російським супрематистам в Криму, а заразом і їхнім патронам у Києві та Москві.
Мені шкода, що Ви не бачите тут «політичного підтексту», хоча як чех Ви могли б легко собі уявити подібну ситуацію в міжвоєнній Чехославаччині, – коли б там якийсь закордонний спонсор скористався в Судетах лише німецькою мовою і зіґнорував чеську, бо так, мовляв, зручніше – і для туристів, і для місцевого населення.
Я справді не сподівався від чехів такої короткої історичної пам’яті і такого браку чутливості до чужих, досить делікатиних проблем.
Сподіваюся, кримський інцидент був лише прикрим непорозумінням, а не виявом принципової політики Вашого уряду.
З найкращими побажаннями,
Микола Рябчук,
письменник і публіцист,
віце-президент Українського ПЕН-центру
Нам своє треба робити, наполегливо і послідовно, щоб там якась марьіванна не думала…
Туристичні міста та маршрути повинні створювати найсприятливіши умови для туристів. Тому написи необхідні зарозумілі. Абсолютна більшість Чехів, як і жителів інших країн колишнього соцтабору, добре знаютья на россійській мові. То вважаю що ура -патріотам не загроджує інфаркт, якщо українськи написи продублють більш зрозумілою для туристів -російською. І в загалі, виходить, що коли людина кожного року вілвідує. нову країну, то їй потрібно вивчати нову мову. Російська мова більш росповсюджена в світі, ніж українська.