Якщо стисло, то проблема полягає у тому, що у незалежній Україні на підставі підзаконного акту – постанови ВР України від 12.09.91 “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” суб’єктами владних повноважень дотепер застосовується невідоме громадянам коло нормативних актів неіснуючої тоталітарної держави, у т.ч. нерідко і горезвісний “указ президії ВР СРСР від 28.07.88 “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”.
Інформаційний центр “Майдан Моніторинг“, з яким я маю приємність співпрацювати, любить і цінує право на інформацію, право знати про свої права і обов’язки, свободу мирних зібрань і, з іншого боку, має глибоку огиду до совка в усіх його проявах і метастазах. Тому до пані Лутковської, себто до Уповноваженого ВРУ з прав людини – посадової особи, до мети діяльности якої, зокрема і передусім, входить “захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України”, полетіло таке звернення:
Сама пані Лутковська, якій персонально адресувалося звернення, не відповіла поки що нічого, проте відгукнувся її представник:
Дуже багато потенційно хороших справ у цьому світі починалися і одразу закінчувалися створенням експертних рад і винесенням на них матеріалів і питань, проте, не маючи підстав сумніватися у добрих намірах пана Павліченка і вважаючи, що важливість питання цілком заслуговує на особисту увагу омбудсмана, ми щиро сподіваємося, що цей випадок стане щасливим винятком. І що, відповідно, результати розгляду і прийняте рішення, про які нас обіцяють повідомити, будуть гарним приводом щиро ж похвалити омбудсмена – пані Лутковську та співробітників її Секретаріату.
Чекаємо. Далі буде.