В Україні поширене жорстоке поводження з дітьми, в яких проблеми з законом. Подолати це можна було б шляхом реформ. Про це ідеться у звітах, презентованих Дитячим фондом ООН і ЄС у Брюсселі.
Насильство щодо дітей в будь-якій формі є неприпустимим. На цьому наголошують у Дитячому фонді ООН. Саме ЮНІСЕФ разом з Єврокомісією організували конференцію високого рівня з питань правосуддя щодо дітей у Брюсселі 27-28 червня. На заході представили два міжнародних звіти щодо дітей в контексті ювенальної юстиції. Обидва стосуються ситуації в пострадянських країнах, зокрема в Україні. Як засвідчують дослідження, діти стають жертвами фізичного насильства, їх затримують у відділеннях міліції, примушують до зізнання в злочинах, навіть тих, яких вони не скоювали.
Жорстоке поводження з дітьми
Керівниця проектів з захисту дітей Дитячого фонду ООН в Україні Руслана Сірман зауважує, що діти в Україні також розповідають про випадки катувань через асфіксію (протигаз, пакет на голові), а також про удари засобами, які не залишають слідів. “В одній з виховних колоній поговорила з неповнолітніми, які там утримувалися. Діти розповідали, що в міліції не б’ють лише тоді, коли зізнаєшся у скоєнні злочину”, – каже Сірман.
Дослідження щодо катувань дітей в Україні готували правозахисники за підтримки уповноваженої Верховної Ради з прав людини. Представник Уповноваженої і член української делегації у Брюсселі Юрій Бєлоусов каже, що умови в ізоляторах і закладах соціальної реабілітації для дітей 11-14 років часто не відповідають вимогам до місць, де можна утримувати неповнолітніх. За його словами, це ще одна форма жорстокого поводження з дітьми.
Реформа ювенальної юстиції – шлях до Європи
Голова ЮНІСЕФ в Україні Юкіе Мокуо наголошує, що дитячий фонд ООН закликає Україну вжити заходів, аби з усіма дітьми, які мають проблеми з законом, поводились із повагою, не принижували та допомагали їм стати відповідальними членами суспільства у майбутньому. Зокрема, як сказано у рекомендаціях звітів ЮНІСЕФ і ЄС, має бути заборонене одиночне ув’язнення дітей. Крім того, міжнародні експерти твердять – ще недостатньо зроблено, аби реформувати систему правосуддя щодо дітей. Про це йдеться у доповіді “Правосуддя щодо дітей у регіоні Центральної та Східної Європи/СНД: успіхи, виклики, перешкоди і можливості”.
Єврокомісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле звернув увагу учасників конференції, що важливо не лише ухвалювати зміни до законів згідно з європейськими стандартами, але й втілювати їх у життя. Він назвав реформу кримінального правосуддя в контексті прав дитини однією з важливих цілей, що ЄС підтримує у країнах-партнерах, зокрема в Україні. На запитання DW, яке місце ця тематика посідає у відносинах Україна-ЄС, Штефан Фюле відповів: “Якщо говорити про верховенство права, права людини, то з Україною нема більш чи менш важливих питань. Чим ближче Україна буде до європейських норм у системі правосуддя щодо дітей, тим ближче Україна буде до Євросоюзу, й тим тіснішими будуть наші зв’язки”.
Уповноважений президента з прав дитини Юрій Павленко підтверджує, що насильство над дітьми, особливо в закритих державних закладах, є поширеним: “Скаржаться діти і їхні батьки, що дітей б’ють, знущаються, ображають. Але цю інформацію отримую, коли сам відвідую інтернати різного типу, дитбудинки, школи. Про насильство у закритих закладах мало знаємо, адже є небажання виносити “сміття з хати”, і дитині нема як поскаржитися”. Павленко каже, що вже й діти самі сприймають знущання як норму. Зі звітів відомо, що працівники таких закладів вважають, що фізичні покарання сприяють перевихованню підлітків. Руслана Сірман з ЮНІСЕФ підкреслює, що неналежне поводження чи катування нічого спільного із перевихованням підлітків, які скоїли правопорушення, не мають.
Дітей за ґратами меншає
Юрій Павленко розповів, що кількість дітей, яким суд призначає позбавлення волі, яких направляють у “дитячі тюрми, щороку зменшується ”. Наприклад, у колоніях в Україні у 2005 році було 2700 дітей, а у червні цього року – 1178 неповнолітніх. Він вважає, що прискорити реформу системи можна, якщо всі причетні органи – МВС, міністерство юстиції, міністерство освіти й інші будуть відповідально та професійно виконувати указ президента про реформування системи кримінальної юстиції щодо дітей. “Реформа йде, але недостатньо швидко, не вистачає якісних новітніх змін у законах. Наприклад щодо пробації, медіації, методик роботи з дітьми, які у конфлікті з законом”,- каже Павленко.
Представниця Генпрокуратури України Ірина Кучеріна у виступі у Брюсселі нагадала, що два роки тому в Україні ухвалили концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх і урядовий план заходів, як її втілити в життя. Так, в ГПУ було створене спеціальне управління з захисту прав дітей, а на районних і обласних рівнях з’явилися спеціальні ювенальні прокурори.
Представниця Уповноваженої Верховної Ради з прав людини, саме з дотримання прав дитини – Аксана Філіпішина тим часом нарікає, що система правосуддя щодо неповнолітніх в Україні не приділяє уваги таким дітям, як діти-свідки і діти-жертви злочинів. За її словами, цього немає навіть на рівні законів. “Коли у нас реформують систему, перш за все дбають про профілактику правопорушень серед підлітків і загальну гуманізацію системи. Але не про роль соціальних працівників і сім’ї, а це важливо”,- запевняє Філіпішина. “Адже коли дитина краде, то певно такі соціальні умови, тому слід працювати з родиною”, – каже вона. Саме роботі з родиною справді слід приділяти більше уваги, на цьому наголосив під час виступу на тему викликів правосуддю щодо дітей і єврокомісар Штефан Фюле.