За іронією долі майже в один і той же час одна депутатка Новосанжарської районної ради Полтавської області – директорка Андріївської школи-інтернату Оксана Борсук – отримала облизня, намагаючись через суд стягти з журналістки моральну шкоду за образу честі й гідності, а другому депутату райради від тієї самої сільради – керівнику місцевого ТОВ ім.Шевченка Володимиру Замулі – таки вдалося гривнею покарати свого кривдника.
Інцидент трапився 8 квітня ц.р. на нараді у кабінеті голови Новосанжарської РДА Сергія Шовкопляса, де розглядалося звернення жителів Соколобалківської сільради і на якій були присутні прокурор району, перший заступник голови РДА, керівники відділів РДА, інші посадовці (усього 9 осіб). Присутній тут же соколобалківський сільський голова Анатолій Кравець висловився конкретно: «Замула обікрав людей, селян і його місце в тюрмі».
Не втримаюся від ремарки: хай би всі так «крали», як Замула! Зберіг майновий комплекс колишнього колгоспу, працевлаштував понад сотню селян, платить набагато вищу, ніж передбачено законом, орендну плату за земельні паї, за 13 років мільйони гривень уклав у збереження і розвиток сільської соцкультсфери, два роки тому виділив понад 180 тисяч гривень виділив на ремонт терапевтичного відділення районної лікарні, нині щомісяця надає ЦРЛ 1000 гривень спонсорської допомоги на придбання продуктів, допомагає місцевій школі, дитсадку, громадським організаціям.
Я дивуюся Володимиру Івановичу Замулі, котрий з 2010 року, коли посаду сільського голови обійняв А.Кравець, змушений терпіти образи, кпини й огульні звинувачення з боку очільника сільради і його прихильників. Тож цього разу, певно, терпець урвався і В.Замула подав позов до суду, бо ніякі заклики до толерантності й дотримання правил хорошого тону на А.Кравця не діють роками.
Новосанжарський районний суд своїм рішенням від 22 травня ц.р. визнав інформацію, поширену соколовобалківським сільським головою Анатолієм Кравцем 8 квітня 2013 року в кабінеті голови РДА про Володимира Замулу недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, а також стягнув на користь позивача з сільради 500 грн. моральної шкоди та майже таку ж суму судових витрат. А також зобов’язав А.Кравця у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом публічного повідомлення в усній формі в кабінеті голови РДА тим, хто був присутнім на нараді 8 квітня.
Сільська рада не погодилася з рішенням райсуду і подала апеляційну скаргу. Втім, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області 2 липня її відхилила й залишила в силі рішення районного.
Однак 2 серпня минув місяць на виконання рішення, а надто гострий на язик сільський голова, котрому запроста безпідставно звинуватити іншого в кримінальних злочинах, схоже, й не збирається вибачатися перед керівником сільсппідприємства.
Нагадаю, конфлікт у Соколовій Балці, що розколов село, апогей якого припав на осінь 2011 року, вийшов за межі Полтавщини, бо його висвітлювали не лише місцеві ЗМІ, а й центральні газети та телеканали.
Суть протиборства між новобраним сільським головою А.Кравцем та директором ТОВ «Сокіл» В.Замулою полягала в тому, що сільрада чомусь раптом палко зажадала забрати на свій баланс об’єкти соцкультпобуту колишнього КСП ім.Шевченка, які своїм коштом утримувало нове сільгопсппідприємство. Володимир Іванович казав: беріть, не питання, тільки де сільрада з її куцим бюджетом візьме сотні тисяч гривень щороку на утримання й ремонт, адже жоден із сільських голів, яких за 10 років змінилося семеро, не бажав вішати собі ярмо на шию й брати в комунальну власність такий тягар.
Особливо жителів Соколової Балки непокоїло питання водопостачання. Адже в ТОВ «Сокіл» є своя інженерна служба, і в разі поломки на свердловині товариство власним коштом придбавало запчастини й у лічені години відновлювало її роботу.
Два роки сільський голова Анатолій Кравець бив себе в груди, переконуючи односельців, що у нового власника – сільради – все буде «о’кей» і плата за воду (5 грн. з людини щомісяця) не підвишиться.
Утім, зовсім скоро люди переконалися, що та обіцянка – цяцянка. Минулої осені ТОВ «Сокіл» передало на баланс сільради чотири свердловини й дві водонапірні башти. Одразу ж плату за воду підняли до 7 гривень, а нині вона дійшла до 27,50 грн. у місяць з мешканця!
Розумні господарники спочатку думають, а потім роблять, а в Соколовій Балці – навпаки.
Як пояснили мені мешканці села, справа в тому, що на деяких водопровідних лініях, що йдуть від свердловини в центрі села, знаходяться як домоволодіння, так і соціальні установи (дитсадок, Будинок культури, медамбулаторія та ін.), які не мають лічильників. І все, що накручує лічильник біля свердловини, ділиться тільки… на кількість жителів приватних будинків! Тому сім’я з трьох чоловік змушена платити лише за воду 83 гривні в місяць.
Особливо обурені самотні пенсіонери, котрі не мають змоги встановити водолічильник у своєму будинку, як це роблять молоді сім’ї. А останні вважають, що тільки таким чином можуть захиститися від здирництва місцевої влади.
Володимир Замула розпорядився не поливати газон перед конторою ТОВ «Сокіл», щоб не обтяжувати кишені односельців, адже й вона «сидить» на найдорожчій водопровідній лінії.
І де ж тепер фотографуватиметься сільський голова Анатолій Кравець, який полюблює позувати для районної газети саме на фоні газону «Сокола»?
Людмила Кучеренко