Удосконалення виборчого законодавства залишається актуальним питанням політичного порядку денного. Прогрес щодо Виборчого кодексу є невід’ємною частиною підготовки до підписання Угоди про Асоціацію України та ЄС. На необхідності його прийняття неодноразово наголошували Парламентська Асамблея Ради Європи, ОБСЄ/БДІПЛ, Венеціанська комісія та інші впливові організації. Кодифікація виборчого законодавства є однією із тенденцій його розвитку у країнах Європи та СНД.
Готовність сприяти, брати участь у підготовці Кодексу та підтримати в стінах Верховної Ради України протягом останніх 15 років декларували Президенти України Віктор Ющенко, Віктор Янукович, представники Партії регіонів, “Батьківщини”, Комуністичної партії України, УДАРу, “Свободи” та інших політичних сил.
З метою приведення законодавства про вибори у відповідність із міжнародними стандартами та прискорення його кодифікації, у листопаді 2010 року Президентом України Віктором Януковичем було створено Робочу групу з питань удосконалення законодавства про вибори. За результатами її діяльності жодних пропозицій до законів про президентські та місцеві вибори напрацьовано не було. Обговорення реформи виборчого законодавства в контексті підготовки України до підписання Угоди про асоціацію з ЄС також зводиться лише до дискусії щодо змін до Закону “Про вибори народних депутатів України”, в той час як інші виборчі закони залишились поза увагою.
У 2010 році на розгляд парламенту було внесено проект Виборчого кодексу України підготовлений за участі усіх представлених у парламенті VI скликання політичних партій, національних і міжнародних експертів. Документ отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії. Проте прийнятий він так і не був. Політиками періодично висловлюються надумані аргументи проти уніфікації регулювання виборів, що суперечить їхнім попереднім заявам стосовно потреби в гармонізації законів про вибори.
Прийняття Виборчого кодексу дозволило б уніфікувати регулювання всіх виборчих процедур, забезпечити повноту і юридичну визначеність, зручність у практичному користуванні виборчим законодавством (у тому числі виборчими комісіями, судами тощо).
Зважаючи на це пропонуємо:
1. за рік до проведення чергових місцевих виборів 2015 року підготувати і внести зміни та доповнення до Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, який залишається найбільш далеким від загально визнаних стандартів виборчим законом і не забезпечує проведення місцевих виборів у відповідності до міжнародних норм і практик. Такі зміни мають спрямовуватися на уніфікацію різних виборчих законів;
2. невідкладно забезпечити прозоре, відкрите та інклюзивне обговорення змін до трьох законів про вибори, результатом яких має стати досягнення політичного консенсусу щодо виборчих систем, які застосовуватимуться на загальнодержавних та місцевих виборах, а також процедур, за якими мають організовуватись та проводитись кампанії;
3. після досягнення політичного консенсусу щодо виборчих систем та процедур, відновити діяльність з підготовки єдиного Виборчого кодексу. Вважаємо, що проект документу, який в цілому отримав схвальні відгуки Венеціанської Комісії, може бути взятий за основу (особливо його процедурна частина).
Громадянська мережа “Опора”
Інститут виборчого права
МГО «Інтерньюз-Україна»
Комітет виборців України
Український незалежний центр політичних досліджень
Центр політико-правових реформ
Центр політичних студій та аналітики