У зв’язку із загрозою ліквідації 30 жовтня 2013 року Президією НАН України Інституту сходознавства ім. А. Ю.Кримського Вчена рада Інституту заявляє про відсутність суто наукових (та й будь-яких інших) підстав для прийняття такого рішення.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ
29 жовтня 2013 року
РІШЕННЯ
У зв’язку із загрозою ліквідації 30 жовтня 2013 року Президією НАН України Інституту сходознавства ім. А. Ю.Кримського Вчена рада Інституту заявляє про відсутність суто наукових підстав для прийняття такого рішення.
Інститут засновано постановою Президії Академії наук УРСР № 278 від 22 жовтня 1991 року. Установа носить ім’я видатного сина української землі академіка Агатангела Кримського.
Головними напрямами діяльності Інституту є: історія сходознавства в Україні і наукова спадщина видатних українських сходознавців, передусім академіка А. Ю. Кримського; історія, мови, матеріальна і духовна спадщина народів Близького і Середнього Сходу, Кавказу та Євразійського степу; історія, мови, матеріальна і духовна спадщина народів Далекого Сходу, Південної й Південно-Східної Азії; суспільно-політичний, економічний, культурний розвиток народів сучасного Сходу.
У структурі Інституту працюють п’ять наукових відділів: історіографії та джерелознавства, класичного Сходу, Далекого Сходу, сучасного Сходу, Євразійського степу, а також науково-видавничий відділ і наукова бібліотека.
Сходознавство в Україні є одним із символів її незалежності. Згадаймо ті обмеження, які накладалися на розвиток сходознавства в Україні спочатку в Російській імперії, а потім і за часів СРСР, коли вивчення Сходу вважалося недоцільним, а наукові кадри або знищувались, або цілеспрямовано вилучалися. З огляду на цей факт, заснування Інституту сходознавства саме в 1991 році було закономірним. Без потужної спеціалізованої установи, яка б координувала зусилля науковців у цій галузі, тобто у випадку зникнення Інституту сходознавства, у черговий раз можна говорити про зникнення сходознавства в Україні.
Україна розвиває стосунки з країнами Сходу. Саме з розвитком економічних взаємин із цими регіонами ми пов’язуємо підйом української економіки. Отже країни Сходу потребують нашої уваги. Суспільства Сходу треба вивчати у спеціалізованій установі НАН, де сконцентровані відповідні наукові кадри. Розпорошення колективу Інституту сходознавства по різних установах матиме згубні наслідки.
Сходознавство – це комплексна історико-філологічна дисципліна, отже об’єднання в межах одного наукового закладу сходознавства і всесвітньої історії означає нівелювання цієї важливої обставини. За бортом Інституту всесвітньої історії залишаються десятки сходознавців-філологів, релігієзнавців, філософів, які зараз працюють в Інституті сходознавства, але які не зможуть вписатися в концепцію новоствореного наукового закладу.
За роки існування Інституту сходознавства в Україні з’явилися унікальні фахівці, видаються наукові журнали «Східний світ» і «Сходознавство», працює аспірантура, дві спецради (єдині в Україні по захисту дисертацій з історії країн Сходу і східних мов), опубліковано десятки монографій, щороку проводиться конференція «Сходознавчі читання Агатангела Кримського». Установа виконувала, навіть у складні 1990-ті рр., і продовжує виконувати сьогодні свої статутні завдання. Інститут став відомим і авторитетним науковим центром, що є результатом наполегливої праці сотень людей. Рішення про ліквідацію Інституту перериває цю традицію, на відновлення якої можуть знадобитися роки. Це удар по всьому українському сходознавству, по суті це згортання наукового напряму в Україні, який навпаки потребує посиленої уваги і допомоги.
Загальні збори ухвалили:
1. Підтримати рішення Вченої ради Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України від 28 жовтня 2013 р. і вважати пропозиції щодо ліквідації Інституту або його приєднання до інших наукових установ недоцільними і такими, що несуть загрозу існуванню сходознавчої науки в Україні.
2. Звернутися з листом до Президента НАН України академіка Бориса Патона з проханням об’єктивно розібратися в ситуації.
3. Звернутися до Відділення історії, філософії та права НАН України з проханням призначити вибори директора Інституту згідно зі Статутом НАН України.
4. Звернутися з інформаційним листом до засобів масової інформації та до громадянського суспільства.
5. У разі збереження загрози ліквідації Інституту або його приєднання до інших наукових установ трудовий колектив залишає за собою право вдаватися до акцій, покликаних унеможливити ухвалення цього згубного рішення.
РЕЗУЛЬТАТИ ГОЛОСУВАННЯ
Присутні –36
За – 36
Проти – 0
Утрималися 0
Голова зборів Радівілов Д. А.
Секретар зборів Мавріна О. С.