Зараз українська влада ледь не щохвилинно проголошує, що вона прагне привести Україну до Європи. Але чи розділяють українські політики європейські цінності?
Пропонуємо читачам витяги зі статті «Європейські цінності: реальність чи міф?», підготовленої журналістом «Радіо Свобода» Богданом Цюпиним.
Президент Німеччини Йоахім Ґаук у програмній промові в Берліні в лютому наполягав, що цінності у європейців є, і вони дуже чіткі: «Ми маємо за що разом виступати: за мир і свободу, за демократію і верховенство закону, за рівність, права людини і солідарність. Усі ці європейські цінності не просто обіцянка. Вони закладені в угодах і закарбовані в законодавстві».
Згадані вище основні положення збігаються з тим, що виявило опитування європейців «Євробарометр», проведене кілька років тому на замовлення Єврокомісії.
На першому місці серед ідеалів для опитуваних у 27 країнах ЄС виявилися права людини(37%), потім у списку – мир (35%), демократія (34%), верховенство закону (22%), повага до інших культур (17%), солідарність (15%), повага до життя людини(14%), рівність (13%), особиста свобода(11%), толерантність(10%), самовираження (4%), і на останньому місці у переліку цінностей – релігія, яка виявилася важливою для 3% опитаних.
Щоправда, 5% респондентів не знали, що відповісти на запитання, чи можливо вважали, що європейських цінностей не існує.
Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, очевидно, був би одним із тих, хто категорично з цим не погодився б. Отримуючи від імені ЄС Нобелівську премію миру 2012 року, він сказав: «Це гарна нагода, щоб нагадати собі, чого досяг Європейський союз. Він приніс тривалий мир між колишніми ворогами, які воювали у багатьох руйнівних війнах на континенті, включно з двома світовими війнами. Він приніс тривалу свободу, справедливість і демократію для 500 мільйонів людей, включно з багатьма тими, які ще не так давно жили під диктатурами і тоталітарними режимами».
Звичайно, що не лише європейці хочуть жити в мирі і не лише для європейців цінними є життя, та свобода, але європейськість певного набору цінностей виявляється саме у їх пріоритетності.
Наприклад, для європейців досить низьке місце займає релігія, але найвищим ідеалом є права людини. Цілком можливо, що у багатьох країнах мусульманського світу список цінностей був би схожий, але розташування їх було б іншим.
Інша особливість полягає у тому, що європейці створили систему – Європейський союз, щоб підтримувати і захищати свої цінності. На чому також наголошує німецький президент: «Наші європейські цінності обов’язкові. Вони пов’язують нас разом. Коли європейські держави часом порушують європейські правила, на них можна позиватися у європейських судах… Європа гарантує, що громадськість і засоби масової інформації завжди матимуть можливість критикувати і ставати на бік тих, кого переслідують і утискають, особливо в диктаторських та авторитарних країнах. Європейський канон цінностей не обмежений національними кордонами, і він чинний понад нашими національними, етнічними, культурними та релігійними особливостями».
Британський дослідник сучасної історії професор Тімоті Ґартон Аш – один із тих, хто говорить про необхідність постійно нагадувати про цінності і наголошувати на здобутках Європи для кожного покоління: «Я вважаю, що цілком виправдано запитували людей: для чого Європа, навіщо вона нам потрібна, що в ній доброго? Один із засновників європейського руху граф Куденгове-Калерґі на першому конгресі Європи у Гаазі сказав: «Не забуваймо, друзі, що Європа – це не мета, а засіб досягнення мети». Такі цінності як свобода, справедливість чи мир – це мета, а Європа – це лише засіб їх втілення».
Європейські ідеали є переважно загальнолюдськими, а їхня європейськість часто полягає лише в тому, наскільки їх готові втілювати і відстоювати самі європейці.